Венесуела анексує більшу частину Гаяни – західний регіон країни Ессекібо, багатий на нафту. Президент Венесуели робить це після проведеного у Венесуелі референдуму. Швидка анексія частини демократичної країни державою з авторитарним режимом в українців викликає біль та розуміння. Чим президент Венесуели Ніколас Мадуро обґрунтував свої претензії, у чому схожість та відмінність анексії у Південній Америки від тої, що здійснила росія, та як Гаяна відстоюватиме свої права розбирався "Ми – Україна".

Ессекібо: давній конфлікт між Венесуелою та Гаяною

Гаяна – молода держава Південної Америки, яка здобула незалежність від Великої Британії у 1966 році. Велика Британія окупувала цю територію у 1814 р., під час наполеонівський війн. До того у XIV ст. вона була заселена племенами індіанців, у XVI ст. нідерландці заснували там свої торгові пункти, наприкінці XVIII – на початку XIX ст. вона знаходилася під контролем нідерландців, французів та британців.

До 1811 р., тобто до завершення війни за незалежність, Венесуела була іспанською колонією. Проте більш міцної незалежності державі вдалося досягти у 1820 р. у межах Республіки Велика Колумбія, яка розпалася у 1829 р. 24 жовтня 1830 р. Венесуела стала республікою, знову проголосивши про незалежність.

У 1897 р. Сполучені Штати, які представляли Венесуелу, та Велика Британія, колонією якою була Гаяна, зійшлися в арбітражному суді, скликаному в Парижі, щодо кордону на заході британської колоні та сході Венесуели, а саме щодо земель Гаяна-Ессекібо. Територія площею 159,5 тис. кв. км. була досліджена іспанцями, формально входила до Великої Колумбії, але британцями була включена до власної колонії – Британської Гвіани.

У 1899 р. Паризький арбітраж присудив більшу частину спірної території Британській Гвіані. Проте у 1966 р. у Швейцарії між Венесуелою та Великою Британією була підписана угода. Її ще називають угодою про майбутню угоду. Згідно із нею, спірний регіон лишається під владою уряду Гаяни доти, доки не буде знайдено інше рішення.

Відповідно до Женевської угоди, була створена змішана комісія, якій надали чотири роки для пошуку остаточного рішення. У 1970 між Гаяною, Венесуелою та Сполученим Королівством був підписаний Протокол Порт-оф-Спейн із 12-річним мораторієм на територіальні претензії Венесуели. Після завершення цього строку подовжувати протокол на новий термін Венесуела відмовилася.

Відтоді Венесуела відновила свої територіальні претензії до Гаяни, а їхні контакти мали здійснюватися за рекомендаціями представника генсека ООН.

На початку 2000-х президент Венесуели Уго Чавес заявив, що суперечку завершеною. Проте його наступник Ніколас Мадуро у 2015 р. заявив, що передасть її до Міжнародного суду ООН. У 2018 р. Гаяна також подала позов про визначення контролю над спірними територіями та залишення в силі рішення Паризького арбітражу 1899 р.

Інтерес Венесуели, звісно, не стільки у територіях, скільки у їхніх багатствах. У новому тисячолітті Гаяна увійшла до двадцятки країн із найбільшими підтвердженими запасами нафти. Розвідка показала, що в країні, а саме на спірній території та у її водах, нафти близько 8 мільярдів барелів, а за деякими оцінками й 11 мільярдів. Завдяки нафті ВВП Гаяни у 2022 р. зріс удвічі, порівняно із 2021 р., у 2023 р. зросте ще на 38%. Економіка, яка динамічно та швидко розвивається, робить країну надзвичайно привабливою для інвесторів.

У другій половині 2000-х Уго Чавес націоналізував венесуельські активи американської нафтової компанії ExxonMobil. Але саме цій корпорації Гаяна передала нові нафтові концесії, саме вона, за словами представника гаянського уряду, фінансово підтримувала судовий позов країни. Також ExxonMobil стала однією з шістьох компаній, яким Гаяна в середині вересня 2023 р. дозволила буріння у водах, претензії на які має Венесуела.

У квітні цього року Міжнародний суд підтвердив, що має юрисдикцію за позовом Гаяни. Проте у вересні 2023 р. Мадуро проголосив про майбутній референдум у Венесуелі щодо приєднання спірного регіону, близько двох третин площі Гаяни. 23 жовтня Національна виборча рада Венесуели схвалила п'ять питань до нього, а 1 листопада їх схвалив Вищий суд.

