Верховна Рада ухвалила законопроєкт 10177, який стосується індивідуальних освітніх траєкторій та, як пояснюють у Міносвіти, дає більше свободи студентам. За певних умов вони зможуть пришвидшити чи подовжити термін навчання на бакалавра та визначатися із спеціальністю вже після вступу.

Також на підході законопроєкт 10399 про фінансування вищої освіти. Днями освітній комітет ВР погодив правки до нього та невдовзі депутати можуть ухвалити його у другому читанні. Цей документ може принципово змінити умови вступної кампанії-2024.

У деталях двох законопроєктів розбирався "Ми – Україна".

Індивідуальні освітні траєкторії: що це, навіщо та для кого?

Який законопроєкт ухвалили? Верховна Рада підтримала законопроєкт 10177 "Щодо розвитку індивідуальних освітніх траєкторій та вдосконалення освітнього процесу у вищій освіті". Поки що текст доступний у вигляді порівняльної таблиці до другого читання.

"Закон вступить в силу через 6 місяців після його підписання Президентом, - зазначив заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький, - Це системо-змінюючий документ. Студенти зможуть індивідуалізувати освітні траєкторії за допомогою міждисциплінарних освітніх програм, скористатися гнучкішими темпами і строками навчання. Але це все вимагатиме зміни стандартів і внутрішніх процесів у закладах: основою організації освітнього процесу тепер стане не група, а особа – студент, з його індивідуальним планом, широким вибором предметів, власним темпом".

"Що зміниться для студентів: вони самі формуватимуть освітню траєкторію, регулюватимуть темп і тривалість навчання, а також, за потреби, зможуть змінити спеціальність після року чи півтора навчання", - уточнив голова Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак.

Заочку не скасували. Спочатку у проєкті про траєкторії хотіли вже з 2024 року скасувати набір на заочну форму навчання. У МОН вважали, що вона своє віджила та її вже замінили дуальна та дистанційна форми. Проте до другого читання умови змінили, заочна форма зберігається.

Індивідуальна освітня траєкторія. Її визначення вже є в законі про освіту. Якщо скорочено, то зараз – це персональний шлях студента, коли він може обирати види, форму і темп набуття освіти, заклади та їхні програми, дисципліни та рівень їхньої складності, методи навчання. Також зараз цей шлях можливий через індивідуальний навчальний план.

Після змін індивідуальна освітня траєкторія включає вже послідовність здобуття кваліфікацій, академічну мобільність, визнання результатів навчання і перелік не є вичерпним. І в визначенні вже немає прив'язки до індивідуального навчального плану.

Міждисциплінарні освітні програми. Їх розробляють для того, щоб опанувати знання, які знаходяться на межі галузей знань, спеціальностей або належать до кількох спеціальностей. У законопроєкти їм приділили особливу увагу і, попри те, що термін багатьма подається як новий, він не є таким.

Міждисциплінарні освітні програми вже зараз згадуються у законі про вищу освіту, у 2021 році МОН ухвалило вимоги до них. Але для початкового рівня (короткого циклу) вищої освіти, тобто для молодших бакалаврів, та до другого і третього рівнів – магістрів та докторів філософії.

Тепер міждисциплінарні освітні програми можуть створювати на всіх рівнях вищої освіти, тобто і для бакалаврів. До того ж після певного часу в межах такої програми студент зможе обирати спеціальність з-поміж тих, які у ній є.

"Наприклад, студент ще не визначився з конкретною спеціальністю, тому вступає на міждисциплінарну програму "Соціальні науки". У її межах є кілька спеціальностей: соціологія, соціальна робота та політологія. Після року-півтора студент вирішує, що йому ближча політологія, вибирає цю спеціальність і продовжує цілеспрямовано її вивчати. Ті, хто від початку визначилися зі спеціальністю, зможуть і надалі вступати одразу на неї", - пояснив Сергій Бабак.

Здобуття освіти за такими міждисциплінарними програмами нічим не поступається іншим, за галузями та спеціальностями. Диплом має котируватися не нижче. Відмінність саме у тому, що спочатку обравши певну галузь, студент згодом обирає спеціальність, але із застереженнями:

• до міждисциплінарної предметної області неможна включати регульовані спеціальності. Спеціальності із додатковим регулюванням, вказують у МОН: право, атомна енергетика, медицина, військова служба. Але це не вичерпний перелік. Зараз у ньому також архітектура та містобудування, ветеринарна медицина, медицина, стоматологія, медична психологія, терапія та реабілітація, педіатрія, авіатранспорт, залізничний транспорт, транспортні технології, міжнародне право. Повний чинний перелік – у наказі МОН №673;
• обрати спеціальність на міждисциплінарній програмі майбутні бакалаври зможуть після 1 курсу, а точніше після того, як наберуть до 120 кредитів Європейської кредитно трансферної-накопичувальної системи (ЄКТС).

