11 квітня Верховна Рада ухвалила законопроєкт про мобілізацію 10449. "Ми-Україна" дає відповідь на десять важливих запитань про нові його норми.

Чи треба мати при собі військово-обліковий документ?

До ст. 20 закону про правовий режим воєнного стану додають вимогу, що усі чоловіки у віці від 18 до 60 років повинні постійно мати при собі військово-обліковий документ і паспорт. Пред'являти їх треба на вимогу:

• уповноваженого представника ТЦК та СП;
• прикордонника у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі, на пунктах пропуску на кордоні;
• поліцейського.

Також без військово-облікових документів неможна буде зробити чи замінити внутрішній або закордонний паспорт у ДП "Документ" за кордоном.

До ст. 32 закону про Нацполіцію (перевірка документів) додають право копів вимагати військово-облікові документи і паспорт. За Кодексом про адмінправопорушення (ст. 185) злісна непокора, тобто відмова виконати наполегливі та неодноразово повторювані законні вимоги поліцейського, передбачає або штраф від 136 грн до 255 грн, або громадські роботи від 40 до 60 годин, або виправні роботи від 1 до 2 місяців з відрахуванням 20% заробітку, або адміністративний арешт на строк до 15 діб. Це і варто сприймати як відповідальність за те, що військово-облікового документу при собі немає.

Хто і коли має оновити дані та встати на військовий облік і яка відповідальність за порушення?

Через 60 днів після набрання законом чинності усі громадяни, які є на військовому обліку, мають уточнити:

• адресу проживання;
• номери засобів зв'язку;
• адреси електронної пошти;
• інші персональні дані.

Ті призовники, військовозобов'язані та резервісти, які знаходяться в Україні, можуть зробити це у ТЦК та СП за місцем проживання, у ЦНАПі або через електронний кабінет у реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів.

Ті громадяни, які знаходяться за кордоном, мають уточнити дані телефоном у ТЦК та СП за місцем їхнього обліку або через електронний кабінет.

Закон зобов'язав Кабмін е-кабінети запустити протягом двох місяців після набрання законом чинності. Але призовники, військовозобов'язані та резервісти не мають обов'язку їх створювати.

Протягом 60 днів після набрання законом чинності мають стати на облік чоловіки, які мають спецзвання та служать у Нацполіції, ДБР, Службі судової охорони, БЕБ, ДСНС, Державній кримінально-виконавчій службі, НАБУ, прокуратурі, Податковій службі, Митній службі. Та ж вимога й до чоловіків у віці від 18 до 60 років, які мають спецвання і служили раніше у цих органах, а також у МВС.

Оновлювати дані – обов'язок, і це є правилом військового обліку. Зараз за Кодексом про адмінправопорушення (ст. 210), порушення призовниками, військовозобов'язаними та резервістами правил в особливий період передбачає штраф від 850 грн до 1700 грн. Але покарання невдовзі стане більш суворим.

На додачу до законопроєкту 10449 про мобілізацію, Кабмін подав законопроєкт 10379 про посилення відповідальності. Його прийняли за основу і готують до другого читання. Планується, що за порушення правил військового обліку штраф буде від 8500 грн до 17 000 грн.

Чоловікам у віці від 18 до 60 років, які знаходяться за кордоном та свої військово-облікові дані не оновили, дозволять вчиняти консульські дії тільки за умови їх оновлення. За кількома виключеннями, і дозволять:

• оформлювати посвідчення особи на повернення в Україну;
• вчиняти консульські дії щодо дітей, другим з батьків яких є іноземцем або особою без громадянства;
• вчиняти дії із заявами, якщо вони від заарештованих, затриманих чи ув'язнених за кордоном.

Яке покарання для ухилянтів?

Ухилянням є нез'явлення за повісткою ТЦК та СП, нез'явлення до ТЦК та СП після проходження ВЛК. У випадку неявки за повісткою до проходження ВЛК – відповідальність адміністративна, за повісткою вже після проходження ВЛК – кримінальна.

На додачу до законопроєкту про мобілізацію, проєктом 10379 посилять адміністративну відповідальність. Про підвищення штрафів за порушення правил військового обліку ми вказали вище. Також підвищать штрафи за порушення законодавства про мобілізацію, військовий обов'язок та військову службу (ст. 210-1 КУпАП), а це, зокрема, ігнорування повісток до проходження ВЛК, якщо за це вже був штраф по ст. 210 КУпАП. Зараз за таке порушення в особливий період штраф для громадян – від 3400 до 5100 грн. Після змін та під час особливого періоду – від 153 000 до 204 000 грн.

