22 січня, у День Соборності президент подав до Верховної Ради законопроєкт 10425 про множинне громадянство. Це новий закон про громадянство замість нинішнього та зміни до низки інших документі. Як за ним іноземцям отримати українське громадянство, а українцям його не втратити, розбирався "Ми – Україна".
Конституція не змінюють
Почати все ж варто з тих норм, які президентський законопроєкт не чіпає – норм Конституції. Для змін в Основному законі потрібен тривалий розгляд в парламенті, схвалення більшістю у 300 голосів+. До того ж під час воєнного стану звична процедура неможлива – змінювати Конституцію заборонено.
Але оновлений закон про громадянство та пропозиції щодо множинного громадянства Володимир Зеленський подає не вперше. У грудні 2021 року він спрямовував до парламенту пакет законопроєктів щодо цього, зокрема із новою редакцією закону про громадянство. І ті документи також не заходили на конституційну територію.
У ст. 4 Конституції зазначено, що в Україні існує єдине громадянство. Підстави його набуття та припинення визначає закон. За статтею 25 громадянина України неможна позбавляти громадянства, так само, як і позбавити його права це громадянство змінити. І за ст. 106 саме президент приймає рішення про прийняття до громадянства та про його припинення.
Зараз людина, у якої крім українського є інше чи інші громадянства, нашою державою вже вважається громадянином України. Вона має право, але не зобов’язана, сповіщати владу про отримання другого і більше громадянства. Немає покарання за те, що вона отримала паспорт іншої держави і не повідомила про це органи влади. Автоматичного позбавлення українського громадянства, навіть якщо людина добровільно повідомила про набуття другого і більше, немає. Правом, а не обов'язком позбавляти українського громадянства наділений лише президент.
Тобто множинне громадянство в Україні й зараз не заборонене. Воно перебуває поза законом, не визнається, держава його не бачить і для неї значення має лише українське. Тепер президент хоче його частково та у деяких випадках легалізувати, а також дати можливість більшому колу людей отримати український паспорт.
Громадянство за народженням: що зміниться?
Зараз і після змін у законі про громадянство норма про його набуття за народженням – у статті 7. Але президент пропонує суттєво їх змінити.
Нині у двох випадках дитина, яка народилася за межами України, набуває нашого громадянства:
- батьки є громадянами України або ним є один з батьків;
- батьками є особи без громадянства, які постійно та на законних підставах проживають в Україні. При цьому дитина при народженні за кордоном громадянства іншої держави не набула.
Проте підстав буде більше. Дитина зможе набути громадянства України, якщо народилася не тільки в нашій країні, а й за її межами, і не отримала іноземного в таких випадках:
- батьки – іноземці, які постійно проживають в Україні;
- один з батьків – іноземець, який постійно проживає в Україні, другий – біженець або особа, яка отримала в Україні притулок;
- один з батьків – іноземець, який постійно проживає в Україні, другий – особа без громадянства, яка постійно або тимчасово проживає в Україні;
- батьки визнані в Україні біженцями, або їм надано притулок, або в одного з батьків такий статус;
- батьки – особи без громадянства, які тимчасово або постійно проживають в Україні;
- один із батьків – особа без громадянства, яка тимчасово або постійно проживає в Україні, другий – особа без громадянства, яка постійно проживає в Україні.
Громадянство за територіальним походженням: кого стосується?
Як і в нинішньому законі про громадянство, так і у новому, статтю 8 присвячують його набуттю за територіальним походженням.
Є норми які не змінюють. Набути українське громадянство можуть іноземець чи особа без громадянства, який сам чи хоча б один із батьків якого, дід чи баба, прадід чи прабаба, рідні брат чи сестра, син чи донька, онук чи онука народилися до 24 серпня 1991 р. на території, що стала Україною. Може отримати і той, хто до 24 серпня 1991 р. народився на територіях, що входили до складу УНР, ЗУНР, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки, а також його діти.
