Майже два роки тому, у переддень повномасштабного російського вторгнення, Верховна Рада у першому читанні ухвалила законопроєкт 5708 про право на цивільну вогнепальну зброю. І нещодавно правоохоронний комітет ВР узгодив його текст зі змінами до другого читання. На яких умовах парламентарі хочуть узгодити право українців на зброю, розбирався “Ми - Україна”.

Яким був законопроєкт спочатку?

Оскільки проєкт 5708 ухвалили 23 лютого 2022 р. і вже наступного дня росія здійснила повномасштабне вторгнення, належну увагу нормам не всі встигли приділити, але зараз про них варто згадати.

Умови для отримання посвідчення власника зброї. Таке право прописували для дієздатних осіб, якщо у них немає:

• медичних протипоказань до поводження зі зброєю. Перелік має затвердити МОЗ за погодженням із МВС;
• непогашеної або незнятої судимості;
• притягнення протягом останнього року до відповідальності зокрема за такі адмінправопорушення: залишення місця ДТП, керування ТЗ в разі обмеження на це, керування ТЗ в стані сп’яніння, порушення правил поводження з зброєю, розпивання алкоголю чи вживання наркотиків, хуліганство, домашнє насильство, пропаганда георгіївської стрічки, стрільба у невідведених для цього місцях, несплата аліментів, незаконне використанні найменування та ознак належності до правоохоронних та силових органів, злісна непокора копу, військовому чи прикордоннику, самоуправство, незаконне носіння форми, порушення правил адміннагляду;
• судового рішення на обмеження права на володіння зброєю.

Категорії цивільної вогнепальної зброї. Автори закону виділили п’ять категорій, визначивши певні особливості щодо кожної.

Категорія А - автоматична вогнепальна зброя. Заборонена для набуття у власність фізособами.

Категорія В - гладкоствольна короткоствольна вогнепальна зброя, травматична. Право на отримання передбачали тільки для тих, чия професія пов’язана із ризиками: судді, прокурори, нотаріуси, адвокати, журналісти, приватні виконавці та детективи та деякі інші. А також тих, хто займав посади у військових формуваннях та правоохоронних органах та мав табельну зброю.

Категорія С - короткоствольна вогнепальна зброя, за виключення травматичної. Право на отримання передбачали для спортсменів у віці 18 років+, які брали участь у змагання зі стрільби в складі українських збірних із відповідним званням майстра спорту.

Категорія D - довгоствольна вогнепальна гладкоствольна зброя. Право на отримання - для осіб, які досягли 18 років та пройшли відповідне навчання.

Категорія Е - довгоствольна вогнепальна нарізна і комбінована вогнепальна зброя.  Право на отримання - для осіб, які досягли 25 років та не мають більше двох притягнень за порушення правил зберігання, носіння та перевезення зброї.

Полювання. Дозволити збиралися з використанням вогнепальної зброї категорій D або Е за наявності обмежувача, який дозволяє заряджати не більше трьох патронів. Право використовувати її підтверджує посвідчення власника та свідоцтво про реєстрацію. Категорії А, В та С заборонені.

Процедура. За нормами документу, щоб придбавати, володіти, користуватися вогнепальною зброєю, боєприпасами до неї, запчастинами, глушниками, треба отримати посвідчення власника зброї відповідної категорії. Перед тим, як отримати його вперше - пройти курси з вивчення матчастини зброї, правил поводження з нею та її застосування, скласти іспит.

Перше таке посвідчення хотіли встановити на трирічний строк, а кожне наступне - на п’ять років. Для отримання за місцем реєстрації, проживання, перебування необхідно звернутися до відповідного органу МВС.

Усі дані про зброю, боєприпаси до неї, її частини, які можна ідентифікувати, та про права власності на неї мають бути у Єдиному держреєстрі зброї, який вже веде МВС. Придбавши зброю, необхідно укласти договір страхування цивільної відповідальності за окремо ухваленими урядом правилами страхування.

Отже, законопроєкт від початку не передбачав легалізацію цивільної вогнепальної зброї, а регулював особливості права власності на неї. Проте до другого читання їх деякі з них суттєво змінюють.

