2 квітня Володимир Зеленський підписав три законопроєкти, які змінюють умови мобілізації, військового обліку та служби. "Ми-Україна" розбирався, які тепер умови щодо призовного віку, цифровізації армії, гарантій військовим та вимоги до обмежено придатних.

Граничний вік призову: 25 замість 27 років

За законом про військовий обов'язок та військову службу з 18 років чоловіки підлягають призову на строкову службу, якщо не мають відстрочки, звільнення від призову за сімейними обставинами чи за станом здоров'я, не здобувають військово-облікову спеціальність в інший спосіб. Граничний призовний вік становив 27 років.

30 травня минулого року Верховна Рада ухвалила законопроєкт 9281, який розробили у Кабміні. Ним усі згадки про граничний призовний вік у законі про військовий обов'язок та військову службу змінюють з 27 років до 25 років. Через 10 місяців після ухвалення у парламенті президент завізував проєкт. Він набирає чинності наступного дня після опублікування. У виданні "Голос України" документ надрукували 3 квітня, тож із 4 квітня він вже у силі. З цього дня Кабмін має шість місяців, щоб змінити нормативку під нові умови.

Основні зміни щодо граничного призовного віку в законі про військовий обов'язок та військову службу:

• на строкову службу чоловіків не зможуть призвати після досягнення ними 25 років (ст.15) та після досягненням ними цього віку відбувається звільнення від призову (ст.18). Під час воєнного стану призов на строкову службу не відбувається, тож зараз це радше косметичні зміни. Вони набудуть актуальності, коли ухвалять новий законопроєкт про мобілізацію. Ним замість строкової служби запровадять базову військову. За попередніми намірами її треба буде проходити чоловікам у віці з 18 до 25 років і строком три місяці під час воєнного стану; або п'ять місяців у мирний час
• на військовому обліку у якості призовників чоловіки перебуватимуть до досягнення ними 25 років (ст.18-1), якщо до цього в якийсь спосіб не отримали статус військовозобов'язаних та не здобули військово-облікову спеціальність. З 25 років чоловіки стають на військовий облік військовозобов'язаних (ст.37) вже незалежно від того, чи проходили вони до цього військову службу.

У поясненнях до проєкту урядовці вказали, що переважна кількість громадян мають відстрочку від призову, поки отримують вищу освіту. У більшості випадків вступають у виші вони у 18 років, а бакалавра чи магістра отримують у 22-24 роки. Тож затягувати із статусом призовника для них немає сенсу: до настання 25 років більшість матиме можливість пройти строкову або базову військову службу.

"Крім цього, тривале перебування громадян на військовому обліку призовників під час дії воєнного стану вважається недоцільним, враховуючи те, що значна чисельність придатних до військової служби громадян, які не мають статусу військовозобов’язаних, не може бути залучена до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період", - додали в уряді.

Тобто новий закон дозволяє мобілізувати чоловіків молодшого віку. Нагадаємо, що під мобілізацію потрапляють чоловіки у віці від 18 до 60 років, або до 65 років, якщо це вищі офіцери, які мають статус військовозобов'язаних. Якщо перебувають у статусі призовників, їх не мобілізують. Оскільки при досягненні 25 років чоловіків тепер переводитимуть у категорію військовозобов'язаних, і кількість тих, кого можна призвати зросте, і зі віком мобілізація помолодшає.

Цифровізація армії: інформація в реєстрі, е-кабінет, секретні дані у "хмарах"

Законопроєект 10062 про цифровізацію армії понад 100 народних депутатів внесли у вересні 2023 року, а ухвалила його ВРУ 16 січня цього року. Зміни до законів, які він вносить, набирають чинності наступного дня після публікації. Опублікований він 3 квітня, тож набирає чинності 4 квітня. З цього дня уряд має місяць, щоб допрацювати під нові умови нормативно-правові акти.

Інформація у реєстрі. Реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів "Оберіг" вже функціонує і в законі про нього (ст.6) є перелік даних, що мають туди збирати. Це персональні та службові дані, які можуть отримувати як від тих, хто стоїть на обліку, так і шляхом електронної взаємодії з органами та структурами, їхніми базами даних та реєстрами.

До змін у статті 14 (ч.3) закону про реєстр був перелік з десяти органів та структур, інформацію від яких отримує "Оберіг". Але після змін перелік розширюється і перестає бути вичерпним. Для отримання службових даних органи ведення реєстру можуть звертатися до усіх держорганів- держателів, розпорядників, адміністраторів реєстрів, баз даних, інформаційно комунікаційних систем.

Причина широкої взаємодії у тому, що збільшується обсяг службових та персональних даних, які потрібні реєстру.

