16 січня депутати ухвалили у другому читанні законопроєкт 10062 щодо цифровізації армії. Ним вносять чимало змін до закону про реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Внесли його понад 100 нардепів наприкінці вересня 2023 р. На початку листопада ухвалили у першому читанні, але до другого подали понад 400 поправок, 135 з яких врахував профільний комітет.

Тож між першим та другим читанням закон змінився. Частину поправок нардепи розглядали у сесійній залі протягом кількох засідань, і багато з них були провалені. Остаточну версію документа побачимо після підпису президента та публікації. Проте основні умови зрозумілі із порівняльної таблиці до другого читання. "Ми – Україна" розглянув найсуттєвіші зміни, які вносить проєкт 10062.

Які дані будуть у реєстрі?

Ще на початку жовтня минулого року міністр цифрової трансформації Михайло Федоров повідомив, що реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів "Оберіг" функціонує.

У законі про нього (ст. 7) вже є перелік персональних даних, що мають збирати. Але проєктом 10062 додали чимало інших. Надаємо ті дані, які були до ухвалення змін із доданими до другого читання, які виділяємо:

• прізвище, відомості про зміну прізвища;
• власне ім’я (усі власні імена), відомості про зміну власного імені;
• по батькові (за наявності);
• дата народження;
• місце народження;
• стать;
• місце проживання та місце перебування;
• номери засобів зв’язку та адреси електронної пошти;
• відомості про батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників та інших представників (прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дата народження) – за згодою військовозобов'язаного, призовника, резервіста;
• відомості про членів її сім’ї (прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дата народження, серія і номер паспорту, дата видачі, податковий номер – за згодою військовозобов'язаного, призовника, резервіста;
• реквізити паспорта громадянина України та документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну (серія, номер, дата видачі, орган, що видав, строк дії);
• відомості про громадянство (зміну громадянства);
• відомості про смерть особи або визнання особи померлою чи безвісно відсутньою. До змін – про відповідні документи;
• відомості щодо обмеження цивільної дієздатності, визнання особи недієздатною (поновлення дієздатності);
• відомості про зайнятість (код підприємства та місцезнаходження підприємства, місце роботи, посада, стаж роботи);
• реєстраційний номер облікової картки платника податків;
• відцифрований образ обличчя особи;
• відомості про переміщення особи на ТОТ (дата та напрямок);
• реквізити документа про освіту (серія, номер, дата видачі, заклад освіти, рівень, професія, галузь знань, спеціальність);
• відомості про форму навчання здобувачів позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, післядипломної та вищої освіти;
• відомості про досвід роботи за спеціальністю;
• відомості про встановлення, зміну групи інвалідності;
• відомості про результати медоглядів, які проводять для визначення придатності до служби. До змін два пункти, цей і попередній були одним – відомості про стан здоров'я, які збирають для визначення придатності;
• відомості про притягнення до кримінальної відповідальності (повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, направлення обвинувального акта до суду);
• відомості про притягнення до кримінальної відповідальності за обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. До змін – про розгляд судом кримінальної справи;
• відомості про наявність судимості , її зняття чи погашення. До змін – також відомості про відсутність судимості;
• дата і номер, короткий зміст протоколу та/або постанови щодо особи у справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Це статті КУпАП про порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобпідготовку та мобілізацію;
• унікальний номер запису в Єдиному демографічному реєстрі. До змін – за наявності;
• відомості про статус ветерана війни;
• відомості по володіння іноземними мовами;
• відомості про дозвіл на зберігання та носіння зброї;
• відомості про проходження програм підвищення кваліфікації, перепідготовки;
• відомості про документи, оформлені для виїзду за кордон на постійне проживання, або залишення на постійне проживання за кордоном, або повернення в Україну;
• реквізити посвідчення водія (серія, номер, дата видачі, орган видачі, строк дії, категорія);
• реквізити посвідчення тракториста-машиніста;
• реквізити документів, які дають право на управління прогулянковим судном, малим судном, водним мотоциклом, відомості про посвідчення, у тому числі міжнародне, члена палубної команди судна внутрішнього плавання або іншого раніше виданого документа, що підтверджує кваліфікацію члена палубної команди судна внутрішнього плавання;
• реквізити свідоцтва пілота;
• відомості про особу, зниклу безвісти за особливих обставин;
• відомості про ВПО;
• відомості про наявність права на відстрочку від призову під час мобілізації.

Також окрема стаття закону про реєстр (ст. 8) – про службові дані призовника, військовозобов'язаного, резервіста. До змін передбачали про виконання військового обов'язку та відзнаки у порядку, який визначає Міноборони, і за цим документом перелік чималий. Тепер й на рівні закону додають такі відомості:

• про проходження ВЛК;
• про проходження альтернативної служби;
• про участь у бойових діях.