Кримінальна відповідальність за неявку за мобілізаційним розпорядженням, тобто вже після проходження ВЛК, –  це ст. 336 Кримінального кодексу. Зараз покарання для громадян в особливий період – позбавлення волі на строк від 3 до 5 років. Після змін воно буде таким самим, але ухилянням також стає відмова від проходження медогляду.

Це норми проєкту у першому читанні, до другого правками можуть змінитися.

У самому законі про мобілізацію (законопроєкт 10449) щодо повісток та ухиляння від них прописують такі умови:

• медогляд для визначення придатності є обов'язком громадян;
• громадяни мають з'являтися за повісткою, а у цьому документі мають зазначати, зокрема, ПІБ того, кому адресована, найменування ТЦК та СП, який видав, мету виклику, місце, день і час явки. Про електронні повістки поки не йдеться. Вручаючи повістку на вимогу громадянина представник ТЦК та СП має назвати ПІБ, посаду та пред'явити посвідчення;
• поважні причини нез'явлення за повісткою: перешкода стихійного характеру, хвороба, воєнні дії на території та їх наслідки, смерть близького родича свого або чоловіка чи дружини (батьків, другого з подружжя, дитини, рідних брата, сестри, діда, баби);
• про причини неявки треба сповістити ТЦК та СП протягом максимум трьох днів від вказаних дати і часу прибуття. Після попередження дають ще максимум сім днів, щоб з'явитися;
• якщо громадянин строки порушує, ТЦК та СП звертаються до правоохоронців, щоб ті провели адміністративне затримання та доставили у військкомат;
• якщо адміністративне затримання неможливе, ТЦК та СП рекомендованим листом надсилає громадянину вимогу про виконання обов'язку;
• після отримання вимоги (розписки про вручення чи штампу про відмову отримати або про неможливість вручення) вмикається відлік часу. Протягом 10 днів громадянин може виконати вимогу, але якщо не виконає, ТЦК та СП через суд обмежить у праві керування транспортним засобом. На розгляд такого позову відводять 30 днів, рішення у таких справах має негайно виконуватися, а апеляцію можна подати протягом 15 днів. Суд відмовить у вимозі, якщо ТЗ є основним законним засобом існування або використовується у зв'язку із інвалідністю самого громадянина, особи з інвалідністю І чи ІІ групи на його утримання чи дитини з інвалідністю. Тимчасове обмеження буде діяти, поки громадянин не виконає вимогу ТЦК та СП.

Чи буде переогляд чоловіків з інвалідністю?

Закон вимагає, щоб рішення МСЕК про встановлення інвалідності ІІ та ІІІ груп перевірили. Це стосується чоловіків у віці від 25 до 50 років, яким інвалідність цих груп вперше встановили після 24 лютого 2022 року.

Під перевірку не мають потрапити випадки першого встановлення інвалідності ІІ та ІІІ груп після 24 лютого 2022 року у таких випадках:

• відбулося підвищення або зменшення групи інвалідності;
• інвалідність встановили внаслідок захворювання або поранення під час захисту Вітчизни;
• інвалідність встановили внаслідок відсутності кінцівки, кистей рук або кисті руки, стоп ніг або стопи ноги, одного з парних органів;
• інвалідність встановили внаслідок наявності онкологічного захворювання, інтелектуальних чи психічних розладів, церебрального паралічу, паралітичних синдромів, інвалідності з дитинства.

Закон посилається на указ президента про уведення в дію рішення РНБО щодо ВЛК в ЗСУ. Рішення РНБО у свою чергу вказує Кабміну забезпечити перевірку обґрунтованості у тримісячний строк. Якщо виявиться, що групу встановили необґрунтовано, ініціюватимуть перегляд рішення та проінформують правоохоронців.

Чи мобілізують автівки у власності громадян?

У законі про мобпідготовку та мобілізацію є ст. 6 про військово-транспортний обов'язок. І зараз, і після оновлення законодавства він поширюється на органи влади та місцевого самоврядування, підприємства, установи, організація, об'єкти інфраструктури і ПЕК, а також на громадян. Порядок виконання цього обов'язку, безоплатного вилучення ТЗ, порядок відшкодування вартості та компенсації збитків визначає, як і раніше, Кабмін. Тобто автівки громадян і раніше підпадали під мобілізацію, підпадатимуть і зараз.

