Опалювальний сезон у регіонах стартує не одночасно, але загальноприйнятий його початок – 15 жовтня. Українців заздалегідь попереджали, що зима 2023-2024 буде складною, адже агресор точно не припинить спроб вразити енергетичну інфраструктуру. Наскільки готова система забезпечити українців електроенергією та теплом, розбирався "Ми – Україна".

Чи будемо взимку з електрикою?

Втрати минулої зими. Минулу зиму енергосистема пройшла під ударами російських агресорів. В період з 24 лютого 2022 р. до 20 лютого 2023 р., за даними Офісу Генпрокурора, по об'єктам електроенергетики здійснили 255 ударів. Найбільша інтенсивність була минулого жовтня.

Згідно звіту ПРООН та Світового банку, у січні-квітні 2023 р. виробництво електроенергії впало на 32,5% відносно того ж періоду 2021 р. За той же період на співставну цифру впало й споживання – на 33,5% менше, ніж у ті ж місяці 2021 р

Скільки виробимо електроенергії? В умовах війни точні дані генерації не мають оприлюднюватися. Але є орієнтовні, і минулої та цієї зими електрикою Україну забезпечать:

• АЕС – понад 50% генерації. Половина – той обсяг, який визначає за атомними станціями і міністр енергетики Герман Галущенко. Згідно із його прогнозом, взимку працюватимуть усі дев'ять енергоблоків, що знаходяться на підконтрольній Україні території. Як каже прем'єр-міністр Денис Шмигаль, їхня потужність складе 7,8 ГВт.
• ТЕС і ТЕЦ. Теплоелектростанції – це понад чверть генерації у зимовий період до повномасштабної війни та трохи більше 20% у перші місяці цього року. Теплоелектроцентралі – близько 8%. Більшість ТЕС у власності компанії ДТЕК. Там сповіщають, що до зими вони готові на 84%. Теплова генерація електроенергії – це маневрені потужності. АЕС забезпечують сталий обсяг і швидко реагувати на пікові значення не можуть. Їх і балансують ТЕС та ТЕЦ, і обіцяна робота 25 енергоблоків ТЕС та обсяг від теплової генерації – 4,5 ГВт
• ГЕС та ГАЕС давали на початку цього року близько 12% генерації. Очікуваний взимку обсяг генерації – 2ГВт.

Наскільки відновилися? Ремонти потужностей після російського терору – перший виклик, який треба здолати до зими: били по ТЕС, ТЕЦ, розподільчим станціям та лініям електропередачі. Враховуючи, що ці цілі є й надалі пріоритетом для агресора, про деталі ремонту ніхто не скаже.

"Ми повністю будемо готові як з погляду генерації електроенергії, так і з погляду передавання електроенергії та відповідних ресурсів для проходження опалювального сезону", - пообіцяв Галущенко.

Міністр запевнив що зараз енергосистема сильніша, ніж перед початком минулорічних масованих російських обстрілів, до 10 жовтня 2022 р. Звісно, на атаки очікують і зараз. Речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат каже, що на захист об'єктів енергетики роблять ставку.

Із зрозумілих причин не вдаючись у деталі, про заходи захисту розповідає голова "Укренерго" Володимир Кудрицький. ППО – захист активний, а є ще пасивний – інженерні укріплення. Пасивний захист трирівневий: перший – прості конструкції, які захищають від уламків, другий – від прямого влучання "шахедів", третій – від влучання "шахедів" та ракет.

"Перший рівень – він такий базовий. Він є на всіх об’єктах ще з минулої зими. І його просто зараз оновлюють, десь покращують, нарощують, можливо, висоту відповідних бар’єрів., - каже Кудрицький, - Що стосується другого рівня захисту і третього, то ці роботи зараз виконуються активно. Досить велика кількість наших підстанцій "Укренерго" буде захищена ще додатковим рівнем захисту, наприклад, від "шахедів". І це буде ще в цьому році".

Що з ресурсами? Для роботи теплової генерації електроенергії потрібне вугілля. Згідно із планом Міненерго – 1,8 млн тонн до початку опалювального сезону, до 15 жовтня. Це значно менше, ніж плани попередніх років, зокрема у 2022 р. вимога була на рівні 2,5 млн тонн. Але на початку жовтня Герман Галущенко казав, що запаси становлять близько 1,3 млн тонн, тобто маємо відставання від графіку.

Юрій Бойко, радник прем’єр-міністра України, член Наглядової ради "Укренерго", вказує, що відставання спровокувало спекотне літо і вугілля використали багато через ремонти на АЕС – була підвищена потреба в електроенергії від теплової генерації.

"Ця цифра (1,8 млн тонн, - авт.) досягнута точно не буде, проте на сьогодні дійсно ведеться активна робота по залученню імпортного ресурсу, - каже Бойко, - Цілком очевидно, що ресурсом державних шахт і приватних вуглевидобувників ми не покриємо наш баланс тією мірою, що дозволило б накопичувати вугілля і вийти на показники планові, тому зараз уже приїхали перші партії вугілля з Польщі".