Нові службові дані призовника, військовозобов'язаного, резервіста, які збиратимуть (на додачу до тих, які були у ст. 8 закону):

• про результати медогляду або ВЛК;
• про проходження альтернативної служби;
• про участь у бойових діях.

Нові персональні дані призовника, військовозобов'язаного, резервіста, які збиратимуть (на додачу до тих, які були у ст.7 закону):

• відомості про зміну прізвища;
• відомості про зміну власного імені;
• номери засобів зв’язку та адреси електронної пошти;
• відомості про батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників та інших представників (прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дата народження) – за згодою військовозобов'язаного, призовника, резервіста;
• відомості про зміну громадянства;
• відомості про смерть особи або визнання особи померлою чи безвісно відсутньою. До змін – про відповідні документи;
• відомості щодо обмеження цивільної дієздатності, визнання особи недієздатною (поновлення дієздатності);
• відомості про зайнятість (код підприємства та місцезнаходження підприємства, місце роботи, посада, стаж роботи);
• відомості про переміщення особи на ТОТ (дата та напрямок);
• відомості про форму навчання здобувачів позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, післядипломної та вищої освіти;
• відомості про досвід роботи за спеціальністю;
• відомості про встановлення, зміну групи інвалідності;
• відомості про результати медоглядів, які проводять для визначення придатності до служби. До змін два пункти, цей і попередній були одним – відомості про стан здоров'я, які збирають для визначення придатності;
• відомості про притягнення до кримінальної відповідальності за обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. До змін – про розгляд судом кримінальної справи;
• унікальний номер запису в Єдиному демографічному реєстрі. До змін – за наявності;
• відомості про статус ветерана війни;
• відомості по володіння іноземними мовами;
• відомості про дозвіл на зберігання та носіння зброї;
• відомості про проходження програм підвищення кваліфікації, перепідготовки;
• відомості про документи, оформлені для виїзду за кордон на постійне проживання, або залишення на постійне проживання за кордоном, або повернення в Україну;
• реквізити посвідчення водія (серія, номер, дата видачі, орган видачі, строк дії, категорія);
• реквізити посвідчення тракториста-машиніста;
• реквізити документів, які дають право на управління прогулянковим судном, малим судном, водним мотоциклом, відомості про посвідчення, у тому числі міжнародне, члена палубної команди судна внутрішнього плавання або іншого раніше виданого документа, що підтверджує кваліфікацію члена палубної команди судна внутрішнього плавання;
• реквізити свідоцтва пілота повітряного судна;
• відомості про особу, зниклу безвісти за особливих обставин;
• відомості про ВПО;
• відомості про наявність права на відстрочку від призову під час мобілізації.

Електронний кабінет. Призовники, військовозобов'язані та резервісти можуть через свій електронний кабінет мати доступ до своїх персональних та службових даних. Щоб зайти в кабінет потрібен буде або КЕП, або інший спосіб електронної ідентифікації. Вочевидь, це BankID, але і порядок ідентифікації, і перелік даних в кабінеті, і послуги, які у ньому можна отримати, окремо має визначити Кабмін. Про електронні повістки та про те, що створення е-кабінету є обов'язком у новому законі не йдеться.

Статус учасника бойових дій. В законі про статус ветеранів  тепер буде нова стаття 6-1, яка передбачає автоматичне набуття статусу учасника бойових дій:

• статус надають на підставі довідки або відомостей про виконання бойових завдань будь-якої тривалості;
• військові частини зобов'язують довідки та відомості вносити в електронній формі до інформаційно-комунікаційної системи Міноборони в п'ятиденний строк напряму. Якщо немає можливості в електронній формі, тоді у паперовій формі до комісії, яка розглядає матеріали про визнання УБД у той самий п'ятиденний термін. Військовому на руки треба видати один примірник довідки;
• дані про участь у бойових діях зберігається в реєстрі "Оберіг" у відокремленому програмному модулі;
• витяг з реєстру – це автоматичне набуття статусу УБД;
• за бажанням військового, можна у звичному порядку отримати паперове посвідчення УБД.

Обробка секретної інформації за кордоном. Закон про хмарні послуги (ст.11) доповнюють умовою про те, що інформацію, яка містить держтаємницю, неможна обробляти за допомогою хмарних ресурсів, які знаходяться за кордоном, на ТОТ, належать державі-агресору, державі-окупанту.

Але також є додаткові умови на час воєнного стану. Під час цього правового режиму інформацію, яка міститься у системах Міноборони, ЗСУ, військових формувань, можна обробляти у хмарних ресурсах, які знаходяться у країнах-членах НАТО.