У військово-транспортний обов'язок внесли такі основні зміни, на які варто звернути увагу:

• МВС у встановленому Кабміном порядку передає ТЦК та СП дані про зареєстровані ТЗ, які можуть бути призначені для доукомплектування армії. До змін схожа умова існує, але відомості треба подавати щоквартально і щодо ТЗ, які є у власності саме підприємств, установ та організацій. Частково звідси пішла хвиля про те, що автівки громадян стоятимуть на військовому обліку. Хоча нині в урядовому порядку про військово-транспортний обов'язок вказано, що ТЦК та СП ведуть військовий облік ТЗ та техніки саме установ, організацій та підприємств, а не автівок, які є у власності громадян;
• за підприємством, установою чи організацією за галузями економіки визначають у відсотках норми безоплатного залучення, вилучення, примусового відчуження ТЗ. Безоплатно вилучати ТЗ у підприємств, організацій та установ (не громадян) під час мобілізації можуть за Мобілізаційним планом (після демобілізації їх повертають). Про аналогічні дії, тобто без відшкодування в якийсь примусовий спосіб, щодо ТЗ у власності громадян у законі не йдеться;
• не підлягає передачі ЗСУ чи іншим військовим формуванням ТЗ у власності громадянина, якщо у нього немає права власності на інші ТЗ. Зміну, яку внесли у закон, треба сприймати так, що військово-транспортний обов'язок тепер буде поширюватися на транспортні засоби у власності крім одного. Такої норми раніше не було і усі ТЗ у власності підпадали під військово-транспортний обов'язок.

Саме передача ТЗ громадянами, а не їх вилучення – це виконання військово-транспортного обов'язку. Розпорядження про таку передачу ухвалюють місцеві держадміністрації і громадян про це сповіщають, вручаючи частковий наряд через ТЦК та СП. Про передачу укладається акт із зазначенням вартості ТЗ, відбувається його перереєстрація. Проте майже усе положення про військово-транспортний обов'язок стосується мобілізації автівок установ, організацій і підприємств.

Вилучення або відчуження майна, у тому числі рухомого, в умовах воєнного стану зараз передбачене окремим законом. Згідно із ним вилучення – це безоплатна передача, і вилучати майно можуть у підприємств, організацій, установ. У громадян можуть примусово відчужувати майно, а це передбачає компенсацію або перед, або після відчуження. Відчужувати майно може тільки військове командування, на підставі акту та з обов'язковим відшкодуванням і ці норми новий закон про мобілізацію не змінював.

Чим відрізняється базова військова служба від загальновійськової підготовки?

Для чоловіків у віці від 18 до 25 років базова військова служба буде обов'язковою, для жінок – добровільною. Чоловіки у віці від 18 до 24 років зможуть обирати період, коли їм її пройти. У мирний час строк такої служби становитиме 5 місяців, під час воєнного стану – 3 місяці. З цих трьох місяців 2 місяці – це фахова підготовка, 1 місяць – загальновійськова.

З 1 вересня 2025 року також запроваджують базову загальновійськову підготовку. Вона буде складовою навчального процесу у вишах у порядку та у строки, які визначить Міноборони.

Простими словами, базова військова служба – заміна строкової, базова загальновійськова підготовка – військової кафедри.

Після проходження і базової військової служби, і базової загальновійськової підготовки призовники набуватимуть статусу військовозобов'язаних. Але до досягнення ними 25 років їх не будуть мобілізувати.

Базова загальновійськова підготовка, базова військова служба, військова служба є обов'язковими при прийнятті вперше на державну службу, службу в органах місцевого самоврядування, поліції, прокуратурі.

Як змінились умові відстрочки від мобілізації?

У першій версії законопроєкту уряд пропонував позбавити відстрочки у зв'язку із інвалідністю ІІІ групи, лишивши її тільки для І та ІІ групи. Цей варіант не пройшов, відстрочка особам з інвалідністю зберігають. Проте, як ми вказали вище, обґрунтування ІІ та ІІІ групи, призначених після повномасштабного вторгнення, перевірять.

Не позбавлятимуть відстрочки аспірантів, хоча спочатку збиралися. Студентам її зберігли за умови, що вони здобувають рівень освіти вищий за попередній.

Повний перелік підстав для відстрочки тепер такий (ст. 23 закону про мобпідготовку):