Але далі вже йдуть зміни. Із закону прибирають положення про те, що такі іноземці подають зобов'язання припинити іноземне громадянство чи декларацію про відмову від іноземного громадянства (вона передбачена для окремих категорій іноземців), а особи без громадянства – декларацію про відсутність іноземного громадянства. Для оформлення потрібно буде подати один із таких документів:
- декларацію про визнання себе громадянином України;
- зобов'язання припинити іноземне громадянство;
- декларацію про відмову від іноземного громадянства та визнання себе лише громадянином України;
- декларацію про відсутність іноземного громадянства.
Але не для всіх умови будуть рівні. Про тих, кому вистачить декларації про визнання себе українським громадянином чи декларації про відмову від іноземного громадянства, є окремі важливі нові норми, про які нижче.
Дитина батьків без українського громадянства, яка народилася в Україні після 24 серпня 1991 р., зможе стати українським громадянином за територіальним походженням, якщо:
- батьки – іноземці, які постійно на той момент проживали в Україні;
- один із батьків – іноземець, який постійно на той момент проживав в Україні, другий – біженець чи йому було надано в Україні притулок;
- один із батьків – іноземець, який постійно на той момент проживав в Україні, другий – особа без громадянства, яка тимчасово або постійно проживала тоді в Україні.
Дитина, народжена за таких обставин, буде подавати декларацію про визнання себе громадянином України та заяву про набуття громадянства. Якщо неповнолітня – це зроблять її законні представники
Декларація про визнання себе громадянином України якраз і легалізує множинне громадянство. Але також набувати громадянство можна за іншою декларацією – про відмову від іноземного громадянства та визнання себе лише громадянином України. Тож треба розуміти у чому різниця, кому та за яких обставин оновлений закон дозволяє їх подавати.
Громадянство на підставі декларації
Декларація про визнання себе громадянином України. Це документ для іноземців, що набувають громадянство у спрощеному порядку. Він передбачає, що після президентського указу у відносинах з нашою державою людина визнає себе лише українським громадянином. При цього немає вимоги відмовлятися від іншого свого підданства та його наслідків у правовідносинах з іншою державою.
У спрощеному порядку із такою декларацією подаватися на українське громадянство зможуть піддані таких держав:
- Австрія
- Бельгія
- Болгарія
- Велика Британія та Північна Ірландія
- Греція
- Данія
- Естонія
- Ірландія
- Іспанія
- Італія
- Канада
- Кіпр
- Норвегія
- Латвія
- Литва
- Люксембург
- Мальта
- Нідерланди
- Німеччина
- Польща
- Португалія
- Румунія
- Словаччина
- Словенія
- США
- Угорщина
- Фінляндія
- Франція
- Хорватія
- Чехія
- Швеція
- Швейцарія
- Японія
Декларація про відмову від іноземного громадянства та визнання себе громадянином України. Цей документ вже засвідчує відмову від підданства іншої держави. Його подаватимуть окремі категорії:
- той, кого визнано біженцем чи якому надано притулок в Україні;
- той, хто служить за контрактом у ЗСУ, Державній спецслужбі транспорту, Нацгвардії, служив там і звільнився . Або дружина чи чоловік такої особи, дитина такої особи;
- іноземець чи особа громадянства, яка є чи була інструктором у ЗСУ, інших законних збройних формуваннях, у правоохоронних органах, МВС, надавала їм допомогу в зоні бойових дій протягом не менше шести місяців (протягом року після скасування військового стану людина має оформити посвідку на тимчасове проживання). Або дружина чи чоловік такої особи, дитина такої особи;
- іноземець із визначними заслугами перед Україною або якщо надання йому українського громадянства є нашим державним інтересом. Або дружина чи чоловік такої особи, дитина такої особи;
- громадянин держави-агресора, держави-окупанта, тобто росії, який зазнав там переслідувань. Факт переслідувань треба документально підтвердити;
- чоловік або жінка тої особи, яка за новими умовами має право подавати для набуття українського громадянства декларацію про відмову від іноземного та визнання себе громадянином України.
