18 травня набере чинності новий закон про мобілізацію. Що він змінює у військово-транспортному обов'язку громадян та як порушників законодавства про мобілізацію обмежать у праві на керування автівкою, розбирався "Ми – Україна".

Військово-транспортний обов'язок: що зміниться?

У законі про мобілізаційну підготовку та мобілізацію стаття 6 присвячена військово-транспортному обов'язку, яку тепер виклали у новій редакції.

На кого покладений військово-транспортний обов'язок? Перелік не зазнав змін. Після 18 травня, як і до цієї дати, обов'язок покладають на:

• центральні та місцеві органи виконавчої влади;
• державні органи;
• органи місцевого самоврядування;
• підприємства, установи, організації, у тому числі залізниці, порти, пристані, аеропорти, нафтобазі, АЗС та інші, які забезпечують експлуатацію ТЗ;
• громадян – власників ТЗ.

Чого саме стосується обов'язок? До змін йшлося про задоволення потреб ЗСУ у транспортних засобах і техніці. Після змін додали уточнення – це транспортні засоби, у тому числі водні, та техніка.

Пільга для громадян. До змін у законі не встановлювали якихось обмежень на передачу громадянами ТЗ в межах виконання транспортного обов'язку. Не було їх і у нормативно-правових актах. З 18 травня обмеження щодо мобілізації ТЗ громадян встановили на рівні закону. Не підлягає передачі ЗСУ ТЗ, який є єдиним у праві власності громадянина. Стать і вік громадян, призначення і різновиди транспортних засобів для норм закону не мають значення.

Що із супровідними нормами? Порядок виконання військово-транспортного обов'язку затверджує Кабмін. Є чинне положення про військово-транспортний обов'язок, затверджене постановою №1921, яке поки що уряд не змінював. У ньому йдеться про передачу ТЗ військовим формуванням, повернення мобілізованих ТЗ та порядок компенсації шкоди, завданої ТЗ під час мобілізації.

Також у законі про мобпідготовку, як до, так і після 18 травня, прописано, що саме закон визначає порядок вилучення та примусового відчуження ТЗ в особливий період. Але це окремий закон, у ньому є два важливих роз'яснення, про які варто пам'ятати:

• вилучення майна – це позбавлення права відання та управління майном, яке передбачене для держпідприємств. Вилучення майна в умовах воєнного стану відбувається без відшкодування;
• примусове відчуження – це позбавлення права власності на майно, яке перебуває у приватній або комунальній власності за умови попереднього або наступного повного відшкодування.

Цей документ майже не змінювали  - є лиш одне уточнення про узгодження рішень військового командування, яке в даному випадку не принципове. Незмінним є нормативно-правовий акт до цього закону – постанова №998 про повну компенсацію за примусово відчужене майно в умовах воєнного стану.

Тож про вилучення ТЗ у власності громадян у законодавстві не йдеться. Умови примусового відчуження з відшкодуванням не змінювали і воно передбачає, що після війни автівку власнику вже не повернуть, навіть якщо вона вціліє. Виконання військово-транспортного обов'язку – це саме передача ТЗ Збройним силам з подальшим поверненням власнику та можливістю відшкодування завданої шкоди.

Як мобілізують транспортні засоби? За чинним порядком та оновленим законодавством:

