1 січня в Україні стартувала кампанія з декларування доходів фізичних осіб. Вона триватиме до 1 травня. Як та за які доходи мають звітувати українці у 2024 році, розбирався "Ми – Україна".

Кому і про які доходи треба звітувати?

За Конституцією українці зобов'язані сплачувати податки та збори і звітувати про свої доходи за минулий рік у тому порядку, який передбачає закон. Сплачувати треба податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) – 18% та військовий збір – 1,5%. Закон, який деталізує умови – Податковий кодекс.

Основні випадки, коли декларацію мають подавати громадяни.

Дохід від оренди. Йдеться про здачу в оренду як нерухомого, так і рухомого майна. Проте є виключення для цього обов'язку. Не треба звітувати та сплачувати податок і збір:

• якщо орендар виступив як податковий агент і утримав податок. Це може робити юрособа, ФОП, особа, що веде незалежну професійну діяльність;
• якщо сам орендодавець є ФОПом, платником єдиного податку і здача в оренду – це його господарська діяльність.

Продаж або обмін майна. Перший за рік продаж і обмін рухомого майна (авто, мотоцикл, мопед) не оподатковується. Другий  вже оподатковується за ставкою 5% ПДФО та 1,5% військового збору, третій і наступний – за ставкою 18% плюс військовий збір.

Продаж і обмін нерухомості оподатковується у тому випадку, якщо це стосується об'єкту:

• який перед тим був у власності менше трьох років;
• другого та більше за рік.

Декларацію не подають, якщо ПДФО та військовий збір сплачено при оформленні угоди, і немає інших доходів, про які треба звітувати.

Подарунок або спадщина. Декларація подається, якщо їхня вартість перевищує 25% від мінімалки (2023 рік – 1675 грн, 2024 р. – 1775 грн) і отримані вони не від осіб першого або другого ступеню споріднення.

Списаний борг. Це борг з вичерпаним терміном позовної давності (три роки) за цивільно-правовим договором, який становить більше 50% прожитмінімуму для працездатної особи (у 2023 р. – 1342 грн, у 2024 р. – 1514 грн). Або прощений кредитором борг, якщо він перевищує 25% від мінімалки – 1 675 грн. Але про факт анулювання позичальника повинні обов'язково повідомити.

Громадяни також мають звітувати про:

• доходи від незалежної професійної діяльності чи підприємницької діяльності ФОП (крім спрощеної форми);
• додаткове благо. Тобто про види доходу від податкових агентів, що не є зарплатою, не пов’язані з виконанням трудових обов’язків, не є винагородою за цивільно-правовим договором. Стипендії, пенсії, соціальні виплати від держави не є додатковим благом;
• нецільову благодійну допомогу, яка перевищує граничний розмір доходу для отримання податкової соціальної пільги (у 2023 р. – 3760 грн, у 2024 р. – 4240 грн);
• інвестиційний прибуток (операції із цінними паперами, корпоративними правами), у тому числі якщо вони проходили через банки та брокерів;
• винагороду і виплати за цивільно-правовим договором з фізособою-єдинником четвертої групи;
• доходи від продажу власної сільськогосподарської продукції на суму більше 12 мінімалок – 80 400 грн за 2023 рік. Декларувати треба дохід понад цей поріг. Якщо дохід за рік склав менше 50 розмірів мінімалки (335 тис. грн), тоді податковій не треба показувати довідку, яка підтверджує самостійне вирощування, розведення тварин та виготовлення продукції. Якщо дохід більший – потрібна така довідка, яку можна отримати у місцевій раді;
• іноземні доходи. Нижче розповімо про особливості.

Є випадки, коли треба прозвітувати, але подання декларацій до строків кампанії не прив'язане:

• фізособа виїжджає на постійне місце проживання за кордон. Прозвітувати треба не пізніше, ніж за 60 днів до виїзду;
• фізособа претендує на податкову знижку. Це декларація іншої форми. Знижка передбачена в разі певних витрат, зокрема на навчання. Про розрахунок, підстави та декларування для знижки "Ми – Україна" вже розповідав.

Кому і в яких випадках декларацію не треба подавати?