Як отримують дані про призовників, військовозобов'язаних, резервістів?

Базу даних реєстру за законом наповнюють відомостями, які надають самі призовники, військовозобов'язані та резервісти. Також її актуалізують за рахунок інформаційної взаємодії з базами даних держорганів. Їх перелічують у статті 14 (п.3) закону про реєстр. Зараз це десять держорганів, які мають подавати конкретні відомості:

• Нацполіція, про наявність та відсутність судимості;
• Державна судова адміністрація, про розгляд кримінальної справи, вирок, що набрав законної сили;
• Офіс Генпрокурора, про притягнення до кримінальної відповідальності;
• Пенсійний фонд та МОЗ, про стан здоров'я, аби визначити придатність. Зокрема, про встановлення інвалідності, групу, зміну групи;
• МОН, про освіту та спеціальність;
• Держприкордонслужба, про виїзд з України та в'їзд до України;
• ДПС, про зайнятість (код підприємства, місце роботи, посада) та реєстраційний номер облікової картки платника податків;
• Міграційна служба, про стать, місце проживання та перебування, реквізити паспорта, громадянство;
• Державна реєстраційна служба, про ПІБ, дату та місце народження, батьків, сімейний стан та членів сім'ї, документи, що підтверджують смерть чи визнання особи померлою або безвісно відсутньою, документи про визнання особи недієздатною.

Усі ці відомості – частина персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста, які мають бути в реєстрі. Законопроєктом розширюють і перелік персональних та службових даних, і список держорганів, з якими відбувається взаємодія.

Для того, щоб розширений перелік підтвердити, більше інформації треба запитати у тих органів, які вже її надають. А також збиратимуть їх від:

• МВС;
• Мінюсту;
• Мінветеранів;
• Держслужби морського та річкового транспорту;
• Державної авіаційної служби;
• інших держорганів, про персональні та службові дані призовника, військовозобов'язаного та резервіста.

Тож список органів не є вичерпним.

"Це (законопроєкт 10062, - авт.) об'єднання реєстрів для того, щоб система, яка працює в Міністерстві оборони під назвою "Оберіг", могла автоматично працювати без втручання людей для того, щоб пізніше зробити так звану смарт-мобілізацію, коли ми, базуючись на потенціалі та на навичках людини, пропонували ті військові посади, які потрібно пропонувати", - заявив на початку розгляду поправок до другого читання глава фракції "Слуга народу" Давид Арахамія.

І за розширення переліку персональних даних, і за широкий доступ до них через цифрову взаємодію авторів проєкту та поправок до них багато хто критикує. У Головному юруправлінні ВР вказують, що його положення суперечить конституційним нормам ст. 32 про заборону збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди. Також вони не узгоджуються із правовою позицією Конституційного суду, Європейського суду з прав людини, міжнародними правовими нормами та національним законом про захист персональних даних.

"Внаслідок реалізації ініційованих проектом положень конфіденційна інформація стосовно невизначеного кола осіб (персональні дані) оброблятиметься суб'єктами у невизначених законом обсягах протягом невизначених законом строків, і відповідна обробка персональних даних не буде передбачуваною та прогнозованою (щодо способів та обсягу) для володільців персональних даних", - йдеться у висновку юруправління щодо проєкта до другого читання.

Електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста

Реєстр – закрита система із обмеженим доступом. Дійсна нормативка передбачає, що призовник, військовозобов'язаний та резервіст може подати письмовий запит до ТЦК та СП аби дізнатися, чи включений він до реєстру. Більший доступ для нього зараз не передбачений.

Але за проєктом 10062 українці можуть отримати вититяг про свої дані, зміни до них, запити, які щодо них робили. Також з'явиться електронний кабінет для відображення відомостей про конкретну особу.

Призовник, військовозобов'язаний, резервіст за допомогою кваліфікованого електронного підпису чи інших способів ідентифікації (вочевидь, BankID) через нього зможе отримати доступ до своїх персональних та службових даних і отримати доступ до певних послуг.

Проте усі деталі щодо обсягу доступної інформації та послуг мають окремо виписати у Кабміні. Так само, як і щодо сертифікату – військово-облікового документа в електронній формі, тобто е-військового квитка.

Електронні кабінети також створять для:

• підприємств – щоб вести персональний військовий облік;
• ЦНАПів – щоб надавати адмінпослуги: надавати довідки військовослужбовцям та членам їхніх сімей, готувати та подавати їм документи на пенсію, оформляти документи на компенсацію в разі загибелі військового, виплату одноразової допомоги в разі загибелі, інвалідності, часткової втрати працездатності військових.