Гаяна у Міжнародному суді ООН оскаржила і ці дії. 1 грудня 2023 р. там ухвалили рішення:

"Очікуючи остаточного рішення у справі, Боліваріанська Республіка Венесуела утримується від будь-яких дій, які б змінили ситуацію, яка зараз панує на спірній території, згідно з якою Кооперативна Республіка Гаяна керує і здійснює контроль над цією територією".

Проте Мадуро висновок суду проігнорував, і 3 грудня 2023 р. венесуельці на референдумі анексію території схвалили, відповівши "так" на п'ять питань:

• Чи згодні ви будь-якими засобами відхилити згідно із законом лінію, шахрайським шляхом введену Паризьким арбітражним рішенням 1899 року, яке має на меті позбавити нас нашої Гаяни Ессекібо?
• Чи підтримуєте ви Женевську угоду 1966 року, як єдиний дійсний правовий інструмент для досягнення практичного та задовільного рішення для Венесуели та Гаяни щодо суперечки щодо території Гаяни Ессекібо?
• Чи згодні ви з історичною позицією Венесуели щодо невизнання юрисдикції Міжнародного Суду щодо вирішення територіальних суперечок щодо Гаяни Ессекібо?
• Чи згодні ви всіма законними засобами протистояти претензії Гаяни на одностороннє розпорядження морем, що очікує делімітації, незаконно та в порушення міжнародного права?
• Чи згодні ви зі створенням штату Ессекібо Гаяна та розробкою прискореного плану комплексної допомоги нинішньому та майбутньому населенню цієї території, який включає, серед іншого, надання громадянства та посвідчення особи? Венесуела, згідно з Женевською угодою та міжнародним правом, як наслідок включає зазначений штат до складу території Венесуели?

Що відмінного та схожого між анексією Криму та Ессекібо?

Спочатку про відмінності. Ессекібо -спірний регіон ще з часів колоніалізму, щодо статусу якого є позови до міжнародних інстанцій. Натомість на словах претендуючи на Крим, росія офіційно позовів не подавала та претензій не висувала. Півострів, а також тимчасово окуповані території України, які кремль вже самовільно вніс до складу рф, знаходяться у міжнародно визнаних, у тому числі й росією, кордонах України.

"Референдум" кремль влаштовував не на території росії, а під тиском зброї безпосередньо в анексованому Криму та на тимчасово окупованих територіях. Мадуро ж влаштував "плебісцит" саме у Венесуелі.

До того ж росіяни спочатку вдерлися на територію України, а вже потім влаштовували голосування. Венесуела спочатку проголосувала, а чи буде наслідком референдуму вторгнення – відкрите запитання.

Проте й схожість є. В обох випадках авторитарні режими здійснюють анексію територій країн із формами правління, яка тяжіє до повністю демократичної. За Індексом демократії-2022 результати Венесуели (2,23) та росії (2,28) близькі, вони є авторитарними державами. Обидві країни до авторитаризму скотилися, бо в середині 2000-х мали показники 5,42 (Венесуела) та 5,02 (рф). Україна та Гаяна мають індекси 6,23 та 5,42 відповідно. Гаяна є демократією із вадами, Україна – гібридним режимом, але минулоріч наші показники погіршили через обмеження, застосовані під час воєнного стану.

Перед анаксією в обох випадках цивілізований світ пом'якшив своє ставлення до авторитарних держав. За два роки до анексії Криму, щодо росії було скасовано поправку Джексона-Веніка, яка обмежувала торгівлю з країнами, що порушують права людини. Щоправда тоді ж був застосований акт Магнітського, персональні санкції проти чиновників, які причетні до шахрайств, переслідувань та порушень прав людини.

З 2006 р. санкції щодо Венесуели посилювалися, досягши піку у 2019 р., на початку президентської кризи: оспорювання легітимності між двома претендентами на президентську посаду – Хуаном Гуайдо та Ніколасом Мадуро. Санкції запроваджувалися персональні та секторальні Сполученими Штатами, ЄС, Канадою, Мексикою, Панамою та Швейцарією.

У 2024 р. у Венесуелі мають відбутися президентські вибори. Під обіцянку провести їх у демократичний спосіб, восени 2023 р. США погодилися послабити санкції проти нафтової промисловості країни. І це відбулося на тлі намірів провести референдум та анексувати частину Гаяни.

