Кабінет міністрів ухвалив постанову про порядок призову, яка деталізує умови нового закону про мобілізацію. Найважливіші норми з нього щодо повісток, обов'язку мати при собі військово-облікові документи і підтвердження права на відстрочку розбирав "Ми – Україна".

Хто може вручати повістки?

Повістки можуть вручати:

• представники ТЦК та СП в межах території своїх повноважень;
• представники структурних підрозділів місцевих держадміністрацій (військових адміністрацій) в межах території своїх повноважень;
• представники виконкомів місцевих рад – в адміністративних межах населених пунктів та територій;
• представники підприємств, організацій, установ на території підприємств, організацій, установ та в місцях виконання робітниками робіт чи обов'язків;
• представники відповідного підрозділу розвідорганів чи СБУ на території України, але тільки резервістам та військовозобов'язаним, які стоять на їхньому військовому обліку.

У особи, яка має повноваження вручати повістки, має бути відповідне посвідчення. Якщо посвідчення уповноваженій особі видає голова обласної держадміністрації (військової адміністрації), вручати повістки вона може на території усієї області. Вручати повістки можуть уповноважені як самостійно, так і у складі груп оповіщення.

Як вручають повістки?

Повістка поштою. Поштою повістку про виклик до ТЦК та СП можуть відправити резервісту або військовозобов'язаному в тому випадку, якщо він не уточнить свої дані протягом 60 днів, які для цього відвели за новим законом про мобілізацію.

Тобто якщо не оновити дані до 16 липня 2024 року у ТЦК та СП, ЦНАПі або онлайн через е-кабінет у реєстрі "Оберіг" (через застосунок "Резерв+"), повістку про виклик відправлять рекомендованим поштовим відправлення з повідомленням про вручення на адресу проживання (зареєстрованого або задекларованого).

У такій повістці мають вказати день явки за викликом. Днем явки має бути дата не раніше, ніж через 14 днів після відправлення повістки.

Днем вручення повістки у цьому випадку вважається день отримання рекомендованого листа особою. Якщо особа відмовляється приймати чи відсутня за адресою – день, коли поштовий оператор проставить відповідний штамп.

Особисте вручення повістки. У застосунку "Резерв+" користувачі встигли побачити опцію про вручення електронної повістки. Проте у Міноброни вказали, що це баг, який приберуть. За урядовою постановою повістки мають вручатися особисто, крім вказаного вище випадку в разі неуточнення даних до 16 липня.

Форму повістки затвердили постановою (додаток 1). Надавати її треба особі під розписку про одержання (розписка залишається у уповноваженого). Якщо людина відмовляється брати повістку, про це укладають акт (додаток 2).

У складі груп оповіщення чи з представниками ТЦК та СП уповноважені працювати поліцейські. Якщо людина відмовляється брати повістку, копи проводять адміністративне затримання і доставляють людину до ТЦК та СП.

Процес вручення повістки представники ТЦК та СП або поліцейські фіксують засобами фото- і відеофіксації.

Що має бути у повістці? В документі мають бути:

• ПІБ та дата народження того, кому повістку вручають;
• найменування ТЦК та СП, який видав;
• мета виклику. То військкоматів можуть викликати для взяття на облік, проходження медогляду для визначення придатності, уточнення персональних даних, даних військово-облікового документа з даними реєстру "Оберіг" або ТЦК, призову на службу та відправлення до місця її проходження. Ті ж дані про мету, окрім взяття на облік, можуть бути й у повістці від розвідоргану або СБУ,;
• місце, день і час явки за викликом;
• підпис особи, яка сформувала повістку та реєстраційний номер докмента;
• роз'яснення про наслідки неявки. Це може бути адміністративна відповідальність за статтям 210 (порушення правил військового обліку) або 210-1 (порушення мобілізаційного законодавства): штраф від 17000 до 25500 грн. Або кримінальна відповідальність за статтями 336 (ухиляння від призову під час мобілізації) або 337 (ухиляння від військового обліку після попередження) Кримінального кодексу. За ст. 336 відповідальність – позбавлення волі на строк від 3 до 5 років, за ст. 337 – штраф від 5100 до 8500 грн або виправні роботи до року, ухиляння від навчальних зборів – штраф від 8500 до 11900 грн або виправні роботи до двох років.

