Верховна Рада ухвалила у другому читанні законопроєкт 10379, яким підвищує адміністративну відповідальність за порушення правил військового обліку, законодавства про оборону та мобілізацію. "Ми – Україна" розповідає про те, які штрафи та за які порушення передбачені та у чому особливості їхнього стягнення.

Про що новий закон?

Законопроєкт 10379 уряд подавав наприкінці 2023 року разом із першим варіантом закону про мобілізацію. Після того, як норми про мобілізацію ухвалили, вони наберуть чинності 18 травня. Тож посилення відповідальності за порушення, які із ним пов'язані, було питанням короткого часу. Після того, як президент цей документ підпише, він піде у друк і набере чинності.

Які штрафи ухвалили депутати? Парламент вніс зміни до статей 210 та 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП).

Стаття 210 – порушення правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами. До змін були штрафи у двох діапазонах: у мирний час – від 30 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 510 грн до 850 грн); за повторне порушення а також вчинення його в особливий період – від 850 до 1700 грн.

Тепер санкції за цією статтею мають більше рівнів:

• у мирний час. Перше порушення – від 3400 до 5100 грн. Повторне протягом року – від 5100 до 8500 грн;
• в особливий період. Штраф – від 17000 грн до 25500 грн.

Стаття 210-1 – порушення законодавства про оборону, мобпідготовку та мобілізацію. До змін були штрафи у чотирьох діапазонах. У мирний час з громадян – від 1700 до 3400 грн, з посадових осіб – від 3400 до 5100 грн. За повторне протягом року а також вчинене в особливий період з громадян – від 3400 до 5100 грн, з посадових осіб – від 5100 до 8500 грн.

Розміри та особливості штрафів змінюються:

• у мирний час. Перше порушення – від 5100 до 8500 грн з громадян, від 17000 до 25500 грн з посадових осіб. Повторне протягом року порушення – від 8500 до 11900 грн з громадян, від 25500 до 34000 грн з посадових осіб;
• в особливий період. З громадян – від 17000 до 25500 грн, з посадових осіб – від 34000 до 59500 грн.

Що не ухвалили депутати? У першому варіанті проєкту штрафи пропонували інші: від 8500 до 17000 грн за ст. 210 та від 34000 до 51000 грн з громадян в особливий період за ст. 210-1.

Також планували внести дві зміни, які до другого читання прибрали. В разі порушення за двома статтями КУпАП, хотіли дозволити затримувати на строк до трьох годин для складання протоколу, а в разі потреби встановити особу – до трьох діб. Пропонували відмові від проходження медогляду зробити кримінальним правопорушенням.

"Ми повністю прибрали кримінальну відповідальність за відмову від проходження ВЛК. Ця тема закрита. Ми прибрали новації про адміністративний арешт. І штрафи, порівняно з тим, як хотів Кабмін, зменшили в 4-5 разів. Але все одно вони залишились великими", - пояснив член парламентського комітету з правоохоронної діяльності Андрій Осадчук.

За які правопорушення передбачені штрафи?

Дві статті КУпАП – два види правопорушень. Представники ТЦК та СП уповноважені притягати до відповідальності за них.

Перше, ст. 210 КУпАП – це порушення правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними резервістами.

Правила військового обліку визначені у законі про військовий обов'язок та військову службу і у постанові №1487 порядку ведення військового обліку (додаток 2).

Зараз за правилами обліку громадяни мають:

• перебувати на ньому за місцем проживання, роботи, навчання, а в разі виїзду за кордон на строк понад три місяці – за місцем консульського обліку;
• прибувати за викликом ТЦК та СП у строки, що вказані у моброзпорядженнях, повістках, розпорядженнях для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори;
• не змінювати місце проживання під час мобілізації та у воєнний час без дозволу ТЦК та СП;
• проходити медогляд;
• в разі зміни місця проживання зніматися з обліку за попереднім і ставати за новим протягом семи днів;
• у семиденний строк особисто повідомляти про зміну персональних даних або про виникнення права на відстрочку;
• кожні п'ять років особисто звіряти дані.

Порушення якоїсь із цих вимог – підстава, аби притягнути до відповідальності за ст. 210. Це поки увесь перелік, який є у постанові №1487. Проте через новий закон про мобілізації її можуть змінити.

Друге, ст. 210-1 КУпАП – це порушення законодавства про оборону, мобпідготовку та мобілізацію. Обов'язки громадян за законом про мобпідготовку та мобілізацію (оновлена стаття 22) з 18 травня є такими:

• з'являтися за викликом ТЦК та СП для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, тож вимога дублюється й тут, але закон має пріоритет над постановою. Також з'являтися за повісткою на направлення для проходження медогляду – це додали до закону;
• надавати у встановленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно війську з наступним відшкодуванням;
• проходити медогляд для визначення придатності до служби згідно із рішенням ВЛК чи ТЦК та СП;
• протягом 60 днів після набрання чинності указом президента про оголошення мобілізації уточнювати свої військово-облікові дані у ТЦК та СП, через ЦНАП або е-кабінет;
• після отримання повістки про виклик до ТЦК та СП з'являтися у зазначені там місце і строк;
• мати при собі паспорт і військово-обліковий документ та пред'являти його за вимогою представника ТЦК та СП, поліцейського, прикордонника (у прикордонній смузі, прикордонному районі на пункті пропуску). Це вимога для чоловіків у віці від 18 до 60 років.

