Палата представників Конгресу США отримала для розгляду законопроєкти про військову та економічну допомогу Україні, та іншим союзникам. Спікер Майк Джонсон вважає, що вже 20 квітня можливе голосування. В разі підтримки своє слово про новий спосіб підтримки має сказати Сенат, хоча є процедура, яка дозволяють цього уникнути.

Законопроєкт про допомогу Україні передбачає фінансування на $60,75 млрд, з яких майже $50 млрд – витрати на оборонку у різних виглядах. Понад $23 млрд США спрямують на поповнення своїх товарів оборонного призначення замість наданих Україні, $13,8 млрд – на прямі закупівлі, понад $11 млрд – на Європейське командування США і операції у регіоні та ще $1,6 млрд – на зовнішнє військове фінансування України та інших партнерів.

$9,5 млрд піде на економічну допомогу, з яких майже $8 млрд – з можливістю прямої бюджетної підтримки, але із забороною спрямовувати кошти на фінансування пенсій. Останній пункт – у вигляді позики, проте із правом президента США списати її за згодою Конгресу: половину боргу можна буде анулювати після 15 листопада 2024 року, половину – після 1 січня 2026 року.

Асигнування будуть під контролем та моніторингом, і на це в пакеті допомоги видатки передбачені окремо.

Іншим законопроєктом прописують конфіскацію суверенних російських активів. Їх президент США, після узгодження з G7, Євросоюзом, Австралією та іншими партнерами, зможе спрямовувати до спецфондів на користь України.

Як і попереджали ще до офіційної публікації, витрати за новою пропозицією майже не відрізняються від того обсягу допомоги, який раніше передбачав Сенат у двопартійному законопроєкті про військову допомогу та американський кордон. Його верхня палата Конгресу схвалила у лютому, але голосування у Палаті представників заблокував Майк Джонсон. Окремі біллі дуже схожі, тому і є вірогідність, що можна знову не виносити норми на голосування у Сенат.

"Ми – Україна" запитав у експертів, чому США сперечається про допомогу пів року, якими є шанси на її узгодження у Конгресі у нинішньому вигляді та як швидко після цього можна буде на неї очікувати.

Олександр Кочетков, політичний аналітик та політтехнолог:

- У тривалих суперечок дві причини. Перша причина – внутрішня турбулентність у Сполучених Штатах. Там внутрішні проблеми, вибори і усе, що із ними пов'язане. Ми наших за це критикуємо, але й у них теж саме. Це вийшло на перший план та посунуло усе інше. Трамп почав відверто спекулювати ситуацією, намагатися за рахунок іміджу США, стратегічних перспектив покращити власну позицію щодо виборів. Демократи, Білий дім почали відповідати приблизно тим самим. Перемкнулися на внутрішню боротьбу.

Друга причина. Після невдалого українського наступу, після того, що відбувається у нас на фронті, серед американців певним чином перемогла так звана "партія миру", яка насправді є партією капітуляції України. Умовно її представляють Джейк Салліван, Ентоні Блінкен. Вони вважають, що у України немає шансів вистояти, війну на виснаження вона програє, нащо витрачати якісь ресурси, якщо результат буде тим самим, але буде більше втрат. Тому треба примушувати Україну йти на поступки агресору.

Коли Байден і частина Білого дому відволіклися на внутрішньополітичну боротьбу, ця партія капітуляції України певним чином взяла гору. Там щиро вважають, що неможна дозволяти росії програвати, бо це не Радянській Союз і її розпад буде катастрофічним. росія, на відміну від СРСР, буде розпадатися, протиставляючи себе світу. Тобто маємо поєднання внутрішньополітичної турбулентності та активності "партії миру", яка залишилася без зайнятих боротьбою конкурентів.

При турбулентності потік рухається із завихреннями, неоднорідно, виникають всілякі дива. В умовах політичної турбулентності десь на 55% можна сказати, що заплановане і відоме із законопроєктів щодо нас буде ухвалене. Але 45%, що буде іще щось. Законопроєкти про Тайвань та Ізраїль підуть, а про Україну щось відкладуть. Бо будуть якісь суперечки, якась скажена конгресменка скаже, що розвалить увесь Конгрес, якщо Україні дадуть хоч долар. Дуже сподіваюся на 55% і на те, що усе піде за планом, але 45% – на  турбулентність та на відкладання.

Після узгодження із запуском допомоги усе буде залежати від співвідношення зусиль частини Білого дому, яка згодна на приховану капітуляцію, та частини, яка вважає, що росію треба перемагати. Якщо буде жорстка позиція самого Байдена, на що важко очікувати від такої людини, Пентагон та генерали будуть достатньо наполегливими, то буде рішення про термінове повернення допомоги. Вони почнуть надавати щось із власних запасів і це буде протягом двох тижнів-місяця. Це швидко. Якщо буде рішення спочатку виробити товари оборонного призначення для себе, а потім відвантажувати України, це може затягнутися на пів року.

Тарас Загородній, керуючий партнер "Національної антикризової групи":

- Цю піврічну свистопляску стосовно допомоги Україні влаштували як демократи, так і республіканці. Ігри політичні, у тому числі намагання у різні способи примусити Україну здатися. Бо насправді гроші можна було дати і минулорічні, там було ще $4 млрд.

Але Україна почала змінювати порядок денний, нав'язувати свій, коли стала бити по нафтопереробним заводам на території росії. Різко усі забігали, почалися крики та стогони, щоб ми припинили. Україна поставила питання: давайте допомогу, щоб, наприклад, тимчасово не бити по НПЗ. Биття визначає свідомість, в інший спосіб розмов бути не може.