Де можуть вручати повістки і хто це робить? Уповноважені можуть вручати повістки резервістам та військовозобов'язаним цілодобово:

• за адресою місця проживання. Це можуть робити представники ТЦК та СП, районних чи міських держадміністрацій (військових адміністрацій), виконкомів місцевих рад. Це можуть робити групи оповіщення, до яких, окрім уповноважених осіб, можуть входити поліцейські. Якщо повістки видають мешканцям багатоквартирних будинків – керівники управляючих компаній чи ОСББ. Також повістки можуть видати через дільницю оповіщення, викликавши туди;
• за адресою роботи або навчання. Повістку можуть видавати представники підприємства, організації установи чи закладу освіти, ТЦК та СП, групи оповіщення, до яких можуть входити копи, представники ТЦК та СП і держадміністрацій. Роботодавцям треба звернути увагу на те, що за пунктом 13 постанови вони не тільки видають наказ про оповіщення своїх працівників та здійснюють на підприємстві інформаційне забезпечення призову резервістів та військовозобов'язаних. Вони також забезпечують прибуття працівників, яких викликали повістками, до пунктів збору ТЦК та СП, їхнє перевезення туди чи звільнення їх від роботи для відвідання військкомату. Про оповіщення та виконання працівниками умов призову роботодавці мають звітувати перед ТЦК та СП протягом трьох днів. Штрафи за порушення мобілізаційного законодавства для посадових осіб в особливий період (ст. 210-1 КУпАП) зросли до 34000-59500 грн;
• у громадських місцях, будинках, спорудах, у місцях масового скупчення людей, на пунктах пропуску – на блок-постах, у пунктах пропуску через кордон. Вручати можуть представники ТЦК та СП або групи оповіщення, у складі представників держадміністрацій, військкоматів та копів;
• у ТЦК та СП. Вручають військовослужбовці або працівники центрів.

Які поважні причини не з'явитися за повісткою? З'являтися за викликом – обов'язок, закріплений у законі та у нормативно-правових актах. Причин не з'явитися у визначений у повістці день і час може бути кілька та вони мають бути підтверджені документами:

• перешкода стихійного характеру;
• хвороба;
• воєнні дії та їх наслідки;
• інші обставини, які не дозволили прибути;
• смерть близького родича (мати, батька, дружини або чоловіка, дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича дружини чи чоловіка.

Протягом трьох днів від визначеного у повістці часу прибуття треба повідомити про причини неявки ТЦК та СП. Після цього треба прибути протягом семи днів.

Як перевіряють військово-облікові документи?

З 18 травня (ст. 22 закону про мобілізаційну підготовку) чоловіки у віці від 18 до 60 років повинні мати при собі паспорт (документ, який посвідчує особу) та військово-обліковий документ. Якщо не мати – це порушення ст. 210-1 КУпАП і штраф від 17000 до 25500 грн.

Пред'являти їх треба на вимогу представників ТЦК та СП, поліцейських, прикордонників. У постанові (пункт 50) також вказують, що військово-облікові документи можуть перевіряти особи, уповноважені вручати повістки.

Де можуть перевіряти військово-облікові документи? У чоловіків у віці від 18 до 60 років їх можуть перевіряти:

• у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі, на пунктах пропуску через кордон прикордонники;
• за місцем проживання, роботи, навчання, у громадських місцях, громадських будинках та спорудах, місцях масового скупчення, на блок-постах – представники ТЦК та СП або поліцейські.

Процес перевірки фіксують на фото або відео. Але фіксувати неможна перевірку документів осіб, які стоять на обліку в розвідорганах. Застосування фіксації військкомами визначає Міноборони, поліцейськими – МВС.

Як мають перевіряти? Представник ТЦК та СП має представитися, пред'явити посвідчення разом с паспортом або посвідченням офіцера чи військовим квитком. Поліцейський або прикордонник має відрекомендуватися.

Під час перевірки вони:

• визначають приналежність щодо військового обов'язку – призовник, військовозобов'язаний чи резервіст. Видані до 18 травня військово-облікові документи є чинними та не потребують заміни, якщо у Кабміні затвердять нові їхні форми;
• звіряють персональні дані, дані військово-облікового документа з реєстром "Оберіг" чи даними ТЦК та СП. Для цього можуть використовувати технічні прилади, програмне забезпечення з доступом до реєстру;
• оформляють і вручають повістку, якщо є дані про порушення правил військового обліку (правила обліку для призовників, військовозобов'язаних, резервістів – у постанові Кабмін №1487) або закону про мобпідготовку (основні обов'язки – у статті 22 закону), розбіжності у даних з реєстром.