Що змінили до другого читання?

Посвідчення власника зброї. Строк дії першого хочуть скоротити до двох років, а кожне наступне - з тим самим строком, п’ять років.

Депутати уточнюють, що медогляд, перед тим, як отримати, передбачає безпосереднє обстеження, спілкування та реєстрацію довідки. Від медогляду пропонують звільнити військових, правоохоронців чи працівників інших держорганів, за якими закріплена зброя, а також спортсменів-стрілків.

Змінюють умови щодо права на зброю різних категорій (категорія А лишається забороненою повністю):

• категорія В (короткоствол, травмат). Мінімальний вік - 25 років. Вимога - проходження курсів. Професійну приналежність виключають;
• категорія С (короткоствол). Дозволять майстрам спорту у віці 18 років+, які не рідше двох разів на рік брали участь у змаганнях, де передбачене використання такої зброї. Що ж до решти, то віковий ценз зростає до 30 років+. До того ж поняд п’ять років перед отриманням цього посвідчення у людини має бути посвідчення категорій В, D чи Е. Також не має бути двох чи більше притягнень за порушення порядку зберігання, носіння та транспортування зброї протягом останніх трьох років;
• категорія D (довгоствол).Мінімальний вік - 21 рік замість 18 років;
• категорія Е (довгоствольна вогнепальна нарізна і комбінована). Віковий ценз той самий - від 25 років. Проте уточнюють, що не має бути більше двох притягнень у зв’язку із порушенням порядку зберігання, носіння чи транспортування зброї протягом останніх трьох років (до цього строки не вказували).

Воєнний стан та право власності на зброю. Спочатку у законопроєкті передбачали окремий розділ, який стосувався дії закону під час воєнного стану. Зокрема про те, що у цей час усім, крім військових, копів або представників держорганів, за якими закріплено табельну зброю, носити цивільну вогнепальну заборонено. За порушення - вилучення.

Тепер цей розділ з проєкту виключають, проте окремі його положення планують вводити в дію із прив’язкою до завершення воєнного стану , а саме:

• право на отримання зброї категорії С (короткоствол) - можна буде реалізувати тільки через п’ять років після завершення чи скасування ВС;
• право власності на знайдену вогнепальну зброю, її частин, боєприпасів можна буде реалізувати через 90 днів після завершення чи скасування ВС. Набуття права власності на знайдену зброю - окрема процедура. ЇЇ, а також частини до неї та боєприпаси, має перевірити поліція. Якщо дані є у реєстрі - копи розбиратимуться із власником. Але взяти її собі можна буде, якщо є право власності відповідної категорії, вона перед законом чиста та з дозволу поліції.

Курси з вивчення матчастини зброї, правил поводження та застосування. До правок передбачалося, що відповідний порядок створить Кабмін. Але після правок широкі повноваження щодо них надають МВС. У Міністерстві внутрішніх справ:

• пропишуть вимоги до закладів, спеціалістів, порядок складання іспитів;
• передбачать порядок акредитації та атестації, які проводитимуть раз на п’ять років;
• затвердять навчальні програми.

Також з’являються базові умови складання іспитів після навчання на курсах:

• теорія у вигляді тестів та виконання вправ зі стрільби. Проте до іспиту зможуть допускати тих, хто навчався самостійно;
• прийматимуть іспит представники закладів та Нацполіції.

Полювання. Мисливцям можуть дозволити використовувати під час полювання короткоствол, щоб захиститись від нападу диких тварин чи припинення страждань мисливських тварин.

Застосування зброї. У законопроєкті до першого читання під застосуванням автори розуміли ведення стрільби з вогнепальної зброї. Після правок формулювання більш обтічне: застосування зброї - це дії, спрямовані на реалізацію властивостей вогнепальної зброї, пов'язані із цілеспрямованим заподіянням шкоди майну, життю чи здоров'ю людини. І з нього виходить, що застосуванням можна вважати, і взяття зброї до рук власником, заряджання, зведення, покладання пальця на спусковий гачок. 