Щорічно звітувати про доходи не треба, якщо людина отримує зарплату або прирівняні до неї доходи, наприклад, лікарняні. Українці не звітують про доходи, які отримали від інших податкових агентів. ФОПи на спрощеній системі не подають декларацію у межах цієї кампанії, оскільки у них своя системи звітності.

Також не треба подавати декларацію у таких випадках:

• при оформленні продажу, дарування, спадкування нерухомості або ТЗ податок був сплачений;
• спадок або подарунки від родичів першого і другого ступеню споріднення оподатковуються за нульовою ставкою, і декларувати це не треба. Перший ступінь споріднення – батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені. Другий ступінь споріднення – рідні брати і сестри, баба і дід, онуки;
• продаж або обмін майна. За нульовою ставкою оподатковується перший продаж або обмін ТЗ за рік і продаж чи обмін одного об'єкту нерухомості, який був у власності понад три роки;
• дохід був від банківського депозиту. Процентний дохід оподатковується, але цим опікується банк. Отриманий кредит також не декларується.

Які умови декларування для біженців?

За умовами Податкового кодексу (170.11.1) про оподатковувані доходи з іноземних джерел треба звітувати у річній декларації і сплачувати 18% ПДФО та 1,5% військового збору. Інші ставки оподаткування є для окремих видів доходів: у вигляді дивідендів по акціям, інвестсертифікатам, корпоративним правам, від операцій з інвестактивами, в разі прибутку контрольованих іноземних компаній.

Минулого року додали окремі норми щодо доходів, які отримують українські біженці під тимчасовим захистом за кордоном. Обов'язок щодо оподаткування вважають виконаним та звітувати не треба, якщо кошти, товари, допомогу у різних формах надали:

• за рахунок бюджетів інших держав та їхніх державних фондів;
• іноземні компанії, організації, які здійснюють благодійну діяльність.

Є застереження. По-перше, ці умови стосуються доходів, які отримані у 2022 та 2023 роках (за 2023 рік звітуємо зараз). По-друге, такі доходи треба відображати у декларації, навіть незважаючи на те, що вони не оподатковуються в Україні, якщо за ПКУ наш громадянин має звітувати у зв'язку із іншими доходами.

За кордоном українці під тимчасовим захистом працевлаштовуються, дехто у закордонного роботодавця, хтось продовжує співпрацювати із вітчизняним. Під час минулорічної деклараційної кампанії поставало питання і про їхній обов'язок звітувати, і про подвійне оподаткування їхніх доходів за результатами подання декларації. Тут принципових змін не маємо, і саме біженець має розібратися із своїми обов'язками, відштовхуючись як від вимог в Україні, та і в країні перебування.

За ПКУ українець, який проживає в іншій державі, вважається податковим резидентом України, якщо:

• має місце постійного проживання в Україні;
• має місце постійного проживання також в іншій державі, але має центр життєвих інтересів в Україні. Достатньою умовою визначення центру життєвих інтересів в Україні є проживання тут членів сім'ї або реєстрація людини, як суб'єкта підприємницької діяльності. Достатньою, але не єдиною;
• якщо неможна визначити ані центр життєвих інтересів, ані місце постійного проживання людини в якійсь державі, в Україні її вважатимуть резидентом, якщо протягом 183 днів у податковому році вона перебуває в Україні;
• якщо усіх попередніх умов недостатньо, щоб визначити статус, податковим резидентом вважають, якщо людина є громадянином України.

Орієнтуючись на ці умови, можна зрозуміти, чи вважає українська податкова біженця нашим податковим резидентом. Скоріше за все вважає, до того ж у нас взагалі немає процедури виходу громадянина зі статусу податкового резидента.

Але є ще й умови податкового законодавства тієї країни, де людина знаходиться. Як правило перебування в країні понад 183 дні вже є підставою вважати її податковим резидентом цієї держави, але це не єдина умова. Які саме для визначення статусу висувають різні держави можна знайти за посиланням. Вимоги треба шукати і у двосторонніх конвенціях про уникнення подвійного оподаткування між Україною та іншими державами, які є за посиланням.