Як вручають повістку під час перевірки документів? Якщо є інформація про порушення правил обліку, обов'язків щодо мобілізації, розбіжності у військово-облікових даних, старший групи оповіщення пропонує з'явитись до ТЦК та СП для їх уточнення. Саме ця мета і має бути вказана у повістці, яку оформляють при перевірці документів.

В разі відмови брати повістку, складають акт з підписом не менш як двох представників групи оповіщення. Акт оголошують громадянину і він є підставою для адміністративної відповідальності.

Якщо людина не хоче їхати до ТЦК та СП, поліцейський проводить адмінзатримання.

Як відбувається адмінзатримання? Процедура та строки виписані у статтях 261 та 263 КУпАП. Про затримання мають скласти протокол. Родичів затриманого мають сповістити про те, де він знаходиться негайно, а на прохання, ще й роботодавця. Можна запросити захисника, захищати себе особисто, але також затримані мають право на безоплатну вторинну правову допомогу. Строк адмінзатримання не може перевищувати трьох годин.

Як оформити відстрочку від мобілізації?

За законодавством призову під час мобілізації підлягають військовозобов'язані та резервісти. Військовозобов'язані до 25 років, які пройшли базову військову службу, а також військові, які звільнилися у запас після полону, під мобілізацію не підпадають.

Підстави для відстрочки від мобілізації визначені у ст. 23 закону про мобпідготовку та мобілізацію. З 18 травня вони змінилися. Нова урядова постанова вказує, як подаватись на відстрочку та чим її підтверджувати.

Що потрібно для відстрочки? Військовозобов'язані мають подати на ім'я голови комісії ТЦК та СП, яка розглядає звернення:

• заяву (форма у додатку 4 постанови №560);

• документи або засвідчені копії документів про право на відстрочку (перелік документів у додатку 5 постанови №560).

Чим підтверджувати право на відстрочку? У додатку 5 до постанови №560 Кабмін наводить перелік підтвердних документів в залежності від підстав для відстрочки.

Бронювання працівників. Подається клопотання роботодавця щодо відстрочки заброньованих та витяг з наказу Мінекономіки про бронювання.

Інвалідність або тимчасова непридатність з переоглядом через 6-12 місяців. Довідка до акту огляду МСЕК, посвідчення особи з інвалідністю, пенсійне посвідчення, посвідчення про призначення соцдопомоги з групою та причиною інвалідності, довідка для отримання пільг особами інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соцдопомогу, постанова ВЛК ТЦК та СП. Надається один із документів.

Утримання трьох і більше дітей у віці до 18 років (якщо немає боргу зі сплати аліментів понад три місяці). Подавати треба свідоцтво про народження дітей плюс один із наступних документів:

• свідоцтво про реєстрацію шлюбу з матір’ю (батьком) дітей (трьох і більше);
• рішення суду про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей з батьком (матір’ю);
• рішення органу опіки і піклування про визначення місця проживання з тим із батьків, який є військовозобов’язаним;
• письмовий договір між батьками про те, з ким будуть проживати діти та участь другого з батьків у їх вихованні;
• рішення суду про встановлення факту перебування дитини на утриманні військовозобов’язаного відповідно до положень статті 315 Цивільного процесуального кодексу України, а також договір про сплату аліментів на дитину.

Виховання дитини чи дітей у віці до 18 років, якщо другий з батьків помер, позбавлений батьківських прав, зник безвісти або є безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання. Також самостійне виховання за рішенням суду або якщо мати під час народження не перебувала у шлюбі і запис у Книзі реєстрації про батька дитини зробили за її вказівкою. Подавати треба свідоцтво про народження дитини (дітей) та один із документів:

• свідоцтво про смерть одного з батьків;
• рішення суду про оголошення одного із батьків померлим;
• рішення суду про позбавлення одного з батьків батьківських прав;
• рішення суду про визнання одного із батьків безвісти відсутнім;
• вирок суду, за яким особа відбуває покарання у місцях позбавлення волі;
• документи, які підтверджують, що особа самостійно виховує та утримує дитину (рішення суду про встановлення факту самостійного виховання дитини або витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України).

