29 березня набере чинності закон, який дозволяє захисникам і захисницям укладати особисте розпорядження про розподіл одноразової грошової допомоги. Як саме можна укладати цю специфічну форму заповіту та як змінили умови виплати, розбирався "Ми - Україна".

Як розподіляють одноразову допомогу і чому умови змінили?

Одноразову грошову допомогу (ОГД) виплачують у розмірі 15 млн грн сім'ям в разі загибелі або смерті внаслідок поранення військовослужбовців та правоохоронців. Розмір визначений постановою №168. Виплату родині проводять поетапно: п'яту частину на першому етапі (3 млн грн), решту 12 млн грн частками протягом 40 місяців.

Також є окремий закон про ОГД в разі загибелі або смерті працівників об'єктів критичної інфраструктури, держслужбовців, посадовців місцевого самоврядування – 1 млн грн.

Про те, хто саме з родини може отримати ОГД, умови виписані у законах. У законі про соцзахист військовослужбовців (ст.16-1) вказано, що на ОГД мають право батьки, один з подружжя, що не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці. У Кодексі цивільного захисту та законі про Нацполіцію вказано, що отримувачі ОГД – члени сім'ї, батьки, утриманці. У законі про допомогу в разі загибелі працівників об'єктів критичної інфраструктури, держслужбовців, посадовців – батьки, які не були позбавлені батьківських прав, один з подружжя, який не вступив в інший шлюб, неповнолітні та малолітні діти, повнолітні діти до 23 років, які навчаються, повнолітні діти, які не мають своїх сімей або стали особами з інвалідністю, утриманці.

Законодавство і нормативка розподіляють ОГД рівними долями між тими, хто має на неї право. Проте умови різні для різних категорій, деякі не враховують окремі нюанси стосунків та сімейних відносин. До прикладу, хтось з батьків військового міг взагалі не брати участі у вихованні, подружжя – бути на межі розлучення, найдорожча воїну людина – не оформити стосунки, турботливі діти – досягти повноліття. Тобто дійсно близьких людей законодавство може позбавити права на соціальний захист. Саме це і намагаються виправити.

Як можна розпорядитися ОГД?

Після змін, які вносить закон 3515-IX, можна заздалегідь вказати, як розподілити 15 млн грн або 1 млн грн одноразової грошової допомоги у особистому розпорядженні.

Що таке особисте розпорядження? Особисте розпорядження – це документ, який людина може укласти на випадок своєї загибелі. Це схоже на заповіт, але стосується він саме ОГД та її розподілення.

Написати таке розпорядження за законом можна у довільній формі, але у ньому треба чітко вказати, який відсоток одноразової допомоги та кому саме має відійти.

Хто може оформити особисте розпорядження? Хоча у першу чергу щодо такого документу згадують саме військових, новий закон дає право його укладати кільком категоріям осіб, в разі загибелі яких передбачена виплата одноразової грошової допомоги.

Тож в разі ОГД за особистим розпорядженням можуть розподіляти:

• особи рядового і начальницького складу служби цивільного захисту;
• військовослужбовці;
• військовозобов'язані або резервісти, які призвані на навчальні та спеціальні збори;
• працівники об'єктів критичної інфраструктури;
• держслужбовці та посадовці органів місцевого самоврядування;
• поліцейські.

Які умови розподілення за особистим розпорядженням? Хоча новим законом в особовому розпорядженні людину майже не обмежують, важлива засторога все ж є.

Є особи, яких при поділі ОГД неможна обділити. І яке розподілення допомоги у відсотках не зазначить людина в особистому розпорядженні, половину від 15 млн або від 1 млн все одно мають розподілити між:

• малолітніми дітьми, неповнолітніми дітьми, повнолітніми непрацездатними дітьми;
• непрацездатним другим з подружжя;
• непрацездатними батьками.

За законом саме цим захищеним категоріям спочатку виділять половину ОГД, а решту суми розподіляють у відсотках між тими, хто вказаний в особистому розпорядженні.

В документі можна вказати, як треба розподілити не усю суму одноразової допомоги. Наприклад, вказати людину, яка має право на певну частку у відсотках. А решту суми рівними долями віддають членам сім'ї та утриманцям, які на неї мають право за законодавством.

Якщо є особисте розпорядження про ОДГ або якщо його немає, діє один строк, протягом якого можна звернутися по виплату – три роки.

Від своєї частки  у допомозі той, хто має не неї право може відмовитись і про це подається нотаріально засвідчена заява, і тоді суму будуть ділити між тими, хто має право на ОГД. Але неможна відмовлятися від частки від імені:

• малолітніх або неповнолітній дітей померлого або загиблого;
• недієздатних або обмежено дієздатних осіб.

Хто має та не має права на ОГД?

Якщо військовий, правоохоронець, працівник об'єкту критичної інфраструктури, держслужбовець або посадовець місцевого самоврядування не напише особисте розпорядження щодо ОГД, суму ділитимуть як і зараз рівними долями між тими, хто має на неї право. Перелік таких осіб тепер однаковий і його дещо виправили.

Члени сім'ї, які мають право на ОГД:

• діти, у тому числі усиновлені, які зачаті за життя загиблого або померлого та народжені після смерті, діти, стосовно яких загиблого чи померлого позбавили батьківських прав;
• один з подружжя, який пережив загиблого або померлого. У законодавстві немає чіткої вимоги до відсутністі повторного шлюбу;
• батьки або усиновлювачі;
• онуки, якщо на момент загибелі чи смерті людини батьки онуків також загинули або померли;
• жінка або чоловік, з яким загибла або померла особа проживала однією сім'єю, не перебуваючи у шлюбі, або в будь-якому іншому шлюбі, факт чого має бути встановлений судом;
• утриманці. Такими є члени сім'ї, для яких допомога від загиблого або померлого була постійним та основним джерелом засобів для існування.