Також за новим законом про мобілізацію 3633-IX (прикінцеві та перехідні положення) з 18 травня є вимоги оновити персональні дані особисто або через е-кабінет протягом 60 днів, стати на облік особам зі спецзваннями протягом 30 днів.

Окрема вимога є для тих, хто знявся з обліку і виїхав за кордон. Щодо обліку громадян, які тимчасово або постійно перебувають за кордоном Кабмін має ухвалити окрему постанову, якої поки що немає. Але коли з'явиться і набере чинності, протягом 30 днів вони мають стати на військовий облік.

Отже, нез'явлення по повістці, не оновлені дані, відсутність документів при перевірці – це відповідальність за ст. 210 та 210-1 із збільшеними розмірами штрафів.

Заочний штраф і що буде в разі його несплати

Якщо громадяни вчиняють правопорушення за статтями 210 та 210-1, не з'являються без поважних причин за викликом ТЦК та СП, протокол про штрафи можна не укладати. Це нова норма, яку додають до ст. 258 КУпАП (випадки, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається).

"На вимогу Генштабу та Міноборони процедуру складання протоколу прибрали, - сказав Андрій Осадчук, - Такі прецеденти в законодавстві є. Наприклад, коли ви перевищуєте швидкість і вас автоматично фіксує система ніякого протоколу немає, одразу виписується постанова. Зараз схема така, що ТЦК отримує право одразу виписувати постанову про притягнення до відповідальності, направляє вам. Якщо ви її не сплачуєте, відповідно, виконавча служба, блокування рахунків і так далі".

При цьому на руках у ТЦК та СП має бути підтвердний документ про те, що людині вручили виклик. Про деталі у проєкті 10379 не пишуть. Тому можна провести аналогію із новим законом про мобілізацію, а точніше із змінами до закону про мобпідготовку та мобілізацію, які він вносить – заходи впливу. Це стаття 27 нового розділу VI-1 про заходи впливу.

В разі вчинення правопорушення за ст. 210-1 КУпАП, керівник ТЦК та СП звертається до поліції, щоб копи здійснили адміністративне затримання та доставлення громадянина до військкомату.

Якщо немає можливості провести адмінзатримання, керівник ТЦК та СП протягом 5 днів з дня отримання відповіді надсилає громадянину на адресу, яку має, у паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення вимогу про виконання обов'язку.

Форму та зміст вимоги ще має визначити Міноборони, але в законі вказано, що вважається днем її вручення:

• вручення під розписку;
• відмітка поштового відділення про відмову отримати вимогу чи неможливість вручити.

Проте, хоч протокол про порушення можна не укладати, про нього має бути постанова. За ст. 285 КУпАП, постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копію вручають або висилають тому, щодо кого її винесено, протягом трьох днів під розписку. У порушника є 10 днів, щоб її оскаржити.

За КУпАП (ст. 307) штраф має бути сплачений порушником протягом 15 днів з дня вручення йому постанови або протягом 15 днів, якщо оскарження постанови не задовольнили. В разі несплати у зазначений строк її надсилають для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, місцем його роботи або місцезнаходженням його майна.

Дізнатися про провадження можна у додатку "Дія" (підрозділ "Виконавчі провадження" у розділі "Сервіси") або пошукати себе у Єдиному реєстрі боржників.

Якщо діло доходить до примусового виконання, то з порушника стягується вже подвійний розмір штрафу. Тобто за статтею 210-1 з громадян в особливий період при примусовому виконанні вже стягуватимуть 34000-60000 грн штрафу. Це підтверджує зокрема й інструкція Міноборони щодо складання протоколів військкомами (наказ №3, додаток 4, текст постанови по справі про адмінпорушення).

Якщо повністю піти у відмову сплачувати штраф, вмикається виконавче провадження та відповідний закон. Згідно із ст. 10 цього закону заходами примусового виконання рішень є:

• звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об’єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;
• звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;
• вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;
• заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов’язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;
• інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Але за ст. 48 у першу чергу стягнення звертається саме на кошти, у тому числі на банківських рахунках. Вже у тому випадку, якщо їх немає і не вистачає, тоді на інше майно. До того ж за цією статтею, якщо сума не перевищує 20 мінімальних зарплат, тобто 160000 грн, не можна звертати стягнення на єдине житло, на земельну ділянку, де розташоване таке житло. В такому разі виконавець має шукати інше майно боржника.

Майновий стан боржника за законом перевіряють протягом 10 днів після відкриття виконавчого провадження, а також мінімум кожні два тижні для виявлення рахунків та електронних гаманців, кожні три місяці – нерухомого та рухомого майна, майнових прав.

Нагадаємо, що раніше "Ми – Україна" розповідав, як змінився наказ №402 про ВЛК та за наявності яких хворобі станів обмежено придатних можуть визнати придатними до військової служби.