Виховання дитини з інвалідністю віком до 18 років. Для підтвердження інвалідності – медичний висновок або програма реабілітації, видана ЛКК. Для підтвердження родинних зв'язків – свідоцтво про народження. Для підтвердження повноважень опікуна чи піклувальника – рішення районної держадміністрації, виконкому місцевої ради або рішення суду про встановлення опіки, піклування та свідоцтво про народження. Для усиновителів – рішення суду про всиновлення та свідоцтво про народження із зазначенням батьківська військовозобов'язаного.

Для прийомних батьків – рішення районної держадміністрації, виконкому міської ради про влаштування дитини у сім'ї або договір про влаштування дітей на спільне проживання та виховання у прийомній сім'ї та свідоцтво про народження.

Для батьків-вихователів – рішення районної держадміністрації про влаштування до дитбудинку сімейного типу або договір про організацію діяльності дитбудинку сімейного типу.

Виховання тяжко хворої дитини без встановлення їй інвалідності. Довідка про захворювання за формою № 080-3/о. Для підтвердження виховання – довідка про отримання держдопомоги на дитину, видана підрозділом соцзахисту районної держадміністрації (військової адміністрації), виконкомом міської ради, центром з нарахування та здійснення соцвиплат.

Для підтвердження родинних стосунків – свідоцтво про народження із батьківством військовозобов'язаного.

Для підтвердження повноважень опікуна, піклувальника – рішення районної держадміністрації, виконкому місцевої ради або рішення суду про опіку, піклування та свідоцтво про народження.

Для усиновителів – рішення суду про усиновлення та свідоцтво про народження із батьківством військовозобов'язаного.

Для прийомних батьків – рішення райдержадміністрації, виконкому міської ради про влаштування до прийомної сім'ї або догові про влаштування на спільне проживання та виховання і свідоцтво про народження.

Для батьків-вихователів – рішення районної держадміністрації про влаштування до дитбудинку сімейного типу або договір про організацію діяльності дитбудинку сімейного типу. І свідоцтво про народження.

Утримання повнолітньої дитини з інвалідністю І чи ІІ групи. Довідка до акту огляду МСЕК, посвідчення особи з інвалідністю, пенсійне посвідчення, посвідчення про призначення соцдопомоги з групою та причиною інвалідності, довідка для отримання пільг особами інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соцдопомогу. Один із документів. Плюс свідоцтво про народження для підтвердження родинних зв'язків із батьківством військовозобов'язаного.

Усиновлення дитини або дітей у віці до 18 років, які на момент всиновлення були сиротами або дітьми, позбавленими батьківського піклування. Також відстрочку мають опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, які утримують дитину чи дітей у віці до 18 років, які є сиротами чи позбавлені батьківського піклування.

Подавати треба витяг з рішення райдержадміністрації, виконкому місцевої ради про статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування.

Для патронатних вихователів – рішення райдержадміністрації про влаштування дитини до сім'ї. Для опікунів, піклувальників – рішення райдержадміністрації, виконкому місцевої ради або рішення суду про встановлення опіки, піклування. Для усиновлювачів – рішення суду. Для прийомних батьків – рішення райдержадміністрації, виконкому місцевої ради про влаштування на спільне проживання та виховання. Для батьків-вихователів – рішення райдержадміністрації, виконкому міської чи районної ради про влаштування дитини до дитбудинку сімейного типу або договір про організацію діяльності дитбудинку. До будь-якого з цих документів треба додавати свідоцтво про народження.

Постійний догляд за хворою дружиною (чоловіком), дитиною чи батьками (чоловіка або дружини, якщо подружжя не може доглядати через необхідність у постійному догляді або якщо особа зникла безвісти, загинула і більше немає кому доглядати). В залежності від родинних зв'язків із особою, що потребує догляду, документ, який їх підтверджує – свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб.

На підтвердження неможливості догляду іншими працездатними членами сім'ї – висновок МСЕК чи ЛКК про потребу у постійному догляді, довідка про смерть члена сім'ї, рішення суду при визнання члена сім'ї безвісно відсутнім чи про оголошення його померлим, витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. Документи про компенсації на догляд або акт про встановлення здійснення догляду, де вказано, є чи немає інших працездатних, які мають доглядати. Форму цього акту також затвердили постановою №560 (додаток 8).

Опікунство над недієздатною особою. Рішення суду про визнання особи недієздатною та про призначення опікуна.

Інвалідність І чи ІІ групи у дружини (чоловіка). Свідоцтво про шлюб та документ про інвалідність: довідка до акту огляду МСЕК, посвідчення особи з інвалідністю, пенсійне посвідчення, посвідчення про призначення соцдопомоги з групою та причиною інвалідності, довідка для отримання пільг особами інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соцдопомогу.

