Верховна Рада ухвалила бюджет на 2024 рік. З якими показниками країни житиме третій рік повномасштабної війни, як вони змінилися до другого читання та порівняно із цьогорічним кошторисом, розбирався "Ми – Україна".

Все про великі гроші

Основні бюджетні показники на наступний рік:

• доходи: 2023 р. – 1,416 трлн грн, 2024 р. – 1,768 трлн грн;
• видатки: 2023 р – 3,392 трлн грн , 2024 р. – 3,309 трлн грн;
• дефіцит: 2023 р. – 20,6% ВВП, 2024 р. – 20,5% ВВП.

ВВП. На 2023 р. закладене зростання на 3,2%, а в остаточному бюджеті-2024 – 4,6%, хоча у першому читанні було 5%. Номінальний ВВП становитиме 7,643 трлн грн.

Індекс споживчих цін. У 2023 р. закладали 28% (грудень до грудня), але у жовтні прем'єр-міністр Денис Шмигаль сказав, що вищою з 8-9% інфляція не буде. На наступний рік спочатку закладали ІСЦ (грудень до грудня) 10,8%, але ухвалили із показником меншим – 9,7%.

Курс. Бюджет-2023 верстали із валютним курсом 42,2 грн за долар. У першому варіанті бюджету-2024 його визначили на рівні 41,4 грн, але ухвалили із курсом 40,7 грн за долар. Усі варіанти від нинішнього офіційного гнучкого керованого курсу суттєво відрізняються і є завищеними. Навіщо уряд щороку із курсом "помиляється", експерти розповідали "Ми – Україна". Якщо коротко нагадати, то він є технічним, необхідним для проведення певних бюджетних розрахунків. Зокрема, щоб "надути" дохідну частину бюджету.

Доходи. У 2023 р. їх визначили на рівні 1,4 трлн грн. На 2024 р. – 1,768 трлн грн. Порівняно із першою редакцією доходи збільшили на 22 млрд грн.

"За рахунок збільшення в основному ПДВ з ввезених в Україну товарів, а також податку на прибуток банків, ввізного мита і рентної плати", - уточнює голова бюджетного комітету ВР Роксолана Підласа.

Щодо податку на прибутки банків, 36% замість 18%, то відповідний законопроєкт друге читання ще не пройшов. Хоча у кошторисі надходження вже відобразили.

Запозичення. Сума внутрішніх у наступному році складе 525,88 млрд грн. Це на 100 млрд більше, ніж прописали у проєкті до першого читання. Але на 43 млрд менше, ніж передбачили у бюджеті на цей рік.

Оптимізм щодо зовнішніх запозичень, судячи із цифр, зменшується. 1,88 трлн грн заклали у кошторис цьогоріч, 1,774 трлн грн – у проєкті бюджету-2024 до першого читання, а затвердили 1,668 трлн грн.

За курсом 40,7 грн за долар узгоджені зовнішні запозичення – це $41,9 млрд необхідної міжнародної допомоги, про які постійно кажуть і прем'єр, і міністр фінансів Сергій Марченко.

Відсутність допомоги – найбільший ризик

Потреба у майже $42 млрд міжнародної допомоги – найбільший бюджетний ризик. З них $29 млрд – найбільша турбота Сергія Марченко, про що він каже виданню Politico.

"Без підтримки наших міжнародних партнерів нам довелося б значно зменшити невійськові видатки", - також попереджає міністр.

Якщо більш грубо, то без грошей донорів в діру полетить не оборонний сектор, а соціальний, який під час війни повністю фінансується коштом західних партнерів. Нині 50 млрд євро допомоги від ЄС на кілька років та фінансовий пакет заразом із оборонним від США – питання, за якими стежити доводиться затамувавши подих.

Проте керуючий партнер Національної антикризової групи Тарас Загородній вважає, що у бюджеті є ще статті, за рахунок яких діру можна закрити. Як провівши кропітку роботу, висмикуючи зайві видатки по ниточці, так і завдяки великим крокам.

"Проженіть держслужбовців, які нічого не роблять, - каже експерт, -  У нас досі є різні держадміністрації з тимчасово окупованих територій, які існують на папері, але навіть тендери проводять. Є питання із тим, чи потрібна нам зараз така кількість міністерств. Їх можна скорочувати. Не потрібна велика кількість людей в податковій, її можна спокійно скорочувати уп'ятеро. В Мінфіні варто врешті розібратися із тим, що коїться на митниці із схемами. Тільки за рахунок вирішення цього питання десь $10 млрд можна знайти. Були часи, коли тіньовий обіг на митниці і у $30 млрд оцінювали. Або оподаткування банків. Прибуток у них цьогоріч буде десь під 140 млрд грн, то поставте оподаткування 80%, і буде $3 млрд додатково".