Ми маємо розуміти, що американці завжди, я це підкреслюю, грали у цілісність росії. Нас це не влаштовує, тут наші інтереси не співпадають, Україна нав'язує свій порядок денний, показує, що буде реалізовувати свою політику. Якщо ви хочете аби росія залишалася цілісною у якості вашого союзника у війні проти Китаю, тоді, будь ласка, не за наш рахунок. Нехай тоді забирається з нашої території, а ви давайте допомогу. Отак стоїть питання.

Цинічні розмови про цінності, блювотну туфту, про яку нам постійно розповідали, звелися до одного: здохніть за дешеву нафту на зовнішніх ринках. Така собі перспектива, тому Україна почала виробляти власну зброю і бити туди, куди потрібно. Тож бачите, який результат.

Судячи з того, що Байден різко сказав, що він підтримає усе, що завгодно, гадаю, що законопроєкти будуть проголосовані. Щодо військової допомоги я не сумнівався, а от щодо фінансової поки відкрите питання. Ну, добре, що хоча б у такому вигляді розглядається.

Коли американці хочуть, коли їх притискає, усе робиться навіть без рішень Конгресу дуже швидко. Згадую історію, війну Судного дня у 1973 році. Коли Ізраїлю потрібна була допомога, за дев'ять годин президент США вирішив це питання, піднялися літаки та її почали надавати. Чим більше ми будемо бити по території росії, знищувати її нафтогазовий комплекс, тим більше і тим швидше нам будуть допомагати.

Олексій Кущ, аналітик аналітичного центру "Об'єднана Україна":

- Тема допомоги Україні стала частиною внутрішньої політики США, конфлікту між республіканцями та демократами. Республіканцям важливо показати геополітичні невдачі Байдена, але так, щоб не надто зашкодити стратегічним інтересам Америки, бо це бумерангом прилетить по їхньому рейтингу. Вони балансують між двома крайнощам. Тому республіканці з одного боку кажуть про допомогу Україні, а з іншого максимально відтягують її у часі.

Вже зрозуміло, що навіть якщо законопроєкти ухвалювати зараз, плюс час на підпис Байдена, це початок дії десь у травні. Бюджетний рік у США триває з 1 жовтня по 1 жовтня. Тож 1 жовтня 2024 року бюджетний рік закінчується. Програма допомоги виділяється у межах бюджетного року. Потім у США вибори не тільки президента, але й у Конгрес.

Республіканці, якщо не проведуть свого президента, то точно закріплять позиції своєї більшості у Палаті представників, причому у бік саме трампістського крила, так званого MAGA (Make America Great Again). Швидше за все вони візьмуть більшість у Сенаті. У такому випадку повністю контролюватимуть законодавчий орган. І навіть за умови перемоги Байдена, він буде обмежений у можливостях через опозиційний Конгрес.

Якщо Трамп переможе, республіканці зможуть сконцентрувати абсолютну владу – законодавчу та виконавчу. Вони формуватимуть геть іншу політику. Хоча у будь-якому випадку, за будь-яких результатів виборів, з листопада політика формуватиметься вже в інший спосіб.

Якщо законопроєкт ухвалять, а щодо цього є сумніви, лишається кілька місяців. Вибрати усі $60 млрд за цей час нереально. Білль рамковий, якщо витрати закладені, ще не означає, що вони будуть виконані по факту. Що точно зможуть зробити – це розкидати замовлення по американському ВПК, виділити Україні якусь суму у вигляді бюджетної допомоги. Певну суму засвоїти встигнуть, але це буде не $60 млрд і навіть не $40 млрд, а, швидше за все, значно менше.

Ще з осені минулого року я казав, що швидко закон про допомогу не ухвалять, якщо рухатися у логіці політичного процесу США. Зараз шанси на ухвалення вищі, ніж кілька місяців тому. Я вважаю, що 60%, що він не буде ухвалений, 40%, що ухвалений. Вірогідність у бік неприйняття більша тому, що прийняття йтиме у розріз із виборчою стратегією республіканців.

Можна згадати, що із Трампом зустрічалися Девід Камерон та Анджей Дуда. Трамп людина непрогнозована, імпульсивна, емоційна, як у нас кажуть, несистемна. Можливо якісь емоційні ключі до нього змогли знайти. Може Трамп чекав, що до нього звернуться.

Але все одно прийняття буде не на користь їхній стратегії. Бо тоді навіщо було затягувати? Республіканці казали, що вони за допомогу Україні, якщо буде закрите питання кордону, мігрантів, кулуарно – відкликання позовів проти Трампа. Нічого не змінилося і вони голосують. Тоді через республіканців втрачено пів року допомоги, загинуло багато українців. До того ж вони втрачають довіру свого електорального ядра, яке категорично проти того, щоб взагалі комусь за межі Америки надавати гроші. А Байдан виглядає зваженим мудрим президентом, який домагався і домігся свого.

Тож для нас отримати допомогу – важливий крок, а з точки зору політтехнології американців – це крок нелогічний. Звідси й більше песемізму. Те, що ми стали об'єктом політтехнологій може звучить цинічно, але це об'єктивна реальність, з якою нічого не зробиш. Тема геополітичних проєктів Байдена в Афганістані, Україні, Ізраїлі, Тайвані, є частиною виборчої кампанії США. І битва навколо цього жорстка – треба показати, що твій опонент був максимально неефективним.

Нагадаємо, що раніше "Ми – Україна" розповідав, які вимоги та обмеження встановив новий закон про мобілізацію для українців, які знаходяться за кордоном.