• двічі на рік, до 20 червня та до 20 грудня або протягом п'яти днів на запит, органи Держслужби з безпеки на транспорті та інспекції державного технічного нагляду місцевих адміністрацій передають ТЦК та СП інформацію про реєстрацію, перереєстрацію, зміну реєстраційних даних, знаття з обліку ТЗ і техніки у адміністративно-територіальних одиницях. Про ТЗ у власності підприємств інформацію подають щоквартально або протягом п'яти днів за запитом. У новому законі про мобілізацію також вказали, що МВС, Міністерство розвитку громад, Держслужба водного транспорту мають подати інформацію про вже зареєстровані ТЗ, які можуть бути призначені для доукомплектування ТЗ. Проте щодо цього Кабмін має ухвалити окремий порядок – це прописано у прикінцевих та перехідних положеннях;
• ТЦК та СП подають місцевим адміністраціям плани про обсяги залучення ТЗ за типами і марками, а ті їх встановлюють згідно з Мобілізаційним планом;
• завдання місцевих адміністрацій з підготовки до передачі та передачі ТЗ керівникам підприємств, установ, організацій та громадянам передають через ТЦК та СП – власникам вручають часткові наряди;
• залучають ТЗ та техніку на підставі акту приймання-передачі, який укладають у трьох примірниках. В акті має бути вказана вартість. У випадку підприємств – залишкова (балансова). Власник ТЗ за свій кошт може замовити незалежну оцінку і тоді в акті буде вказана ця оціночна вартість;
• ТЗ йде на облік вже у військову частину;
• після демобілізації протягом 30 днів ТЗ повертають власнику. Якщо автівка пошкоджена, власник проводить оцінку, подає заяву про компенсацію до ТЦК та СП. В разі затвердження, запит про компенсацію передають Міноборони і кошти враховують у наступний бюджетний період (у наступний календарний рік) після демобілізації;
• в разі знищення ТЗ передбачена компенсація за результатами незалежної оцінки за бюджетний кошт. Про це також треба подати заяву, яку розгляне ТЦК та СП. Якщо затвердить – передасть Міноборони для врахування у бюджетних витратах. Таке відшкодування буде протягом п'яти наступних бюджетних періодів після демобілізації – тобто протягом п'яти наступних після демобілізації календарних років.

Особливість цього порядку у тому, що він заточений саме під підприємства, організації та установи - мобілізацію їхніх ТЗ. Окремого порядку і мобілізації автівок, і їхньої передачі, і виплати компенсації за шкоду або знищення для громадян немає. Можливо Кабмін або ухвалить окремий, або внесе зміни у чинний. Але поки умови такі.

"Я раджу не дуже сильно переживати, - каже адвокат Ростислав Кравець, - Звісно багато людей кинулись переоформлювати ці транспортні засоби. Зараз підприємствам краще, якщо ТЗ будуть оформлені на фізичних осіб. Що ж стосується громадян, то не думаю, що до них взагалі це дійде. Зараз це більше стосується підприємств, причому приватних".

Обмеження у праві на керування: підстави, строки та суд

З 18 травня у законі про мобілізаційну підготовку та мобілізацію буде чинним новий розділ VI-1 про заходи впливу щодо громадян, які цей закон порушують. У ньому статтю 27 присвятили обмеженню у праві на керування транспортним засобом, а деталі внесли у Кодекс адміністративного судочинства та закон про виконавче провадження.

Про які порушення йдеться? Обмежувати у праві на керування ТЗ можна, якщо громадянин не виконав обов'язки, передбачені у частинах 1 та 3 ст. 22 закону про мобпідготовку і вчинив правопорушення за ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП).

Обов'язки оновленої статті 22 закону про мобпідготовку (частини 1 і 3):

• з'являтися за викликом ТЦК та СП для взяття на військовий облік, визначення призначення на особливий період, направлення на ВЛК;
• надавати з подальшою компенсацією під час мобілізації будівлі, споруди, ТЗ та інше майно, яке є у власності, ЗСУ та іншим військовим формуванням у встановленому законом порядку;
• проходити медогляд для визначення придатності;
• з'являтися за викликом на збірні пункти ТЦК та СП у строки, які вказані у повістках – військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин;
• з'являтися за викликом командирів до військових частин – резервісти;
• з'являтися за викликом керівників органів та відповідних підрозділів – військовозобов'язані та резервісти СБУ та розвідорганів;
• з'являтися за викликом керівників органів управління ДСНС – контрактники у резерві служби цивільного захисту;
• уточняти облікові дані протягом 60 днів після набрання чинності указом про мобілізацію – інші військовозобов'язані;
• з'являтися до ТЦК та СП за повісткою в разі її вручення.

Стаття 210-1 КУпАП – це штрафи за порушення законодавства про оборону та мобілізацію. Невдовзі вони суттєво зростуть, раніше "Ми – Україна" розповідав про їхні нові розміри.

Як будуть діяти в разі порушення? Керівник ТЦК та СП звернеться до поліції, щоб копи здійснили адміністративне затримання порушника та доставили його до військкомату. Якщо поліція відповість, що затримати не може, протягом п'яти днів після цього у ТЦК та СП підготують письмову вимогу до особи.

