Вночі 6 червня 2023 року російські окупанти підірвали машинний зал Каховської ГЕС та знищили близько половини секцій її дамби. Це найбільша техногенна катастрофа в Україні з часу Чорнобилю та найстрашніший з численних актів екоциду росіян від початку повномасштабного вторгнення. Як ворог здійснив військовий злочин та яких втрат через це зазнала Україна?

Від окупації до підриву

Місто Нова Каховка, Каховську ГЕС та дамбу росіяни захопили на початку повномасштабного вторгнення, 24 лютого 2022 року, та відключили ГЕС від української енергомережі. 27 лютого 2022 року вони зруйнували тимчасову дамбу для повернення води у Північно-Кримський канал.

З початку травня та до кінця червня 2022 року окупанти скидали великі обсяги води, через що постраждало населення нижче за течією.

З першої декади липня 2022 року до січня 2023 року відбулося понад три десятки обстрілів мосту через шлюзовий канал. Проте українські війська прицільно били саме по переправі, перешкоджаючи руху росіян нею, та не було пошкодження дамби.

На тлі контрнаступу у Херсонській області восени 2022 року розпочалася психологічна операція – постійно лунали загрози підриву дамби: росіяни вкидали інформацію, що саме Україна готує удар по греблі. Тим часом окупанти скидали великі обсяги води через дамбу, у Північно-Кримський та Каховський канали.

10 листопада 2022 року, відступаючи з правого берегу Дніпра, росіяни знищили крайню північну частину дамби. 1 грудня було суттєво пошкоджено насосну станцію Каховського магістрального каналу. Скид води збільшився, і до 10 лютого 2023 року у Каховському водосховищі її рівень опустився до історичного мінімуму. Проте вже за три місяці під час весняного водопілля рівень вийшов на історичний максимум. 21 травня 2023 року вода переливалася через пошкоджену частину мосту.

Після звільнення правобережжя Херсонщини, ворога треба було витіснити на лівобережжі, принаймні, щоб убезпечити від постійних обстрілів Херсон та прибережні населені пункти. Зачистки проводилися у гирлі Дніпра, де вода і суша утворюють справжній лабіринт. В очікуванні наступу українських військ росіяни здійснили воєнний злочин.

До 02:54 6 червня 2023 року сейсмічний моніторинг зафіксував вибухи біля дамби. Підрив, як вказали в "Укргідроенерго", відбувся у машинні залі ГЕС, та спричинив зруйнування дамби.

"Орієнтовно за годину до підриву дамби приїхала група спеціального призначення, зайшла на об'єкт, перевірила готовність замінованої дамби до підриву. По радіолінії був переданий сигнал підрозділу, який перебував безпосередньо біля дамби та на ній, про евакуацію. Інші підрозділи, до речі, які були далі, не були про це попереджені. Далі група здійснила підрив і залишила район", – каже начальник ГУР МОУ Кирило Буданов.

Натомість росіяни вперто перекладали провину на Україну, а наче антивоєнні російські спікери в іноземних ЗМІ розповідали про те, що дамба зруйнувалася сама після численних пошкоджень.

Після знищення Каховської ГЕС та її дамби відбувся різкий викид 18 куб. км води протягом чотирьох днів, що призвело до надзвичайної повені. У чотирьох областях, Херсонській, Миколаївській, Дніпропетровській та Запорізькій, постраждали 80 населених пунктів та 100 тис. українців.

Близько мільйона мешканців постраждалих територій втратили доступ до питної води, у 140 тис. українців не було електрики. Станом на вересень 2023 року Міноборони України підтвердило загибель 32 осіб та про місцезнаходження ще 39 осіб було невідому. Інфоресурси окупантів заявили про загибель 59 осіб.

Росіяни обстрілюють Херсон 8 червня 2023 року під час евакуації

Дуже суттєво постраждав лівий берег Дніпра, окуповані території, зокрема Олешки. Росіяни реальну кількість загиблих замовчують, незалежні дослідження та оцінку унеможливлюють. На умовах анонімності, об'єктивно побоюючись репресій з боку окупантів, українці розповідали, що насправді кількість загиблих тільки в Олешках обчислювалася сотнями.

Перші дні після катастрофи представників ворожої влади у місті не було і місцеві мали можливість фіксувати деякі смерті власними силами. Проте за три дні окупанти повернулися. Загиблих відправляли на розтин в інші міста, заплутуючи сліди, у свідоцтвах про смерть відмовлялися проставляти реальну її причину. Оскільки без свідоцтва неможливо поховати, родичі погоджували на іншу причину, щоб нарешті попрощатися із загиблими. Тіла тих, у кого не було родичів, зникали, їх ховали у братських могилах.

Олешки 10 червня 2023 року

Шкода від воєнного злочину

Згідно із PDNA (Оцінка потреб після катастрофи), пряма шкода від підриву становить $2,79 млрд та найбільш постраждалі сектори – житловий та енергетика. Розмір збитків – $11 млрд. За секторами найбільших завдано екології – понад $6,4 млрд та енергетиці – понад $3,8 млрд.

"За принципом "відбудувати краще, ніж було", загальні потреби у відновленні та відбудові оцінюються у 5,04 мільярда доларів США, з яких 1,82 мільярда доларів США знадобляться в найближчій/короткостроковій перспективі", - констатують в ООН.

Підрив ГЕС та дамби спричинили затоплення 620 кв. км суші. Постраждали 333 тис. га природоохоронних територій, 11,3 тис. га лісових угідь. Екологічна катастрофа має найбільш руйнівний впив на довкілля: зміна морфології Дніпра, хімічне забруднення, знищення середовищ існування. Деякі з наслідків неможливо виправити та вони впливатимуть на екологію та інші сектори протягом кількох десятиліть.