Права військових: соцзахист та обмежено придатні

Законопроєкт 10313 депутати подали на початку грудня 2023 року. ВРУ ухвалила його 21 березня. Після підпису президента, публікації (він також є у номері "Голосу Україна" за 3 квітня), має пройти місяць, перш ніж він набере чинності. Тож нові вимоги почнуть працювати 4 травня. Після цього уряд матиме три місяці, щоб відкоригувати під них нормативно-правові акти.

Соцзахист військових. У закон про соціальний і правовий захист військових (ст.10-1) дописали, що лікування у зв'язку із хворобою або пораненням із збереженням матеріального та грошового забезпечення можливе на таких умовах:

• якщо є потреба у тривалому лікуванні, це має визначити ВЛК максимум через чотири місяці після початку лікування;
• після завершення лікування ВЛК має вирішити, чи придатний військовий для подальшої служби;
• час безперервного перебування у лікарнях та шпиталях із збереженням матеріального та грошового забезпечення не може перевищувати 12 місяців поспіль;
• якщо військовий лікується за кордоном, до безперервного перебування на лікуванні включають: час переміщення між медзакладами, час очікування між етапами лікування, реабілітації, протезування.

Також з'являються нові умови щодо відпустки та виконання обов'язків:

• строковики, які звільнюються, отримують грошову компенсацію за невикористані дні відпустки у той рік, коли звільняються;
• військовослужбовці-жінки, військовослужбовці-чоловіки, які виховують дітей без матері, можуть максимум на 14 днів звільнитися від виконання обов'язків для догляду за хворою дитиною у віці до 14 років. Якщо такій дитині потрібне стаціонарне лікування, то на період догляду зберігається грошове забезпечення;
• право на одноразову відпустку під час народження дитини із збереженням грошового забезпечення.

Щодо двох видів винагород також є нововведення:

• одноразова грошова винагорода в разі загибелі або смерті військового становить 15 млн грн. Якщо зараз цей розмір визначений тільки на рівні урядової нормативки (постанова №168), то після змін – на рівні закону;
• додаткова винагорода 20100 грн щомісячно, разом із окладом та надбавкою за вислугу років, передбачена військовим, які після поранення визнані обмежено придатними або непридатними з переоглядом кожні 6-12 місяців та понад два місяці перебувають у розпорядженні військових частин. До змін період виплати такої додаткової допомоги визначали, як "до закінчення перебування у розпорядженні". Після змін – до закінчення перебування у розпорядженні, до дня виключення з особового складу під час звільнення зі служби. Тобто була невизначеність, яку прибрали.

Також з'являються:

• обмеження щодо військових капеланів. Ними не можуть бути представники релігійної організації, центр управління якої знаходиться у державі, яка є агресором, окупантом. Йдеться про обмеження служити для священників УПЦ МП;
• норми про запобігання дискримінації за статтю, сексуальним домаганням у статутах ЗСУ;
• умова щодо зарахування участі у бойових діях, антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення нацбезпеки і оборони, відсічі агресії до вислуги років в розрахунку місяць за три;
• нова вимога щодо присвоєння дострокового звання. До змін присвоїти можна було не менше ніж через шість місяців після присвоєння попереднього звання. Тепер ще й за умови безпосередньої участі у бойових діях протягом трьох місяців.

Скасування статусу "обмежено придатний". Із закону про військовий обов'язок та військову службу прибирають поняття "обмежено придатний". Тож основних статусів буде два: придатний або непридатний. Поки у наказі Міноборони №402 про військово-лікарську експертизу у ЗСУ статус "обмежено придатний" наявний, але текст можуть змінити – на це є час.

Той, хто вже визнаний чи буде визнаний до 4 травня 2024 року обмежено придатним має протягом дев'яти місяців пройти повторний медогляд. Дев'ять місяців після набрання законом чинності – це до початку лютого 2025 року.

У законопроєкті про мобілізацію 10449, у тій редакції, яка пройшла перше читання, є аналогічні вимоги: прибрати статус обмежено придатних і зобов'язання пройти усім, хто його має, переогляд протягом дев'яти місяців.

До цього документу депутати подали 4300 правок, які днями завершив розглядати профільний парламентський комітет. Там працюють вже над власними правками і хочуть винести проєкт на розгляд наприкінці цього тижня або на наступному. Поки за інформацією нардепів, вимоги щодо обмежено придатних комітет до другого читання не змінив.

Нагадаємо, що раніше "Ми – Україна" розповідав, як змінились умови одноразової грошової допомоги та як військові та правоохоронці вирішити, кому вона дістанеться.