Але точність терміну важлива, бо у проєкті окрема стаття присвячується застосуванню зброї для захисту життя, здоров’я і власності. У документі до першого читання та після правок до другого, норми щодо захисту із вогнепальною зброєю тотожні:

• застосовувати зброю для захисту може тільки її власник;
• умови - необхідна оборона або крайня необхідність;
• застосування передує чітко виражене попередження, проти не у тому випадку, якщо зволікання може спричинити тяжкі наслідки;
• заборонено застосовувати зброю проти вагітних жінок, осіб з ознаками інвалідності, малолітніх. Хіба що вони здійснюють збройний або груповий напад;
• якщо внаслідок застосування нападника поранено, власник зброї має викликати швидку та поліцію;
• правомірне застосування зброї не передбачає відповідальності її власника та відшкодування ним шкоди.

Повноваження поліції та МВС. За першою редакцією документу, якщо поліція протягом трьох років не може перевірити умови зберігання зброї, то дію посвідчення власника призупиняють. Після правок - якщо поліція не зможе перевірити умови протягом трьох чи більше перевірок. Регулярність перевірок - не менше одного разу на три роки, і власник зобов’язаний надати копам цю можливість.

Крім вже згаданих вище повноважень МВС, після правок міністерство також:

• пропише вимоги до сейфа, де зберігається зброя, та сам порядок зберігання;
• узгодить порядок віднесення вогнепальної зброї до старовинної та порядок видачі свідоцтва на реєстрацію зброї на кожну одиницю;
• встановить, як має виглядати паперова форма посвідчення власника;
• встановить обмеження щодо місткості від’ємних та невід’ємних магазинів;
• визначить порядок видачі, продовження строку дії, призупинення, відновлення, припинення дії посвідчення власника. Раніше це право хотіли надати Кабміну;
• встановить порядок, за яким треба буде інформувати Нацполіцію про переміщення зброї, її частин, боєприпасів за межі області.

Закон, якщо його ухвалять у нинішній редакції, набере чинності через шість місяців після публікації. Окрім норм, які прив’язані до завершення або скасування воєнного стану.

За що критикують законопроєкт та яка його подальша доля?

Ухвалений майже два роки тому проєкт у першому читанні не мав підтримки Української асоціації власників зброї. Там відстоювали альтернативний - 5708-1.

"Рішення народних депутатів підштовхне громадян до купівлі зброї на чорному ринку з метою убезпечення себе та власної сім’ї. Це не тому, що громадяни не законослухняні, а тому, що парламентарі позбавили їх законного способу подбати про власну безпеку та безпеку своїх близьких", - прокоментували в УАВЗ голосування у першому читанні.

Правки до другого, схвалені профільним комітетом, викликали ще більше обурення.

"Травматична зброя. Попри всі застереження з боку фахівців галузі та УАВЗ, комітет пропонує придбання та носіння з 25 років травматичних пістолетів. Абсурдність такої норми відверто межує з ідіотизмом, адже у воюючі країні травматична зброя має бути взагалі заборонена", - вказує голова УАВЗ Григорій Учайкін.

Експерт зазначає, що узгоджені норми дозволять українцям купувати короткоствольну нарізну зброю (пістолети) виключно для зберігання, але, з урахуванням усіх обмежень, він вважає, що й це ніколи не відбудеться.

"Одночасно із цим пропонується дозволити носіння нагородної зброї. Якою, за винятком дійсно гідних людей, вже нагороджені депутати, мери, поліцаї, чиновники, судді та бариги, які сплатили чималі гроші, щоб потрапити у нагородний список того чи іншого відомства. Нагороджувати планується з 18 років без будь-якої прив’язки до служби в тому чи іншому відомстві", - пояснює Учайкін.

Він звертає увагу, що за використання гладкоствольної зброї буде вже кримінальна відповідальність, замість нинішньої адміністративної. А за носіння власної зареєстрованої зброї кримінальна відповідальність передбачатиме до трьох років позбавлення волі.

"Також пропонується надати не обмежений нормами закону доступ працівників МВС до житла власників зброї з метою перевірки: у бідь-який час, до кого завгодно", - також каже Учайкін.