Варто додати й світоглядну схожість. Мадуро – друг і союзник путіна, він повністю підтримує російську агресію проти України і прагне довгого правління у Венесуелі. Поки Мадуро не встиг досягти таких рекордів, як путін. Він у президентському кріслі 10 років, а не 23 роки. Проте лишилося мало сподівань, що вибори-2024 в Венесуелі справді будуть демократичними.

Що далі?

Венесуела

Мадуро вже проголосив про включення Ессекібо в якості 24 штату під назвою Гаяна-Ессекібо.

"Я негайно наказав опублікувати та рознести в усіх школах, середніх школах, громадських радах, громадських закладах, університетах і в усіх домівках країни нову карту Венесуели з нашою Guayana Esequiba. Це наша улюблена карта!" – похизувався він.

Одноосібним представником влади у новому "штаті" проголосив Алексіса Родрігеса Кабелло, заявивши при цьому "Ессекібо наш", так само, як і росіяни щодо Криму.

Мадуро наказав держаній нафтовій компанії Венесуели PDVSA негайно створити спецпідрозділ PDVSA-Ессекібо. Вона управлятиме діяльністю в регіоні, а сама діяльність також має розпочатися негайно. Він підписав президентський указ про створення вищої комісії з оборони Гаяни-Ессекібо. Серед заходів, які там передбачені, є затвердження ліцензій на розвідку нафти, газу та корисних копалин. Планується швидкий перепис населення, щоб надати мешканцям регіону венесуельське громадянство.

PDVSA за наказом Мадуро має створити карту розвідки та експлуатації ресурсів Ессекібо, Національна асамблея має підготувати закон про заборону делімітації наданих Гаяною нафтових концесій в територіальних водах. До речі, американська ExxonMobil має там свою платформу. Компаніями, які вже працюють із розробкою, нададуть три місяці на те, щоб здійснювати діяльність у межах нового, ще не ухваленого венесуельського закону.

Венесуела вже зробила високі ставки, і вищою може бути тільки військове вторгнення, щоб реалізувати контроль над територією. І тут варто не забувати перше з п'ятьох запитань, на яке венесуельці відповіли схвально. Вони погодилися будь-якими способами скасувати кордони, окреслені Паризьким арбітражем у 1899 р. Тобто будь-якими способами погодилися скасувати існуючі кордони Гаяни.

Гаяна

"Кинувши виклик Міжнародному суду, Венесуела відкинула міжнародне право, верховенство права в цілому та фундаментальну справедливість і мораль. І збереження міжнародного миру та безпеки. Вони буквально оголосили себе нацією поза законом", - заявив президент Гаяни Ірфаан Алі.

Кроки, до який вдається керівництво держави: звертається до Радбезу ООН, по підтримку Організації американських держав, зв'язується із дружніми країнами: США, Великою Британією, Францією та Бразилією.

"Сили оборони Гайани перебувають у повній бойовій готовності та підтримують контакт зі своїми військовими колегами, включаючи Південне командування Сполучених Штатів", - попередив Алі.

Варто зазначити, що Гаяна має приблизно 3,4 тис. активних військовослужбовців, тоді як Венесуела – 123 тис., шість бронемашин проти 514 венесуельських. Довгий період політичної кризи міг позначитися і на військовому потенціалі Венесуели, але вона все одно є дуже серйозною загрозою для Гаяни.

Хоча намагання здійснити вторгнення буде серйозним випробуванням і для Венесуели. Більшість кордону з тих 800 км на межі між Венесуелою та Ессекібо – це непрохідні джунглі, принаймні для великих військових формувань.

Вторгнення Венесуели до Гаяни може збурити Бразилію, країну, що межує з обома супротивниками. Про збільшення військової присутності на кордоні там вже сповістили. А президент Бразилії Луїс Інасіо Лула да Сільва поки балансує між інтересами двох держав: і з Мадуро у нього непогані відносини, і Бразилію з Гаяною поєднують роки приязних стосунків. Можливо саме йому доведеться стати медіатором у конфлікті, але про готовність зіграти цю роль він остаточно не проголосив.

Радбез ООН збереться на закрите засідання щодо конфлікту лише у п'ятницю, 8 грудня. У США, компанія яких працює над розробкою гаянських покладів нафти, поки заявляють, що проти ескалації та насильства.

І в реакції цивілізованого світу на анексію частини незалежної країни як раз і полягає чи не найбільша схожість ситуації у Південній Америці із російською агресією.

Нагадаємо, що раніше "Ми – Україна" розповідав про те, що 2024 рік стане рекордним за кількістю виборів у світі та про ті волевиявлення, за якими варто пильно спостерігати Україні.