Ознайомившись із вимогами двох країн, може виявитися так, що людина одночасно вважається і податковим резидентом України, і податковим резидентом іншої держави. Тоді обов'язок щодо сплати податків та декларування є перед обома. В такому випадку можна звернутися за визначенням статусу.

"Якщо обидві країни вважають особу своїм податковим резидентом згідно з локальним законодавством, а сама особа вважає, що це не відповідає положенням міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування, вона може подати заяву про розгляд своєї справи до компетентного органу України або іншої країни, яка буде вирішуватись за процедурою взаємного узгодження", - вказують у Державній податковій службі.

Там пояснюють, що буде тест на визначення центру життєвих інтересів, і податкові двох країн ухвалять рішення, податковим резидентом якої з них вважати людину.

Українців, хоча б на підставі громадянства, наші податківці сприймають як наших податкових резидентів, поки інше не визначено. Тож якщо офіційного документу про визнання податковим резидентом іншої країни немає, перед Україною є обов'язок подавати до української податкової декларацію, де вказувати доходи, отримані від іноземного роботодавця у гривні за курсом НБУ на момент їхнього отримання, і сплачувати з них податки.

Звісно, із зарплати в країні перебування податки там вже стягують. При її декларуванні в Україні вмикають умови договорів про уникнення подвійного оподаткування.

"Податки, сплачені в такому випадку, підлягають зарахуванню в Україні", - вказують у ДПС.

Але податківцям треба надати легалізовану в нашій дипустанові довідку про суму сплаченого податку, базу та об'єкт оподаткування від податкової у країні перебування.

Якщо людина працює на українського роботодавця, інших доходів за кордоном не отримує і не було в Україні тих, що передбачають декларування, тоді декларацію в Україні подавати не треба. Але питання щодо українських доходів можуть бути у місцевої податкової, і ґрунтуються вимоги на національному законодавстві.

Дещо зорієнтуватися із правилами оподаткування українських біженців в інших країнах можна за даними з анкет, які компетентним органам відправляло Міністерство фінансів. Але відповіді є тільки від 11 держав, не всі повні. Тому варто з'ясовувати умови у місцевій податковій.

У нагоді українцям при звітуванні та сплаті податків за кордоном стане довідка-підтвердження від ДПС про українське резидентство. Вона дає право на застосування умов міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування. Форма і порядок підтвердження статусу податкового резидента є у наказі Міністерства фінансів №248.

"Щоб отримати відповідне підтвердження необхідно подати заяву до податкової служби за місцем реєстрації. При цьому, якщо місце реєстрації відсутнє, або особа проживає в іншому місці, то таку заяву можна подати до будь-якого найближчого підрозділу податкової служби особисто, через представника або в електронній формі. Таке підтвердження надається безкоштовно", - вказують в Офісі уповноваженого ВР з прав людини.

Додамо також, що таку довідку треба щорічно оновлювати, а для оформлення в електронному вигляді потрібен електронний ключ – електронний підпис, Дія.Підпис.

Як і коли подавати декларацію?

Податкову декларацію про майновий стан і доходи можна подати:

• особисто або через уповноважену особу у податкову;
• поштою листом із повідомленням про вручення та описом вкладення;
• в електронному кабінеті на сайті ДПС.

Подавати декларації громадянам треба протягом кампанії – до 1 травня 2024 року (останній день подання декларації – 30 квітня). Сплатити ПДФО та військовий збір за майно та доходи – 31 липня.

ФОП на загальній системі подає декларацію у той саме строк, але сплатити податки має протягом десяти днів після останнього дня подання декларації – до 10 травня.

Українці, які звітують про іноземні доходи та не можуть надати підтверджуючі документи про суму доходу, суму сплаченого податку за кордоном, можуть перенести строк подання декларації до 31 грудня. Для цього треба подати заяву за своєю податковою адресою, тобто за місцем свого постійного чи переважного проживання в Україні.

Нагадаємо, що раніше "Ми – Україна" розповідав, як змінилися умови допомоги на проживання ВПО та кому її продовжать виплачувати після 1 березня.