Авторство законопроєкту 5708 належить групі народних депутатів на чолі із Ігорем Фрісом. Після того, як таблиця із поправками до документу стала доступной, парламентар каже, що отримує десятки звернень із звинуваченнями у спробі обмежити право громадян на самооборону. 

Фріс нагадує, що витратив чотири роки життя на закон про зброю і подав три редакції. Першу до зали не внесли, другу провалили, а третю узгодили за добу до вторгнення. Правки до цього проєкту, каже Фріс, які передбачали носіння короткостволу, право на самооборону, підготували вчасно, але без реакції на них. Потім були розмови із міністром внутрішніх справ Денисом Монастирським. І все ж була досягнута домовленість, що короткоствол під час війни можна тільки зберігати вдома, а носіння - після війни.

"Крок назад. Складний, але крок. Ніби погодили. І тиша. Не виносять до зали. Кожне пленарне засідання я прошу винести закон. Кожне. Потім окреме голосування в Раді щодо зобов’язання комітету розглянути і винести в зал. Такого ще не було в практиці Ради. Дехто з колег навіть образився на мене за цей випадок. Але. Комітет. Приходить міністр і валить всю домовленість. Не лише вдома не можна. Не лише тим, в кого є зареєстрована нарізна зброя більше п’яти років. Взагалі не можна мати громадянам короткий ствол. Автомат можна, а короткий - ні. Яке там носіння. Взагалі короткий (ствол, - авт.) лиш через п’ять років після війни. 18, здається, членів комітету підтримали міністра. Ось і вся історія", - каже Фріс.

У червні 2022 р. у “Дії” пройшло опитування про обіг вогнепальної зброї. В якому взяли участь понад 1,7 млн українців. 59% учасників підтвердили: пістолети можуть мати всі громадяни, які дотримуються вимог закону, та можуть вільно носити їх із собою в громадських місцях,

"Закон про обіг зброї в редакції, в якій прагне бачити його влада, не тільки не заповнить вакуум, а породить гнів суспільства", - вважає суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Роман Брегей.

Невдоволення законопроєктом висловили й деякі військові. Ілля Зелінський, командир взводу 126 бригади Тероборони ЗСУ, зауважує, що цей документ дублює російську законодавчу базу і нагадує, як українці із власною зброєю брали участь у війні:

"2014-2021 роки, добровольчі рухи з мисливською зброєю відстоювали територіальну цілісність та відбивали міста та села. 2022р., місяць до повномасштабки, закон "Про основи національного спротиву", де мисливську зброю дозволили використовувати при збройній агресії. 24.02 - поголовна видача зброї з колес".

Колишній командир полку “Азов”, заступник командира 3-ї окремої штурмової бригади ЗСУ Максим Жорін виділяє з проєкту “найкраще”: вільний та неконтрольований доступ поліції до житла та неможливість купити, носити та використовувати короткоствольну зброю.

"Здавалось би, після 2022 року необхідність адекватного закону про зброю, збільшення відсотку власників зброї в державі - це речі, які не мають взагалі обговорюватись", - каже Жорін.

Він зазначає, що зброя не має попасти в руки дурнів, які будуть відстрілюватись від ТЦК, і проросійських ворогів. Але, на його думку, перші не насміляться її використовувати, а другі так чи інакше є зоною відповідальності правоохоронців.

"А незаконний обіг зброї був як до повномасштабної війни, так буде і після,  - констатує військовий, - Законопроект в цій редакції не вирішує цієї проблеми, лише закриває можливості для нормальних українців. Сьогодні вже не йде мова про те, потрібна зброя населенню чи ні. Цей законопроєкт - відвертий крок по підриву обороноздатності нашої держави".

Проте у головному комітеті ВР підсумовують: враховано 255 наданих до проєкту правок і, на підставі закону про регламент, його рекомендують прийняти у другому читанні та в цілому. Отже, внести його на розгляд до сесійної зали можуть найближчим часом.

Нагадаємо, що раніше “Ми - Україна” розповідав, як працює Єдиний реєстр вогнепальної зброї. Він функціонує з 25 червня 2023 р. і, станом на початок 2024 р., через нього подано понад 175 тис. заяв на отримання дозволів на зброю і понад 164 тис. були схвалені.