Інвалідність ІІІ групи у дружини (чоловіка), якщо група встановлена у зв'язку із онкологією, відсутністю кінцівки чи кінцівок, кистей рук чи однієї кисті, стоп ніг чи однієї стопи, одного з парних органів. Також якщо у дружини або чоловіка з ІІІ групою є онкологія, психічний розлад, церебральний параліч або інші паралітичні синдроми. Треба подавати свідоцтво про шлюб. Потрібен один із документів про інвалідність – довідка до акту огляду МСЕК, посвідчення особи з інвалідністю, пенсійне посвідчення, посвідчення про призначення соцдопомоги з групою та причиною інвалідності, довідка для отримання пільг особами інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соцдопомогу. Плюс документ із підтвердження захворювання та причиною інвалідності.

Один зі своїх батьків або батьків дружини чи чоловіка має І або другу ІІ інвалідності, якщо немає інших військовозобов'язаних членів сім'ї, які зобов'язані утримувати. Крім випадків, коли зобов'язані утримувати є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, знаходяться під арештом (крім домашнього), відбувають покарання. Таку відстрочку можуть надати тільки одному військовозобов'язаному.

Потрібні документи про родинні зв'язки та документ про те, що ніхто більше з тих, хто зобов'язаний, не може доглядати. Тобто про те, що інша особа, яка має доглядати, має інвалідність, перебуває під арештом, відбуває покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі, документи на отримання компенсації на догляд або акт про встановлення факту здійснення догляду з відомостями про відсутність інших осіб, які б мали доглядати.

Також один з документів, який підтверджує інвалідність батьків: довідка до акту огляду МСЕК, посвідчення особи з інвалідністю, пенсійне посвідчення, посвідчення про призначення соцдопомоги з групою та причиною інвалідності, довідка для отримання пільг особами інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соцдопомогу. Плюс висновок ЛКК про потребу у постійному догляді для осіб з інвалідністю ІІ групи.

Є член сім'ї другого ступеню споріднення (рідні брати та сестри, баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки) з інвалідністю І або ІІ групи, який потребує постійного догляду. Якщо у такого члена сім'ї немає родичів першого, другого чи третього ступеню споріднення або його родичам самим потрібен постійний догляд.

Потрібні документи про родинні зв'язки другого ступеня споріднення. Документ, який підтверджує неможливість військовозобов'язаного першого ступеня споріднення здійснювати догляд: документи про його інвалідність, потребу у постійному догляді, про перебування під арештом чи за гратами, документи про отримання компенсації на догляд або акт про встановлення факту здійснення догляду з відомостями про відсутність інших осіб, які мали б доглядати.

Один з документів, який підтверджує інвалідність: довідка до акту огляду МСЕК, посвідчення особи з інвалідністю, пенсійне посвідчення, посвідчення про призначення соцдопомоги з групою та причиною інвалідності, довідка для отримання пільг особами інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соцдопомогу. Плюс висновок ЛКК про потребу у постійному догляді.

Чоловік або дружина вже на військовій службі і є дитина у віці до 18 років. Потрібні свідоцтво про шлюб, свідоцтво про народження дитини, довідка про проходження служби чоловіком або дружиною

Відстрочка у зв'язку із посадою. Це, зокрема, судді, нардепи, працівники органів військового управління, члени рахункової палати, керівники міністерств та їхні заступники, керівники держорганів, органів держуправління, дипломати, деякі держслужбовці. Потрібна довідка про займану посаду. В більшості випадків – витяг з наказу про призначення на посаду, а для дипломатів – ще й про присвоєння дипломатичного рангу.

Студенти, які навчаються за денною або дуальною формою та здобувають рівень освіти, вищий за попередній, докторанти, інтерни. Довідка здобувача освіти, сформована в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, або довідка закладу освіти про зарахування на навчання до інтернатури та довідка закладу охорони здоров’я про місце роботи на посаді лікаря-інтерна.

Науковці, викладачі, педагоги, працівники закладів освіти. Підставою для відстрочки є не менше 0,75 ставки за основним місцем роботи. Треба подавати довідку від закладу про посаду, розмір частки ставки та диплом про науковий ступінь.

