2 квітня почав працювати міжнародний Реєстр збитків, завданих агресією рф проти України. До його запуску готувалися майже півтора роки.

У листопаді 2022 р. на Генасамблеї ООН ухвалили резолюцію про Компенсаційний механізм. У травні 2023 р. Рада Європи заснувала Реєстр збитків, у липні уклали угоду із Нідерландами про його розташування. У 2023 році ухвалили склад ради Реєстру, у 2024 році – його правила і положення.

Нарешті 4 квітня почав працювати офіційний вебсайт. Хто, як і коли зможе подати заяву на компенсацію та в чому користь міжнародного реєстру, розбирався "Ми – Україна".

Хто зараз може подати заяву про компенсацію?

З 4 квітня відкрита можливість подати заяви у зв'язку із пошкодженням та знищенням житла. Хоча російська агресія проти України триває вже десять років, проте узгодити із міжнародними партнерами вдалося компенсаційний механізм про шкоду від початку повномасштабного вторгнення, тобто лише про заподіяну з 24 лютого 2022 року.

Подавати заяву зараз можуть повнолітні громадяни України власники житла від свого імені. Невдовзі обіцяють відкрити можливість подання батьками та опікунами неповнолітніх або представниками від імені повнолітніх.

Заява зараз можлива за умови, що житло є у Державному реєстрі речових прав. Якщо не внесене, треба зареєструвати. В який спосіб, "Ми – Україна" раніше вже розповідав. Якщо з якоїсь причини зареєструвати житло не вдається, треба надати підтвердження, що воно є власністю, і доказ того, що був намір зареєструвати об'єкт, але власник отримав відмову. Поки ця опція не працює, але її запустять згодом.

Також поки заяву можна подати, тільки якщо власник житла став учасником "єВідновлення", нерухомість є у зоні дії цієї програми (тобто не на ТОТ, не у зоні активних бойових дій) та є акт обстеження від місцевої влади. Через кілька тижнів обіцяють запустити можливість для усіх власників на усій території України.

Минулоріч почав працювати Держреєстр пошкодженого та знищеного майна, але із Реєстром збитків він не синхронізований. Власник житла має право подати заяву в обидва. Той факт, що він отримав компенсацію від України на відновлення або сертифікат на нове житло, напряму не стосується міжнародного компенсаційного механізму.

"Національний реєстр передбачає компенсації за рахунок держави. Щодо Міжнародного реєстру, то він разом з Комісією та Фондом передбачатиме механізм компенсації коштом не України, а відповідних активів російської федерації. Так принаймні ми бачимо й говоримо про це з нашими партнерами", - пояснює голова Комітету ВР з питань правової політики Денис Маслов.

Подаючи заяву до національного реєстру про компенсацію від України, власник житла також підписується під тим, що переуступає свої права вимоги. Проте лише у частині витрат України на цю компенсацію. Тоді як насправді шкода, заподіяна агресором, може бути і є набагато вищою. До прикладу, сума сертифікату на нове житло замість знищеного розраховується на підставі низки коефіцієнтів, які ринкову вартість об'єкту не враховують.

"Також важливо сказати, що буде розділ у цій заяві щодо того, чи подавала особа відповідну заяву до українського Реєстру пошкодженого майна, - вказує заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра, - Це потрібно буде зазначити, адже подвійного відшкодування бути не може. Проте, звісно, якщо особа вважає, що збитків завдано на суму більшу, ніж вона отримала від держави Україна як допомогу за програмою "єВідновлення", то вона має право подати таку інформацію".

Хто згодом зможе подати заяву до реєстру на компенсацію?

Подання заяв за пошкоджене або знищене житло до Реєстру збитків передбачається на першому етапі. Загалом він прийматиме заяви від фізосіб, юросіб та держави у зв'язку із збитками у різних категоріях.