Форму і змість такої вимоги затверджує Міноборони, але з норм закону виходить, що у ній треба вказати, який саме обов'язок має виконати громадянин.

Вимогу мають відправити рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою місцезнаходження, проживання або перебування людини. Якщо порушник отримає цей лист під розписку – це буде днем вручення вимоги. Якщо не отримає, днем вручення вимоги буде той, коли на пошті проставлять штам про відмову отримати чи про неможливість вручити.

Після дня вручення вимоги буде 10 днів, щоб з'явитися до ТЦК та СП і виконати зазначений там обов'язок. Якщо 10 днів спливли, у ТЦК та СП буде право звертатися до суду, щоб там встановили обмеження на право керування транспортним засобом.

Як суд буде обмежувати порушників? ТЦК та СП зможуть звертатися із позовами про обмеження до місцевих загальних судів протягом 30 днів після того, як з'являються підстави для позовних вимог. Тобто коли спливуть ті самі 10 днів для виконання обов'язку у вимозі.

"З огляду на ці норму, у разі якщо ТЦК та СП пропустив ці 30 днів з моменту, коли виникло право, у відповідача у цій справі є всі підстави посилатись на пропуск представниками ТЦК строків, - уточнює Ростислав Кравець, - Якщо протягом 30 днів позов не подати, після цього вже не зможуть".

До позову є певні вимоги, зокрема докази, що відповідачу відправили копію позову та доданих до нього документів. Якщо суд не задовольнить якість, він дасть 10 днів на виправлення недоліків.

"У разі невиконання повертають позовну заяву. Це не є перешкодою для нової подачі позовної заяви. Але у межах тих самих 30 днів з того моменту, як з'явилися підстави", - звертає увагу адвокат.

Протягом 5 днів після звернення ТЦК суд ухвалить рішення про відкриття провадження. Ще 30 днів відводять на судове провадження. Воно передбачене у письмовій формі, але за ініціативою суду чи клопотанням сторони – з проведенням засідання. Якщо якась зі сторін на засідання не прибуде, воно все одно відбудеться.

Після того, як суд ухвалить рішення про обмеження, буде 15 днів на апеляцію і ще 15 днів на розгляд справи. Але поки подається і розглядається апеляція, обмеження на керування буде діяти.

Вже наступного дня після того, як суд вирішить обмежити у праві на керування, у Нацполіції мають отримати постанову про відкриття виконавчого провадження.

Суд відмовить ТЦК у задоволенні вимоги, якщо обмеження у праві на керування ТЗ позбавить людину основного законного джерела засобів існування. Або якщо ТЗ використовують у зв'язку із інвалідністю власника чи перебуванням на його утриманні особи з інвалідністю І, ІІ групи або дитини з інвалідністю.

Суд закриє провадження, якщо порушник виконає вимогу ТЦК та СП. Якщо не виконає після судового рішення, тимчасове обмеження діятиме до виконання вимоги військкому. Коли вимогу буде виконано, ТЦК та СП має протягом дня повідомити про це державну виконавчу службу, а вона протягом дня – поліцію.

"Тобто ТЦК та СП направили вам вимогу. Якщо через 10 днів ви не прийшли – мають право встановити обмеження. Але це право зберігається виключно протягом 30 днів. Далі, щоб повернути це право, вас мають знову запросити до ТЦК. Ви можете звертатися до суду, оскаржувати обмеження в апеляційному та касаційному порядку. Суд буде вирішувати питання поважності ваших причин неприбуття до ТЦК та СП, яким чином про це повідомлялось, на яку адресу і так далі, - резюмує Ростислав Кравець, - Будемо дивитись, як будуватиметься судова практика. Єдине питання, яке у мене виникає: ми перетворюємо ТЦК на якийсь великий юридичний департамент замість того, щоб там займалися безпосередньо військовим обліком та мобілізацією".

Нагадаємо, що раніше "Ми – Україна" розповідав, як змінився наказ №402 про ВЛК та за наявності яких хворобі станів обмежено придатних можуть визнати придатними до військової служби.