Тобто ставку роблять на домовленості компаній теплової генерації із імпортерами та злагоджену логістику вже під час опалювального сезону. Зокрема у ДТЕК кажуть, що імпортують 210 тис. тонн для проходження зими.

"Вугілля за рахунок імпортного ресурсу буде довезено. І я переконаний, що не стане вугілля тим вузьким місцем, яке буде причиняти там потенційні обмеження в електроенергії наших споживачів України", - вважає Бойко.

До чого готуватися споживачам?

Тарифи. Зараз тариф на електроенергію для населення становить 2,64 грн за КВт/год. До завершення опалювального сезону його не планують переглядати.

Графіки. Відключення електроенергії можливе в разі масованих обстрілів. Останніми днями мережею ширяться посилання на графіки відключень від ДТЕК. Там наголошують, що вони розміщені на сайті увесь рік і зараз не застосовуються.

"По готовності генерації й розподільних мереж ми не плануємо відключень, не плануємо блекаутів… Але операторами системи розподілу підготовлено графіки відключень, якщо раптом атаки росіян і пошкодження будуть такими, що нам доведеться впроваджувати ці графіки", - пояснює заступниця міністра енергетики Світлана Гринчук.

Якщо ж доведеться, то тривалість відключень залежить від рівня споживання електроенергії та дефіциту потужності на той момент.

"Якщо він буде невеликий, це не має бути 4 години, якщо він буде більше, це може бути 4 години або може бути якась інша величина", - каже Кудрицький.

Голова правління "Укренерго" додає, що зараз списки споживачі та черговість відключень змінили, порівняно із минулою зимою, щоб зробити можливі відключення більш рівномірними.

"Напевно, стовідсотково ідеальної рівномірності досягнути неможна, але більш рівномірними зробити їх можна. Й в тому числі за рахунок того, що зараз місцева влада має набагато краще забезпечення автономними джерелами живлення, зокрема дизельними генераторами, які можуть живити об'єкти критичної інфраструктури", - пояснює Кудрицький.

Як заощадити? Мета економії побутового споживача – і зменшити навантаження на систему, особливо у пікові години (8.00-11.00 ранку, 17.00-23.00 – ввечері), і скоротити власні витрати.

Зменшуючи використання енергоємних пристроїв у пікові години, заощаджувати можна в разі наявності двозонних чи тризонних лічильників. Але вони встановлюються за рахунок споживача, коштують кілька тисяч гривень. Окупність розтягнута у часі та залежить від споживання. Чим меншим є споживання, тим довше триватиме окупність витрат на лічильник та його встановлення. До того ж варто, щоб прилади, такі як бойлер, посудомийка, пральна машина, система опалення, працювали саме у період нижчих тарифів. Бажано, щоб були із таймером.

Найчастіше українці обирають двозонні лічильники, день ніч. Нині тарифи у цьому випадку такі:

• 1,32 грн за кВт/год – з 23.00 до 7.00;
• 2,64 грн – з 7.00 до 23.00.

Є також кілька простих порад щодо економії електроенергії, які дозволяють економити за наявності звичайного лічильника:

• Освітлення. Звісно, лампи накалювання треба замінити на енергозберігаючі. За можливості збільшити кількість дзеркальних поверхонь в приміщенні – вони відбивають світло, світлі меблі, шпалери, фарби також цьому сприяють;
• Електроприлади. Якщо не використовуються, краще вимикати повністю і не тримати у режимі очікування. Електрорадіатори мають бути чистими, це зменшує тепловитрати. Бойлер, якщо має таймер і в домі є двозонний лічильник, треба програмувати на ніч. Також температуру нагріву воді не треба завищувати. Встановити бойлер варто між ванною і кухнею так, щоб звести до мінімуму шлях води до точки її основного забору. Прилади тим менше споживають е/е, чим вищий клас енергоефективності: А – найвищий клас енергоефективності, G –  найнижчий. Це треба враховувати, обираючи нові. Чим вища температура прання, чим нижча температура в холодильнику – тим більше прилади витрачають енергії, це необхідно враховувати, та шукати оптимальні режими. Електроплиту треба використовувати із максимальною ефективністю: посуд треба накривати кришкою, а його дно має бути відповідним конфорці. Не треба користуватися феном та праскою без нагальної потреби. Якщо вдома є газова плита, можна відмовитись від електрочайника на користь звичайного.

Чи будемо взимку з теплом?

Тарифи на газ та похідні від нього – опалення та гаряча вода, під час війни під мораторієм та не можуть підвищуватися. В опалювальному сезоні 2023/2024 їх не мають переглядати. 98% населення газом забезпечує "Нафтогаз" за тарифом 7,96 грн за кубометр. Тарифи на опалення встановлені на місцях і різняться, але за рік не змінювалися. Зокрема у Києві – 1654,41 грн за 1 Гкал. Куб гарячої води – майже 98 грн.