Строки навчання. Кредит ЄКТС – це одиниця вимірювання обсягу навантаження на студента. Зараз за законом про вищу освіту один кредит – це 30 годин навчання, без деталізації, якого саме.

Один предмет може "важити" різну кількість кредитів. Але їхня сума за кількома предметами має бути такою, щоб навантаження на студента було 60 кредитів на рік. Щоб стати бакалавром, треба мати 240 кредитів. Тут і готують зміни.

Тепер уточнюють "вагу" одного кредиту. В ньому має бути не менше 10 годин навчальних занять для бакалаврів та не менше 8 годин для магістрів. Але загальна норма у 30 годин зберігається, просто не менше третини з них мають бути "контактними" – лекційними або практичними.

Розрахункове навантаження одного навчального року зберігають на рівні 60 кредитів. Воно буде незмінним для тих, хто навчається за державним чи регіональним замовленням, коштом цільового пільгового державного кредитування.

60 кредитів – це стандарт, але для контрактників за індивідуальними навчальними планами навантаження тепер може бути від 30 кредитів до 80 кредитів на рік. Таким чином той, хто має змогу, час, натхнення та сили, зможе раніше пройти бакалаврат. Але не бюджетники й не ті, хто навчаються за кошти пільгових довгострокових кредитів.

"Хтось зможе завершити 4-річну бакалаврську програму за три роки або навпаки – поєднати навчання з роботою і завершити необхідні 240 кредитів ЄКТС за 6-8 років", - розказав міністр освіти і науки Оксен Лісовий.

Вибірковий компонент. За чинним законодавством студенти мають право вибирати не менше 25% курсів (відсотки від кількості кредитів). Але тепер студентам регульованих спеціальностей дозволять обирати тільки 10% курсів.

"Більш жорсткі вимоги для регульованих спеціальностей необхідні, щоб дотримуватися стандартів вищої освіти у підготовці фахівців для особливо відповідальної роботи", - пояснював Михайло Винницький.

А от студентам нерегульованих спеціальностей дозволять обирати від 25% до 50% курсів.

Держзамовлення та гранти на навчання вже у цьому році

Який законопроєкт ухвалять? Верховна Рада готується розглянути у другому читанні законопроєкт 10399 "Щодо фінансування здобуття вищої освіти та надання державної цільової підтримки її здобувачам". Тобто про нові умови вступу на бюджет та на контракт.

19 квітня освітній парламентський комітет рекомендував ухвалити його у другому читанні. Також документ узгодили із Офісом президента.

Якщо позиція не зміниться і його ухвалять у нинішньому вигляді, найвагоміші для вступників норми наберуть чинності 1 липня 2024 року. Саме з цієї дати за Порядком вступу-2024 абітурієнти зможуть створювати електронні кабінети у системі Вступ, тож кампанія буде у розпалі. Вона вже розпочалася, МОН ухвалило умови прийому на навчання у березні без урахування нових умов бюджету та контракту. Але якщо закон ухвалять, до 15 червня їх треба буде виправити.

Вже є порівняльна таблиця із правками до другого читання і серед них є дуже вагомі, порівняно із початковим варіантом. "Ми-Україна" вже детально розповідав про плани щодо бюджету та контракту. Тепер додамо зміни, які готують цьогорічним вступникам.

Державне замовлення – бюджет. Ті абітурієнти, які пройдуть за конкурсом на місця державного або регіонального замовлення після навчання мають відпрацювати за спеціальністю. Тут бюджетникам і готують найбільші зміни:

• Робота. Спочатку до закону про вищу освіту хотіли додати статтю 64-1 про працевлаштування студентів або випускників. Тепер пропонують статтю про перше робоче місце – спеціальну програму;
• Договір про роботу. Бюджетників , коли вони пройдуть половину строку навчання, зобов'яжуть визначитися із працевлаштуванням. За першим варіантом проєкту – реєструватися  у центрі занятості, студентам – укладати з центром або роботодавцем договір про працевлаштування, випускникам – укладати трудовий договір. Тепер підхід змінили. Кабмін має затвердити програму забезпечення першим робочим місцем. Договір про участь у такі програмі після половини строку навчання студент має укладати із закладом освіти.
• Зобов'язання. За навчання на бюджеті треба відпрацювати. За першою редакцією проєкту – протягом трьох років. Після правок – за трудовим договором на строк, який є не меншим, ніж половина строку реалізації освітньої програми. Тобто вчився на бакалавра чотири роки – відпрацювати треба два і так далі. Але це не всі нові зобов'язання. Коли студент підпише із вишем договір про участь у програмі про перше робоче місце, він зобов'яжеться не змінювати спеціальність і візьме участь у конкурсному відборі робочих місць. Раніше про конкурс на перше робоче місце не йшлося;
• Виключення з правил. До другого читання депутати додали дві категорії студентів-бюджетників, які не зобов'язані, але за бажанням зможуть взяти участь у програмі про перше робоче місце. Це особи з інвалідністю І та ІІ груп і громадяни Польщі. Взагалі не братимуть участь у програмі іноземці, які навчаються за квотами, випускники військових вишів, вишів із спецумовами навчання, військових навчальних підрозділів вишів.

У тому разі, якщо студент не підпише договір із вишем про участь у програмі про перше робоче місце, його переведуть на контракт. У нього буде місяць, щоб подати заяву на переведення. Якщо не подасть, тоді відрахують. Якщо переведеться на контракт, то отримає право на пільговий довгостроковий кредит.

Після того, як місце на бюджеті звільниться, його зможе зайняти контрактник. Але він також має підписати договір про перше робоче місце.

Форма контракту – гранти. Зараз навчання за контрактом – це в разі оплати коштом фізичних або юридичних осіб. Після ухвалення закону частково фінансувати навчання зможе держава через гранти. Їх перераховуватимуть на рахунки із спецрежимом використання. Гранти будуть формою контракту.

Чим кращим буде конкурсний бал вступника, тим більший розмір гранту від держави він зможе отримати. Проте в проєкті ні до першого, ні до другого читання не вказані бали та суми, які за них можна отримати. Є попередні розрахунки, які МОН показало наприкінці зими.

До поправок не було вимоги до макисмального розміру гранту, але депутати її додали. Він не може бути меншим за витрати на навчання одного бюджетника. За звітом про виконання паспорта бюджетної програми на 2023 рік середні витрати на одного студента були 57 тис. грн, а затверджували їх на рівні 55 тис. грн.

В першому варіанті проєкту писали, що в разі відрахування або академічної відпустки грант припиняється і поновити його можна, якщо поновити навчання, перевестися до іншого вишу на той самий строк навчання, на тому ж рівні освіти та без зміни спеціальності. Правками прописали чітко, що якщо просто перевестися на іншу спеціальність, то грант припинять. А от випадки та порядок поновлення грантів має визначити Кабмін.

Скільки готова витратити держава? МОН подавало проєкт закону у дуже позитивному ключі.

"Зараз співвідношення бюджет-контракт = 40/60, а ціна контракту часто нижча ніж сума, яку держава платить ЗВО за навчання одного студента. Отже, на часі – запровадження того, що існує у більшості країн Заходу: моделі прозорого співфінансування, коли вища освіта оплачується частково державою, і частково фізичними та юридичними особами. В результаті ми можемо отримати розширення кількості вступників, яким держава покриватиме витрати на навчання (десь на 35-40% більше ніж зараз)", - говорив Михайло Винницький.

У березні Оксен Лісовий показував такі очікувані цифри: 25-30% студентів будуть навчатися за державним та регіональним замовленням, 35-40% отримають гранти. Разом 60-70% студентів денної форми охопить державне фінансування.

Але законопроєкт після правок містить розрахунки, які відштовхуються від іншого: загальна кількість держзамовлення та державних грантів для бакалаврів має бути не менше 51% від кількості тих, хто здобуває повну загальну середню освіту у цьому році. Для магістрів – не менше 50% від кількості тих, хто здобуває у цьому році ступінь бакалавра. Для докторів філософі – не менше 5% від кількості тих, хто здобуває у цьому році ступінь магістра.

У першій редакції законопроєкту таких цифр не було, а тепер їх вводять. І вони такі самі, як чинні вимоги у ст. 72 закону про вищу освіту. Проте зараз вони стосуються тільки держзамовлення, а законопроєктом хочуть встановити, що і держзамовлення, і грантів.

Нагадаємо, що раніше "Ми – Україна" розповідав про основні умови Національного мультипредметного тесту у 2024 році.