Близькі родичи (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, повнорідні брат або сестра) загиблих або зниклих безвісти в АТО. Для відстрочки потрібні документи про родинні зв'язки. Якщо загиблий або зниклий безвісти був військовим:

• посвідчення члена сім'ї загиблого Захисника чи Захисниці або посвідчення члена сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни з відміткою про норму закону, на підставі якої надано статус;
• військовий квиток;
• витяги: із наказу про проходження служби, про виключення зі служби у зв'язку із смертю;
• повідомлення про смерть;
• висновок судово-медичної експертизи про підтвердження загибелі (смерті);
• рішення суду про визнання особи зниклою безвісти за особливих обставин.

Якщо загиблий або зниклий безвісти був співробітником підприємства, яке залучали до АТО в районах та зоні проведення:

• посвідчення члена сім'ї загиблого Захисника чи Захисниці або витяг з Єдиного держреєстру ветеранів війни;
• витяг з наказу Антитерористичного центру про залучення до АТО;
• висновок судово-медичної експертизи про підтвердження загибелі (смерті);
• рішення суду про визнання особи зниклою безвісти за особливих обставин.

Якщо загиблий або зниклий безвісти був у складі добровольчого самоорганізованого формування:

• витяг з наказу Антитерористичного центру про залучення до АТО;
• посвідчення члена сім'ї загиблого Захисника чи Захисниці або посвідчення члена сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни з відміткою про норму закону, на підставі якої надано статус;
• рішення суду про визнання особи зниклою безвісти або померлою, витяг з реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин;
• якщо згодом таке формування увійшо до складу законного військового: повідомлення командира військової частини щодо визнання військовослужбовця безвісно відсутнім, або витяг із відповідного наказу командира військової частини у порядку, визначеному Порядком виплати грошового забезпечення сім’ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутні.

Близькі родичи загиблих або зниклих безвісти під час ООС чи в умовах воєнного стану. Потрібні такі документи:

• посвідчення члена сім'ї загиблого Захисника чи Захисниці або посвідчення члена сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни з відміткою про норму закону, на підставі якої надано статус або витяг з Єдиного держреєстру ветеранів війни;
• рішення суду про визнання особи зниклою безвісти за особливих обставин;
• документи про підтвердження факту загибелі (смерті) під час здійснення заходів із забезпечення нацбезпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у Донецькій та Луганській областях або забезпечення нацбезпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час воєнного стану.

Члени сім'ї (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, рідній чи повнорідні брат або сестра) тих, кому посмертно присвоїли звання Героя України за мужність, патріотизм, героїчне відстоювання демократії, прав і свобод людини, служіння народові під час Революції Гідності (листопад 2013 р. – лютий 20214 р.). Потрібні документи про родинні зв'язки, посвідчення про звання Героя України саме із таким статусом.

Як розглядають заяву та документи на відстрочку? Комісія ТЦК та СП:

• вивчає документи і заяву, за потреби робить уточнюючі запити чи звіряється з реєстрами;
• розглядає документи протягом семи днів від дати їхнього надходження;
• після ухвалення рішення повідомляє телефоном, поштою або в електронному вигляді.

Якщо є відстрочка – видають довідку. 

Якщо у ній відмовляють – дають документ із зазначенням причин, який можна оскаржити у суді.

До прийняття рішення про відстрочку та під час дії відстрочки на медогляд для визначення придатності не повинні відправляти. Якщо у відстрочці відмовлять – направляють на медогляд.

Якщо строк мобілізації продовжується Указом президента? Після продовження мобілізації ТЦК та СП перевіряють підстави на відстрочку засобами реєстру "Оберіг". Але це не стосується таких підстав: інвалідність військовозобов'язаного, тимчасова непридатність з переоглядом через 6-12 місяців, загибель чи зникнення безвісти близьких родичів під час АТО, ООС чи після повномасштабного вторгнення, а також якщо підстава для відстрочки надана членам сімей учасників Революції Гідності із посмертним званням Героя України.

У постанові (пункт 60) вказують, що після президентського указу про продовження мобілізації для продовження дії відстрочки військовозобов'язаний має надсилати комісії заяву у паперовій формі або в електронній, якщо ця опція буде працювати у е-кабінеті. Якщо військком не може перевірити дані в реєстрі, тоді запросить документи у військовозобов'язаного.

Нагадаємо, що раніше "Ми – Україна" розповідав про те, що новий закон про мобілізацію змінить для військових, як оновити дані до 16 липня через застосунок "Резерв+" та за яких хвороб і станів обмежено придатні можуть стати придатними.