Централізоване опалення – сфера підприємств теплокомуненерго. Пальне для забезпечення тепла в оселях – газ. До середини квітня 2024 р. вартість газу для ТКЕ встановлена на тому ж рівні, що і протягом минулого опалювального сезону – 7420 грн за тисячу кубів.

І з самим ресурсом цієї зими проблем не має бути. 15,75 млрд кубометрів газу – запаси у підземних сховищах (ПСГ). Це газ державний та приватний, українських власників та нерезидентів. Увесь український – для потреб України, у власності нерезидентів (трохи більше 2 млрд кубометрів), у режимі митного складу, як пояснюють експерти, може бути викуплений в разі потреби.

Обсяги закачаного газу вже перевищують плановий показник – 14,7 млрд кубометрів. Голова "Нафтогазу" Олексій Чернишов каже, що до початку зими у ПСГ його буде 16 млрд кубів. Цього вистачить для того, аби пройти зиму без імпорту.

Наприкінці цього серпня отримали звіт про перевірку стійкості ПСГ. Систему тестували з урахуванням ризиків та за реалізації восьми негативних сценаріїв. Висновок: вона є стійкою.

"Українські ПСГ розташовані в геологічних формаціях глибоко під землею (від 400 метрів до 2 кілометрів) і захищені від потенційних російських ударів своєю глибиною та природною вегетацією. ПСГ працюють через розосереджені свердловини з наземним обладнанням, розосередженим на великій території. За останній рік технічна потужність ПСГ на підконтрольній Україні території (можливість закачування, зберігання та відбору газу) не зменшилася і відповідає рівню розрахункових показників. Більшість ПСГ в Україні мають численні фізичні з'єднання з ГТС, що забезпечує високу продуктивність та гнучкість системи в цілому" – констатують у звіті.

Отже, запаси газу достатні та у безпеці. Із транспортуванням, як зазначають експерти, можуть бути труднощі технічного характеру.

"Якщо росія у 2024 р. повністю припинить транзит (нашою ГТС, - авт.), тоді саме балансування системи стане складним. Її доведеться розгортати у реверсному режимі та качати газ від ПСГ на схід. Це пов'язано із певними технічними та технологічними труднощами, необхідністю підтримки ГТС у робочому стані", - вказує аналітик аналітичного центру "Об'єднана Україна" Олексій Кущ.

А от що стосується забезпечення теплом – похідним від газу, то росіяни минулої зими цілили і в об'єкти теплопостачання. Як каже віцепрем'єр-міністр – міністр відновлення, розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков, пошкодили 700 об'єктів.

"Ми завершили підготовку до опалювального сезону 2023/24. Станом на 1 жовтня понад 99% обʼєктів ЖКГ готові. Міст та громад на підконтрольних територіях, куди неможливо буде подати тепло, немає. У найближчі тижні тепло зʼявиться в усіх українських будинках, але відповідно до погодних умов у деяких громадах вже починають підключати до опалення соціальні обʼєкти. За час підготовки були створені необхідні резерви обладнання та матеріалів, профінансовано громади, які подавали запити на відновлення критичної інфраструктури", - звітує Кубраков.

Як берегти тепло?

Якщо в квартирах лічильники тепла, індивідуальне опалення чи йдеться про опалення приватного будинку котлом, поради щодо того, як втримати тепло в оселі та зекономити на платіжках за нього багато у чому збігаються. Але деякі вимагають чималих витрат та мають проходити не у притул до опалювального сезону:

• замінити батареї на нові, із регулятором, старі вікна на склопакети;
• утеплити будинок, і якщо це багатоквартирний, то бажано не за рахунок клаптикового утеплення, а комплексно;
• встановити індивідуальний тепловий пункт із регулятором тепла в залежності від температури "за бортом".

Проте й прості побутові лайфхаки допоможуть вберегти тепло в оселі:

• батареї мають бути відкритими. Їх не мають закривати решітки, штори, меблі. Сушити одяг та білизну на них не треба;
• двері та вікна у під'їзді мають бути зачиненими. Хто палить на сходах  – порушує законодавство, хай роблять це на балконах чи на вулиці, тоді менше буде потреби провітрювати;
• провітрювати квартиру треба не у постійному режимі, встановивши вікна у відповідний режим, а протягом 10 хвилин із навстіж відчиненими вікнами, а потім закрити. Так меншими є втрати тепла;
• короткі штори чи жалюзі на вікнах скорочують втрати тепла через скло;
• між батареєю та стіною треба встановити екран з алюмінієвим покриттям, яке віддзеркалить тепло.

"Ми – Україна" раніше вже розповідав про дієві поради щодо заощадження тепла, електроенергії та підготовки до морозів. Також є корисні рекомендації відносно гаджетів, необхідних під час блекаутів, і вибору зарядних станцій.

Ті, для кого платіжки за електрику, тепло та інші комунальні послуги є занадто високими, можуть оформити субсидію. Зробити це можна не тільки до, але й протягом опалювального сезону. Правила, за якими їх призначають цьогоріч та вимоги для отримувачів також вивчав "Ми – Україна".