Деталі щодо цих е-кабінетів також мають прописати в уряді.

Як нададуть статус УБД?

Рада виправила не тільки закон про реєстр, але й інші закони, зокрема про статус ветеранів війни та гарантії їхнього соцзахисту. Ці зміни вже сприймають громадськістю добре, бо нарешті у законі пропишить автоматичне оформлення статусу УБД.

Перелік військових, які отримують статус УБД, є у пункті 19 ст. 6 закону про статус ветеранів. Там також прописана процедура, як у паперовій та електронній формі можна подати заяву на оформлення УБД. Її трохи корегують, але принципово не змінюють. Комісія з розгляду може витребувати дані про участь у бойових діях, якщо документальні підтвердження не може надати військовий. На запит зобов'язані відреагувати служби, до яких звертається комісія.

Набагато більше деталей – у статті 6-1 про особливості набуття статусу УБД, яку до закону додають:

• статус надають на підставі відомостей про виконання бойових завдань, незалежно від тривалості;
• військові частини зобов'язують такі дані вносити в електронній формі до інформаційно-комунікаційної системи Міноборони в п'ятиденний строк напряму. Якщо немає можливості напряму в електронній формі – через підрозділ, якому підпорядковується, у паперовій формі;
• коли дані надійдуть, статус УБД надається автоматично та інформація має піти в "Оберіг";
• для автоматичного надання, відомості про бойові завдання мають відповідати критеріям, які випишуть в Кабміні. Якщо не відповідатимуть – питання про статус піде на розгляд комісії за звичною процедурою;
• з реєстру можна безоплатно зробити витяг про статус УБД – електронний унікальний ідентифікатор, фактично електронне посвідчення;
• за бажанням військового, можна у звичному порядку отримати паперове посвідчення УБД.

Секретні дані – у хмарних сховищах інших держав

Змінами до закону про кібербезпеку депутати надали такі повноваження Міноборони:

• розробляти та затверджувати план кіберзахисту щодо систем, розпорядником та власником яких є міністерство та військові формування ЗСУ (якщо вони не взаємодіють з іншими системами та не використовуються для публічних послуг);
• визначати особливості вимог щодо інформаційної безпеки до постачальників товарів і послуг оборонного призначення.

Також доповнили закон про хмарні послуги (ст. 11). Ним інформацію, яка містить держтаємницю, забороняють обробляти за допомогою хмарних ресурсів, які знаходяться за кордоном, на ТОТ, належить державі-агресору, державі-окупанту.

Але після змін під час воєнного стану за кордоном (виключно в країнах НАТО) у хмарних ресурсах можна обробляти інформацію, яка міститься у системах Міноборони, ЗСУ, військових формувань. Про таку обробку має бути спільне рішення Міноборону та Генштабу. Також про це невідкладно мають повідомляти парламентський комітет з нацбезпеки, оборони та розвідки.

Екс-заступник міністра оборони Віталій Дейнега вважає, що варіанти могли бути кращими, але для цього потрібні більш складні рішення.

"Для цього потрібна краща юридична і менеджерська команди в МО та принципово інші результати роботи ІТ-коаліції в Рамштайні", - зазначає він.

Дейнега вказує, що проєкт дійсно суттєво спростить цифровізацію армії. Хоча й звертає увагу, що нормою про розміщення ІТ-систем за кордоном ми розписуємося у власній неспроможності захищати держтаємницю.

Є й інші причини, з яких не всіма ця ініціатива сприймається схвально. Членкиня оборонного комітету ВР Соломія Бобровська нагадує, що розвідінформацію збирають не тільки щодо ворогів, а й щодо союзників.

"Розміщення баз даних з таємною інформацію за кордоном, як передбачає законопроект 10062 – як на мене, рішення, м'яко кажучи, помилкове. Тим більше, без пошуків альтернатив після дії правового режиму воєнного стану, - зазначає депутатка, - Навіть досвід країн, що є союзниками в межах НАТО показує, що обмін таємною інформацією доцільний у випадку спільних національних інтересів цих країн, або Альянсу".

Натомість у Міноборони кажуть, що розміщення ІТ-систем у хмарних сховищах країн-союзників прискорить доступ до їхніх розвідданих, розробку та розгортання бойових систем та електронних сервісі, посилить захист від російських кібератак.

"Ворог не зможе відрубити військові ІТ-системи, фізично знищивши наші дата центри. Останні є постійними цілями ракетних атак", - додає керівник Центру протидії корупції Віталій Шабунін.

Нагадаємо, що раніше "Ми – Україна" розповідав на яких умовах парламентарі хочуть узгодити право українців на зброю.