• бронь;
• інвалідність або відповідно до висновку ВЛК тимчасова непридатність з переоглядом через 6-12 місяців;
• троє і більше дітей у віці до 18 років, якщо немає боргу по аліментам більше трьох місяців;
• дитина чи діти у віці до 18 років, якщо другий з батьків помер, позбавлений батьківських прав, зник безвісти або є безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання. Також самостійне виховання за рішенням суду або якщо мати під час народження не перебувала у шлюбі та запис у Книзі реєстрації про батька дитини зробили за її вказівкою;
• дитина з інвалідністю у віці до 18 років або важкохвора дитина без встановлення інвалідності;
• повнолітня дитина з інвалідністю І чи ІІ групи на утриманні;
• усиновлена дитина або усиновлені діти у віці до 18 років, які на момент всиновлення були сиротами або дітьми, позбавленими батьківського піклування. Також право на відстрочку мають опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, які утримують дитину чи дітей у віці до 18 років, які є сиротами чи позбавлені батьківського піклування;
• постійний догляд за чоловіком або дружиною, дитиною, кимось з батьків своїх, кимось з батьків дружини або чоловіка (якщо чоловік або дружина потребує догляду, безвісно відсутня, помера, оголошена померлою, немає інших працездатних членів сім'ї, які можуть доглядати);
• визначене судом опікунство над недієздатною особою;
• дружина або чоловік є особою з інвалідністю І чи ІІ групи;
• дружина або чоловік із ІІІ групою інвалідності, якщо група встановлена у зв'язку із онкологією, відсутністю кінцівки чи кінцівок, кистей рук чи однієї кисті, стоп ніг чи однієї стопи, одного з парних органів. Також якщо у дружини або чоловіка з ІІІ групою є онкологія, психічний розлад, церебральний параліч або інші паралітичні синдроми;
• один зі своїх батьків або батьків дружини чи чоловіка має І або ІІ групу інвалідності, якщо немає інших військовозобов'язаних членів сім'ї, які зобов'язані утримувати. Крім випадків, коли зобов'язані утримувати є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, знаходяться під арештом (крім домашнього), відбувають покарання. Таку відстрочку можуть надати тільки одному військовозобов'язаному;
• є член сім'ї другого ступеню споріднення з інвалідністю І або ІІ групи, який потребує постійного догляду. Якщо у такого члена сім'ї немає родичів першого, другого чи третього ступеню споріднення або його родичам самим потрібен постійний догляд;
• дитина у віці до 18 років, якщо другий з подружжя служить;
• керівники міністерств, їх заступники, керівники держорганів, органів держуправління, нардепи, депутати ВР АР Крим, судді, члени Вищої кваліфкомісії суддів, члени Вищої ради правосуддя, керівник Служби дисциплінарний інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступник, дисциплінарні інспектори, омбудсмен, голова та члени Рахункової палати;
• працівники органів військового управління, підрозділів Міноборони, ЗСУ, Держспецтранспорту, Держспецзв'язку, СБУ, СЗРУ, Нацгвардії, Держприкордонслужби, Управління держохорони, апарату МВС, дипслужбавці на диппосадах МЗС, надзвичайні та повноважені посли, експерти установ експертної служби МВС;
• держслужбовці, які готують висновки до нормативно-правових актів, проводять їхню експертизу, забезпечують кібербезпеку, розробляють ПО, адмініструють бази даних, впроваджують інформаційно-комунікаційні технології в органах, які забезпечують діяльність президента, ВРУ, Кабміну;
• студенти, які навчаються за денною або дуальною формою та здобувають рівень освіти вищий за попередній;
• науковці, педагоги закладів освіти, якщо працюють не менше ніж на 0,75 ставки за основним місцем роботи;
• в разі загибелі під час АТО близьких родичів з числа військових, працівників військових формувань, працівників підприємств, організацій установ, які залучались до АТО, добровольці;
• у разі загибелі близьких родичів під час заходів з нацбезпеки і оборони у Донецькій та Луганській областях, під час відсічі російської агресії;
• відстрочку мають члени сім'ї (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, рідній чи повнорідні брат або сестра) тих, кому посмертно присвоїли звання Героя України за мужність, патріотизм, героїчне відстоювання демократії, прав і свобод людини, служіння народові під час Революції Гідності;
• статус військовозобов'язаного у віці до 25 років після базової загальновійськової підготовки чи базової військової служби;
• звільнення з полону.

Які підстави звільнення зі служби?

Визначені у законі про військовий обов'язок та військову службу підстави для звільнення зі служби (ст.26) тепер уніфікують для тих, хто мобілізований, служить по контракту, є кадровим військовим.

Повний перелік підстав для звільнення під час воєнного стану:

• в разі досягнення граничного віку перебування на службі (до 60 років або до 65 років для вищих офіцерів);
• за станом здоров'я. Тут може бути дві підстави: висновок ВЛК про непридатність чи про тимчасову непридатність із переоглядом через 6-12 місяців або наявність інвалідності. Для кадрових військових– на підставі висновку ВЛК про непридатність;
• вирок суду про позбавлення або обмеження волі;
• звільнення з полону, але військовий за бажанням може продовжити службу;
• скорочення штатів або реорганізація, якщо осіб вищого офіцерського складу не можуть задіяти;
• призначення, обрання, перебування на посаді судді, члена Вищої кваліфкомісії суддів, Вищої ради правосуддя, керівника, заступника, інспектора Служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя;
• за сімейними обставинами.