Решта бажаючих стати українцями подаватимуть зобов'язання відмовитися від іноземного громадянства або декларацію про відсутність іноземного громадянства, в залежності від їхнього статусу.
Щодо тих, хто має громадянство країни агресора, країни окупанта, тобто росії (у якості єдиного чи одного з наявних), то для набуття українського подавати треба буде зобов'язання припинити іноземне громадянство. Це прописують окремо. Таке зобов'язання передбачає, що протягом двох років після того, як людина стає громадянином України, треба надати документ, що підтверджує припинення.
Знання мови, історії та Конституції: умови оновлюють
І зараз, і в разі ухвалення оновленого закону про громадянство, той, хто хоче отримати український паспорт має скласти іспит з основ Конституції, історії України та української мови. Це умова з поблажкою для декількох категорій.
Не скласти, а пообіцяти скласти іспит можуть ті майбутні українські громадяни, які:
- мають визначні заслуги;
- прийняття у громадянство яких в державних інтересах України;
- проходять військову службу, є інструкторами.
Це перелік розширять і даватимуть обіцянку ті іноземці, які отримують громадянство у спрощеному порядку. Також зміняться строки. Зараз треба підписати зобов'язання скласти іспит протягом двох років, а після змін – протягом трьох років.
Більше підстав для втрати громадянства
Зараз є та після змін залишаться три підстави припинення громадянства України:
- внаслідок виходу. Це відбувається на підставі клопотання людини, яка постійно проживає за кордоном. Клопотання людина подає сама чи за свою дитину. Після змін – на підстави заяви. Але загальні умови ті самі. Зараз вони у ст. 18 закону і лише з технічними виправленнями переходять у новий закон;
- з підстав, передбачених міжнародними договорами. Тобто якщо автоматичне припинення передбачене в разі набуття громадянства іншої держави і це прописано в ратифікованій Верховною радою угоді між Україною та іншою державою;
- внаслідок втрати. Це зараз розшивають у ст. 19, але у новому документі зміни пропонують суттєві.
Зараз за законом добровільне набуття громадянства іншої держави – підстава для втрати українського. Тобто якщо людина сама ініціює набуття. Автоматичне, за народженням, за усиновленням, внаслідок одруження наше законодавство добровільним не вважає.
Але якщо зараз ця умова стосується будь-якої держави, то після змін, якщо йдеться про добровільне оформлення громадянства:
- держави-окупанта, держави-агресора, тобто росії. Надання російського паспорту під примусом автоматично на тимчасово окупованих територіях на є добровільним;
- держав, піддані яких не мають права на оформлення українського громадянства у спрощеному порядку.
Тож підданство 33 держав, перелік яких ми навели вище, не буде підставою для втрати українського громадянства. Це одна з ключових норм, яка легалізує множинне громадянство українців.
Але там, де додають пряник, поклали й батіг: у закон впишуть нові підстави, з яких можна втратити українське громадянство, і яких нині у законі немає. Це:
- використання українцем будь-якого свого паспорта іншої держави в Україні, якщо це загрожує нацбезпеці чи національним інтересам України;
- військова служба у збройних силах держави агресора, держави окупанта. Вистачать встановлення такого факту. А от вступ на необов'язкову військову службу в іншій державі з переліку підстав виключають;
- участь у збройній агресії проти України як на боці агресора чи окупанта, так і на боці держави, яка сприяє агресії проти України;
- судовий вирок за злочин проти основ нацбезпеки, миру, міжнародного правопорядку, за вчинення теракту чи сприяння йому, заклики до нього, створення терористичної групи чи організації, фінансування тероризму, створення злочинної організації та керівництво нею, створення злочинної спільноти, встановлення або поширення злочинного впливу, сприяння учасникам злочинних організацій.
Тільки от застосовувати ці підстави та ініціювати втрату українського громадянства можна в тому випадку, якщо після цього людина не лишиться особою без громадянства.