Енергетичний сектор зазнав суттєвої шкоди. Каховська ГЕС була маневровою генерацію та критично важливою для роботи систем охолодження ЗАЕС. Через повінь постраждали понад 37 тис. будинків, кілька медичних установ, майже 40 закладів освіти.

Втрати врожаю на території оцінили у $377 млн, а майбутні потреби аграрки у відновленні – у $180 млн. Спуск води з Каховського водосховища виключив використання зрошувальних каналів, неможливо використовувати 350 насосних станцій та 1,1 тис. км каналів.

Це оцінки, які можливо провести на підконтрольних територіях. Якої шкоди окупанти завдали на непідконтрольній можна буде оцінити згодом і, мабуть, вже не повною мірою.

Чому рф поки важко покарати за екоцид?

Підірвавши ГЕС та дамбу, агресор порушив Женевські конвенції. А саме ст. 55 (захист природного середовища) та ст. 56 (захист установок та споруд, що містять небезпечні сили) І Додаткового протоколу. Також росія порушила Конвенцію про заборону військового або будь-якого іншого ворожого використання засобів впливу на природне середовище. За цими нормами здійснено воєнний злочин, до відповідальності за який можуть бути притягнуті як держава, так і окремі особи  – командування, яке віддало наказ, та виконавці, які здійснили підрив.

"Юрисдикція Міжнародного кримінального суду передбачає лише чотири найсерйозніших воєнних злочини: геноцид, злочин проти людяності, воєнні злочини та злочин агресії. І хоча МКС може порушувати судове переслідування за шкоду, заподіяну довкіллю внаслідок воєнних злочинів, його повноваження в цьому питанні вкрай обмежені, оскільки Суду заборонено тлумачити злочин за аналогією. Отже, прийняття екоциду, як п’ятого серйозного злочину для переслідування з боку МКС, є найбільш доцільним", - вказує народна депутатка Олена Мошенець.

Вона зазначає, що зараз відповідальність за екоцид під час війни скоріше виняток, а не правило. Та нагадує, що з 1991 по 2022 роки спецорган ООН – Компенсаційна комісія вивчала шкоду, завдану Іраком Кувейту та визнала тільки 6% випадків.

Екоцид, яким є здійснений росією воєнний злочин, зафіксований в Кримінальному кодексі України (ст. 441), але потребує криміналізації на міжнародному рівні. Цей процес триває. Зокрема у листопаді 2023 року змінились європейські акти та є визначення екологічного злочину. Члени ЄС мають до 20 травня 2025 року змінити національні законодавства з урахуванням нових норм.

Ліси замість води та питання із відбудовою

У березні 2024 року Кабмін ухвалив постанову №286, яким на час воєнного стану та протягом п'яти років після нього заборонив формувати, передавати у власність або користування, змінювати цільове призначення ділянок на землях, де було Каховське водосховище. Виключення – передача у користування або зміна цільового призначення для його подальшого відновлення. Держгеокадастр має створити інформаційний шар відомостей про землі, де раніше було водосховище.

Дно водойми станом на 20 червня 2023 року

На підставі супутникових знімків та розрахунків, науковці Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України зафіксували, що через підрив дамби найбільше постраждали чотири заповідні території національний природний парк "Великий Луг", національний природний парк "Кам’янська Січ", ландшафтний заказник "Каїрська балка" й орнітологічний заказник "Великі і Малі Кучугури".

"Як компенсувати втрату природоохоронних територій? Оскільки вони значною мірою сформувалися саме завдяки водосховищу, то, ймовірно, поступово відновляться після його заповнення. Якщо ж водосховище відновлювати лише частково – доведеться створювати додаткові охоронювані території національного й міжнародного рівнів. Повторне затоплення вже осушених ділянок і відтворення площі водного дзеркала водосховища за проєктом 1940-х років перекреслить унікальну можливість відновити майже 200 км русла Дніпра та його заплави", - констатують науковці.

Історики після осушення водосховища можуть отримати доступ до затопленого під час створення ГЕС та водойми Великого Лугу – частини Запорізької Січі та до пам'яток скіфських часів. Через рік після підриву на місці води утворилось майже 150 тис. га нових лісів.

Природоохоронці вже сперечаються із планами на майбутнє відновлення Каховської ГЕС та водосховища. Та сумніваються у тому, що відновлення станції та водойми є аж настільки доцільним.

З 2017 року за законом про оцінку впливу на довкілля (ОВД) Україна за євродирективою (2011/92) має проводити екологічну оцінку діяльності. Проте у Міндовкілля вже запропонували концептуальну записку про відступ від ОВД та стратегічної екологічної оцінки (СЕО), які є умовами європейського законодавства.

Можливість відступу від СЕО та ОВД пропонують для дев'яти видів діяльності. Зокрема одноразово для "реалізації експериментального проекту "Будівництво Каховського гідровузла на р. Дніпро. Відбудова після руйнування Каховської ГЕС та забезпечення сталої роботи Дніпровської ГЕС у період відбудови".

Начальник Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Прокудін каже, що відновити ГЕС та водосховище зможемо. Проте зараз щодо цього справді можна тільки дискутувати.

"Це вивчають науковці, - пояснює він, - Але конкретики немає. Поки навіть провести аналіз на місці неможливо, це перша лінія оборони. За попередніми підрахунками, для побудови нової станції потрібно щонайменше п’ять років та від 1 до 2 млрд євро. Звісно, це буде можливо зробити лише після завершення бойових дій".

Нагадаємо, що раніше "Ми – Україна" розповідав про причини та наслідки Чорнобильської трагедії.