Заяви фізосіб. Постраждалі зможуть подавати такі заяви у чотирьох основних категоріях:

• заяви, пов'язані із переміщенням внутрішнім або за межі України;
• заяви, пов'язані з порушенням особистої недоторканості: смерть або зникнення безвісти близького родича, серйозні поранення, сексуальне насильство, катування, нелюдське поводження або покарання, позбавлення волі, примусова праця або служба, насильницьке переміщення або депортація дітей та дорослих. Але перелік невичерпний і можуть бути інші порушення міжнародних прав людини, міжнародного гуманітарного права, законів і звичаїв війни;
• заяви, пов'язані із втратою майна, доходів, засобів для існування: пошкодження або знищення житлової або нежитлової нерухомості, втрата житла, місця проживання, приватного підприємництва, оплачуваної роботи, доступу або контролю над нерухомістю. Також перелік не є вичерпним;
• заяви, пов'язані із втратою доступу до держпослуг: до меддопомоги та до освіти.

Заяви юросіб. Постраждалі зможуть подавати їх до реєстру за чотирма категоріями:

• пошкодження або знищення майна: критичної або некритичної інфраструктури, житлових приміщень та місць загального користування, нежитлової нерухомості;
• втрата історичної, культурної та релігійної спадщини: пошкодження, знищення або їхня втрата;
• збитки та економічні втрати: пошкодження, знищення або втрата активів, втрата контролю над майном, евакуація бізнесу. Перелік невичерпний;
• гуманітарні видатки.

Заяви з боку України. Держава зможе подавати заяви за п'ятьма категоріями:

• пошкодження або знищення майна: критичної та некритичної інфраструктури, житлової нерухомості, громадських будівель та споруд і інших об'єктів;
• втрата історичної, культурної та релігійної спадщини;
• шкода навколишньому середовищу - екологічна та шкода або виснаження природних ресурсів;
• витрати на підтримку постраждалого населення;
• розмінування та очищення від нерозірваних боєприпасів.

У першу чергу, після заяв про житло, хочуть запустити можливість подавати заяви для найбільш постраждалих від агресії фізосіб, а також за руйнацію або пошкодження об'єктів критичної інфраструктури.

Як подати заяву до Реєстру збитків?

На першому етапі, коли йдеться виключно про заяву від фізосіб щодо знищення або пошкодження житла, подати заяву можна тільки у додатку "Дія". Через портал "Дія" можна буде через кілька тижнів, а згодом опрацюють можливість подання для тих, хто "Дією" не користується, але про це повідомлять додатково.

Щоб подати заяву зараз треба:

• пересвідчитись, що пошкоджене або зруйноване житло відповідає актуальним вимогам. Станом на зараз внесене у реєстр речових прав, власник бере участь у програмі "єВідновлення", є акт про обстеження;
• оновити застосунок;
• перейти у розділ "Сервіси" та до заяви про відшкодування збитків;
• обрати об'єкт нерухомості та кнопку "Подати заяву";
• частина даних підтягнеться у форму, решту треба буде заповнити. Загалом там має бути інформація про нерухомість, право власності, мешканців, обставини та дату пошкодження, акт, бажаний розмір компенсації (є поля щодо ринкової вартості житла та витрат на ремонт), персональні та контактні дані, додаткові матеріали (фото, відео пошкоджень, документи про пошкодження);
• підтвердити заяву за допомогою "Дія.Підпис".

Додатково зазначають, що можна протягом п'яти днів зберігати чернетку заяви. Після цього вона анулюється і треба буде заповнювати форму знову.

"Немає обмежень щодо подання доказів, - уточнює Ірина Мудра, - Окрім заповнення обов’язкових полів чи надання встановлених правилами документів, особа може подати всі ті докази, які вважатиме за потрібне для підтвердження своїх збитків. Певна інформація може бути на рівні відповідей "так" чи "ні", інша підтягнеться з "Дії", якщо йдеться про інформацію з державних реєстрів та баз даних. Інформація про майно, яке було пошкоджене. Тут людина може надати все, що в неї є: відеофіксацію, фотофіксацію, експертні оцінки, акти огляду, тобто будь-яку наявну інформацію, яка свідчитиме про знищене або пошкоджене житло".

Додаючи копії документів, фото та відео заздалегідь треба пересвідчитися, що файли доступні, не пошкоджені, не заражені вірусами, інформація читається та сприймається вірно, є зрозумілою. Також треба бути свідомими, що заява має бути обґрунтованою, правдивою та без перебільшень. Бо через "Дію" її тільки приймають, а обробляють вже у реєстрі.