На законодавчому рівні також тепер додають нові обставини, за яких члени сім'ї, утриманці не мають права на ОГД:

• батьків або одного з них позбавили батьківських прав і ці права не були поновлені за життя загиблого або померлого;
• особа притягалася до адміністративної або кримінальної відповідальності за правопорушення стосовно загиблого або померлого за його життя. Про це має бути рішення суду, яке набрало законної сили;
• особа умисно позбавила життя або вчинила замах на особу чи осіб, які мають право на ОГД;
• особа ухилялась від утримання загиблого або померлого за його життя. Факт ухиляння має бути встановлений рішенням суду, яке набрало законної сили. До прикладу, це може бути ухиляння одним з батьків від сплати аліментів.

Це нові умови, на додачу до тих, які лишаються в силі. Нагадаємо, що на ОГД не мають права громадяни росії чи білорусі, особи, які там постійно проживають, особи, засуджені за держзраду, колабораціонізм, пособництво агресору.

Є дві умови, за яких виплату ОГД призупиняють:

• є судова суперечка між особами, які мають право на одноразову допомогу;
• є судова суперечка між тими, хто має право на одноразову допомогу, та органом, який її виплачує.

Які документи треба подавати для отримання ОГД?

Порядки призначення та виплати одноразової допомоги визначені наказами Міноборони (№45) та МВС (№376). Поки до них зміни не вносили, і у Мінветеранів вказують, що для отримання ОГД в разі загибелі або смерті військовослужбовця родичам треба звертатися до ТЦК та СП незалежно від місця реєстрації, поліцейського – до поліцейського органу або підрозділу.

Документи, які подаються для призначення допомоги:

• заява (зразки затверджені у наказах Міноборони та МВС);
• паспорт;
• податковий номер;
• свідоцтво про смерть.

На підтвердження родинних зв'язків треба подавати такі документи:

• свідоцтво про шлюб подає чоловік або дружина;
• свідоцтво про народження дитини загиблого або померлого подає дитина;
• свідоцтво про народження загиблого або померлого подають батьки;
• документ про перебування на утриманні подають утриманці.

Виходячи із нових положень закону, також треба подавати судове рішення про встановлення факту спільного проживання, якщо на виплату претендує людина, яка жила із загиблим однією сім'єю, але без реєстрації шлюбу.

Також для призначення ОГД можуть знадобитися такі документи:

• рішення про встановлення опіки , піклування над неповнолітньою дитиною загиблого або померлого. Подають законні представники. Це може бути рішення місцевої держадміністрації, виконкому місцевої ради або суду;
• довідка про наявність або відсутність судимості, якщо заяву подає особа у віці старше 16 років. Може бути або довідка, або витяг з системи МВС;
• постанова медкомісії або ЛКК про зв'язок поранення зі смертю – подають члени сім'ї загиблого або померлого поліцейського.

Як укладати розпорядження?

Тож тепер є дві можливості передбачити поділ ОГД: частками за особистим розпорядженням, з урахуванням прав захищених категорій, частками між тими, хто має право на виплату, якщо розпорядження немає.

Підпис під особистим розпорядженням може засвідчувати або нотаріус, або керівник того хто його укладає. Якщо документ написав військовий, військовозобов'язаний, резервіст, правоохоронець – командир, якщо працівник об'єкту критичної інфраструктури, держслужбовець, посадовець місцевого самоврядування – керівник підрозділу, керівник органу.

Оригінал особистого розпорядження зберігається в особовій справі. Його зміст заборонено розголошувати до встановлення факту загибелі або смерті. Своє рішення можна міняти, укладати та завіряти нове розпорядження. Кожний новий документ буде скасовувати попередній і кількість таких змін закон не обмежує.

Важливо

Особливе посвідчення заповіту військових та правоохоронців

Особисте розпорядження щодо одноразової допомоги можна назвати кавзізаповітом. Проте й звичайні заповіти під час воєнного стану є можливість засвідчувати на особливих умовах (постанова Кабміну №164).

Військовослужбовці ЗСУ та інших законних військових формувань, правоохоронці та спецпризначенці, працівники органів цивільного захисту, які задіяні у заходах з нацбезпеки і оборони, можуть укладати заповіти, які мають право посвідчувати:

• командири формувань або начальники органів;
• уповноважені командиром або начальником особи.

Такі документи треба укладати відповідно до спеціального порядку. Вони мають бути написані чітко, зрозуміло, із повним зазначенням ПІБ та місця проживання осіб. Посвідчують їх у присутності мінімум двох свідків та під їхні підписи, реєструють.

Потім такий заповіт через Генштаб, Міноборони, відповідний правоохоронний, спеціальний або інший орган відправляють до Мінюсту. Від Мінюсту він спрямовується до нотаріуса, щоб той вніс його у Спадковий реєстр. Аналогічну процедуру застосовують і для посвідчення довіреностей, які тим самим шляхом вносять до Єдиного реєстру довіреностей.

Нагадаємо, що раніше "Ми – Україна" розповідав, які зміни чекають на українців у квітні-2024, зокрема щодо підвищення мінімалки, перерахунку пенсій, подання заяв на допомогу ВПО.