Перелік сімейних обставин також загальний (частина 12 ст. 26 закону про військовий обов'язок) і звільнитися можна за таких підстав:

• військовослужбовцям-жінкам: вагітність та відпустка по догляду за дитиною до трьох років чи до шести років, якщо є медичні показання;
• якщо чоловік і дружина служать і мають дитину чи дітей віком до 18 років, звільнитися може дружина;
• перебування на утриманні трьох і більше дітей, якщо їхній вік до 18 років, немає боргу зі сплати аліментів понад три місяці;
• виховання дитини чи дітей у віці до 18 років, якщо другий з батьків помер, позбавлений батьківських прав, зник безвісти або є безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання. Також самостійне виховання за рішенням суду або якщо мати під час народження не перебувала у шлюбі і запис у Книзі реєстрації про батька дитини зробили за її вказівкою;
• усиновлювачі дитини або дітей у віці до 18 років, які на момент всиновлення були сиротами або дітьми, позбавленими батьківського піклування. Також опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, які утримують дитину чи дітей у віці до 18 років, які є сиротами чи позбавлені батьківського піклування;
• виховання дитини з інвалідністю у віці до 18 років, якщо немає інших, хто зобов'язаний виховувати;
• утримання повнолітньої дитини з інвалідністю першої або другої групи;
• виховання тяжкохворої дитини без інвалідності, якщо більше немає тих, хто зобов'язаний виховувати;
• постійний догляд за другим з подружжя, який має інвалідність першої чи другої групи;
• догляд за другим з подружжя із третьою групою інвалідності, якщо група встановлена у зв'язку із онкологією, відсутністю кінцівки чи кінцівок, кистей рук чи однієї кисті, стоп ніг чи однієї стопи, одного з парних органів. Також якщо у дружини або чоловіка з третьою групою є онкологія, психічний розлад, церебральний параліч або інші паралітичні синдроми;
• постійний догляд за одним зі своїх батьків або батьків дружини чи чоловіка з першою або другою групою інвалідності, якщо немає інших членів сім'ї першого (батьки, чоловік або дружина, діти) і другого (брати і сестри, баба та дід, онуки) ступеню споріднення, які можуть доглядати, або якщо такі родичі самі потребують постійного догляду;
• постійний догляд за членом сім'ї другого ступеню споріднення з інвалідністю першої або другої групи, якщо більше немає кому доглядати з-поміж родичів першого та другого ступеню споріднення або якщо таким родичам самим потрібен постійний догляд;
• встановлена судом опіка над недієздатною особою, якщо більше ніхто опіку не здійснює;
• загибель або зникнення безвісти під час війни близьких родичів: чоловік, дружина, дитина, хтось з батьків, рідні брат чи сестра;
• посмертне присвоєння звання Героя України за мужність, патріотизм, героїчне відстоювання демократії, прав і свобод людини, служіння народові під час Революції Гідності близьким родичам (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, рідній чи повнорідні брат або сестра).

Коли буде демобілізація та доплати військовим?

Із законороєкту вилучили норми про звільнення після 36 місяців служби та на підставі рішення ставки. У тримісячний строк після публікації закону Кабмін зобов'язали внести на розгляд законопроєкти про удосконалення:

• механізмів ротації;
• звільнення військовослужбовців зі служби;
• медико-соціальної реабілітації.

У проєкті була поправка про винагороду за виконання бойових завдань військовим. Її прибрали, і нардепи зобов'язали Кабмін ухвалити постанову про одноразову винагороду в розмірі 70 тис. грн за кожні сумарно обчислені 30 днів виконання бойових завдань на лінії зіткнення, на території противника, між цими зонами.

Кабмін таку постанову ухвалив 12 квітня. Додаткові 70 тис. грн одноразової винагороди мають іти на додачу до зарплати, бойових доплат. Це внесли змінами до урядової постанови №168.

Коли закон набере чинності?

Зараз текст закону є тільки із поправками комітету, які Рада схвалила 11 квітня. Повністю він не опублікований і ще можливі певні сюрпризи. За текстом, який узгодив комітет, закон набере через місяць з дня наступного після публікації.

Нагадаємо, що раніше "Ми – Україна" розповідав про інші нововведення законопроєкту про мобілізацію, а також про три закони, які підписав президент і якими призовний вік знизили з 27 до 25 років, розширили перелік персональних даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів у реєстрі та скасували статус "обмежено придатний".