Що дає заява у Реєстрі збитків?

Реєстр збитків тільки акумулює дані. Факт реєстрації заяви у ньому сам по собі ще нічого не дає. Він є частиною Міжнародного компенсаційного механізму – інструменту відшкодування, який тільки створюється.

Справа у тому, що усі наявні міжнародні механізми компенсації у випадку агресії проти України з різних причин не підійшли. Наприклад, ЄСПЛ не розглядатиме збитки до завершення війни і він не визнається росією. Міжнародний кримінальний суд може щось присудити постраждалим, але якщо та коли засудить окремих російських посадовців і за рахунок їхніх коштів. Цього недостатньо, бо тільки швидка оцінка збитків – $486 млрд. За рішенням Радбезу ООН, де росія має право вето, створити комісію із компенсацій буде нереально.

Через відсутність дієвих способів змусити росію платити, пішли на створення нового Міжнародного компенсаційного механізму з трьох складових.

Реєстр збитків. Заяви, які туди подаються, секретаріат перевіряє на дотримання формальних та технічних вимог, оцінює на відповідність критеріям прийнятності. Тобто, що заяву подав належний заявник або його представник, у ній йдеться про збитки та шкоду з 24 лютого 2022 року, які завдані у міжнародно на території України саме діями рф і вона є обґрунтованою. Заяви об'єднуватимуть у групи. Потім їх перевірить рада реєстру та ухвалить рішення про те, чи внести заяву у базу або її треба доопрацювати. Про рішення заявника повідомлять через "Дію". Але на цьому рівні ніхто не присуджує та не виплачує компенсацію. Для цього мають запрацювати ще дві складові Механізму.

Компенсаційна комісія. Хоча при поданні заяви зараз передбачено, що треба вказати бажаний розмір компенсації, суму визначатиме саме Компенсаційна комісія. Також вона ухвалить черговість розгляду заяв. Її правила та порядок розгляду ще не узгоджені, комісія ще не створена. Як пояснює Денис Маслов, вона планується як міжнародний орган, до якого увійдуть представники України та держав-партнерів, та фахівці із права, зокрема міжнародного, та відшкодування збитків.

Компенсаційний фонд. Саме з нього будуть сплачуватися компенсації постраждалим, які подадуть заяви до реєстру та у тих сумах, які визначить Компенсаційна комісія. Він також ще не створений і ресурси, якими його наповнювати, не ухвалені.

Ірина Мудра каже, що для наповнення можна буде використовувати заарештовані російські активи (для цього знадобиться багатостороння міжнародна угода). Денис Маслов вважає, що фонд можна поповнювати грантовими внесками союзників та за рахунок України, коли її економіка відновиться.

"Є відчуття того, що ми наближаємося до тієї точки, коли певне рішення (щодо конфіскації російських активів, - авт.) буде ухвалене. Складно сказати, чи буде це саме конфіскація, чи буде це використання заморожених активів, наприклад, як гарантії, під які будуть отримані кошти, - пояснює в інтерв'ю "Голосу Америки", генеральний прокурор Андрій Костін, - Кожна країна, яка буде ухвалювати рішення про той чи інший варіант конфіскації суверенних активів, має усвідомлювати всі наслідки. Наша комунікація дуже проста – з юридичної точки зору, немає жодних проблем, це просто ухвалення відповідного закону на рівні кожної держави, який дозволить конфіскувати ці активи".

Тож поки працює тільки реєстр, який буде розширювати перелік категорій постраждалих. Комісія та фонд почнуть функціонувати згодом. Ірина Мудра вважає, що для цього знадобиться мінімум рік.

Важливо

Корисні посилання та інформація для постраждалих

Сайт Реєстру збитків

Правила подання, обробки та внесення заяв до Реєстру збитків

Застереження для заявників 

Нагадаємо, що раніше "Ми – Україна" розповідав про законопроєкт, за яким в Україні збираються утворити національний реєстр постраждалих від війни.