Мінуси та плюси множинного громадянства
Спроба санкціонувати подвійне (множинне) законодавство не перша, і наданий зараз президентом закон у дечому схожий із попередньою ініціативою. Зокрема в ньому не йдеться про нюанси оподаткування, реалізації виборчого права, проходження військової служби та багатьох інших. За ці прогалини та за інші менш очевидні недоліки попередній проєкт критикували у Головному науково-експертному управління ВР. На їхні висновки посилалися і в парламентському комітеті з прав людини.
"Крім того, легалізація подвійного громадянства Україною потенційно може створити підґрунтя для перегляду Європейським Союзом безвізового режиму з Україною, оскільки змінюються умови, за яких такий режим було надано", - вказували в комітеті.
Можна передбачити, що ці зауваження будуть актуальними і до нового закону. Депутати також посилаються на статтю 4 Конституції, де йдеться про те, що в Україні діє єдине громадянство.
"В попередні роки ми мали бурхливі дискусії зі "слугами", чи потрібно для множинного громадянства внести зміни до Конституції, й чому президент вирішив, що для цього достатньо лише закону. Зміни до Конституції під час воєнного стану неможливі, як і референдум. Відмова від єдиного громадянства через закон викличе дискусії щодо конституційності рішення", - вважає народна депутатка Ірина Геращенко.
Натомість міністр закордонних справ Дмитро Кулеба каже, що під єдиним громадянством мається на увазі не те, що у українця може бути лише паспорт України.
"Юристи дуже детально аналізували історію цього питання і появи цієї норми. Її не можна читати у відриві від норми закону, - пояснює він, - У законі про громадянство чітко написано, що під єдиним громадянством мається на увазі неможливість існування окремого громадянства окремих адміністративно-територіальних одиниць України — не може бути "громадянина Криму", "громадянина Полтавщини", "громадянина Закарпаття" — є єдине цілісне поняття громадянства України".
Кулеба нагадує, що множинне законодавство є в багатьох країнах, і запевняє, що в Україні воно буде природною відповіддю на членство в ЄС. І хоча деталі виконання військового обов'язку власниками кількох паспортів Кулеба й не роз'яснює у деталях, все ж запевняє: на заборону виїжджати за кордон під час воєнного стану нові норми не вплинуть.
Ігор Петренко, доктор політичних наук, експерт аналітичного центру "Об’єднана Україна" у своєму блозі на сайті "Ми – Україна" вказує і на плюси, і на мінуси для множинного законодавства у питанні виборчих прав.
"Люди, які проживають у країні, але не мають її громадянства, часто обмежені у політичній участі. Подвійне громадянство може забезпечити більш справедливий підхід до виборчих прав, особливо для тих, хто має інтереси в декількох країнах. Однак, існують і складнощі, зокрема питання лояльності та патріотизму. Подвійне громадянство може сприйматися як зниження патріотизму, оскільки людина належить одночасно до двох різних націй. Це може викликати суперечності, особливо в умовах війни чи політичної напруженості", - вважає Петренко.
Проте він вважає, що президентська ініціатива відкриває нові горизонти, має значення для українців, які живуть у всьому світі, та іноземців, які воюють за Україну.
Світовий Конгрес Українців законопроєкт привітав і вказав, що він стане "додатковим об’єднавчим чинником для 65 мільйонів українців в усьому світі".
Саме тезу про те, що українців 65 мільйонів, Володимир Зеленський озвучив під час своєї інавгураційної промови.
"Нас 65 мільйонів - тих, кого народила українська земля. Українці в Європі та Азії, Північній та Південній Америці, в Австралії та Африці. Я звертаюся до всіх українців на планеті — ви нам дуже потрібні, усі, хто готовий будувати нову, успішну та сильну країну, я з радістю надам українське громадянство", - пообіцяв Зеленський у 2019 році.
Загадував він про цю обіцянку, коли подавав попередній варіант законопроєкту. Тепер наступна спроба, але українців, нажаль, через війну стало вже менше 65 мільйонів.
Нагадаємо, що раніше "Ми – Україна" розповідав, яким буде реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів за новим законом.