Соцстандарти та соціальні витрати: помірне зростання

Наміри щодо мінімальної зарплати та прожиткових мінімумів у бюджеті-2024 лишалися незмінними і правки майже не вносили. 1 січня 2024 р. ми отримаємо такі розміри мінімумів, які поки не планують переглядати протягом року:

• прожитмінімум для дітей до шести років: 2563 грн замість 2272 грн у 2023 р.;
• прожитмінімум для дітей від 6 до 18 років: 3196 грн замість 2833 грн;
• прожитмінімум для працездатних осіб: 3028 грн замість 2684 грн;
• прожитмінімум для осіб, які втратили працездатність: 2361 грн замість 2093 грн.

З 1 січня 2024 р. мінімалку збираються підвищити з 6700 грн до 7100 грн. З 1 квітня вона зросте до 8000 грн, і це найсуттєвіша корекція у соцстандартах. У проєкті до першого читання вдруге підвищувати мінімалку збиралися з 1 липня.

Від цих показників залежить велика кількість держвиплат та низка податків:

• мінімальна зарплата, зокрема, впливає на транспортний податок і податок на нерухомість, мінімальний Єдиний соціальний внесок, єдиний податок для ФОПів другої групи та на ліміти щодо доходів ФОПів;
• прожитковий мінімум, зокрема, впливає на "дитячі" держвиплати, обсяг податкової соціальної пільги, єдиний податок ФОПів першої групи.

Детальніше про розміри виплат та податків, які прив'язані до соцнормативів-2024, "Ми – Україна" вже писав.

У перехідних положеннях чергового бюджету воєнного часу заклали можливість уряду у ручному режими визначати час та обсяги низки держвиплат. Зокрема це стосується індексації пенсій. Але Денис Шмигаль запевняє, що на індексацію гроші передбачили.

"Окрім цього, починаючи з 1 січня 2024 року передбачається запровадження нової моделі оплати праці державних службовців на основі класифікації посад державної служби, яка, зокрема, передбачатиме посилення ролі посадового окладу, зменшення варіативної складової оплати праці, запровадження грейдової системи посадових окладів, де розмір мінімального грейду буде встановлено на рівні мінімальної заробітної плати", - додає міністр КМУ Олег Немчінов.

Він уточнює, що конкретний розмір зарплати держслужбовця залежить від результатів його роботи, стажу та посади, тобто її віднесення до відповідної сім'ї посад.

На субсидії наступного року з бюджету спрямовують 49,9 млрд грн (у минулому році узгоджували суму 37,9 млрд грн). Витрати на Міносвіти зростуть: 171 млрд проти 149,5 млрд, на МОЗ 201,8 млрд проти 187 млрд грн.

Витрати на оборону: менші чи більші?

22% ВПП або 1,692 трлн грн за кошторисом наступного року йде сектору оборони. До нього зокрема включають видатки на:

• Міноборони – 1,164 трлн грн (у 2023 р. – 1,782 трлн). З них 882,8 млрд – на ЗСУ та 265 млрд – на озброєння;
• МВС – 324,2 млрд грн (у 2023 р. – 348,6 млрд грн). З них 61,9 млрд – Прикордонній службі, 102,4 млрд – Нацгвардії, 43 млрд – ДСНС, 89,8 млрд – Нацполіції;
• СБУ – 35 млрд грн (у 2023 р. – 34,6 млрд);
• ГУР – 18 млрд грн (у 2023 р. – 24,3 млрд).

Втрати на оборону трохи вищі за 1,574 трлн грн очікуваних податкових надходжень. Отже, всі гроші платників податків наступного року, як і цього, йтимуть на військову кампанію.

Наступного року витрати на сектор оборони менші, ніж цьогоріч. Проте не варто забувати, що у 2023 р. кошторис тричі змінювали, зокрема суттєво збільшуючи видатки на оборону. Тому й нинішні показники – не аксіома.

Але найсуттєвіше те, що за день до ухвалення бюджету ВР узгодила законопроєкт 10037 про військовий ПДФО. Хоча с першого разу голосів не вистачило, з другої спроби це вдалося. Стосується він те тільки спрямування податку на доходи фізосіб наступного року, але й цього, бо застосовуватимуть його з 1 жовтня 2023 р.

Нові норми щодо військового ПДФО працюватимуть так:

• з 1 жовтня 2023 р до кінця року, в якому завершиться воєнний стан, військовий ПДФО, тобто від зарплат військових, замість місцевих бюджетів йтиме до державного;
• до кінця 2023 р. 13 млрд грн або 50% військового ПДФО піде на дрони, 50%, тобто ще 13 млрд – до Міноборони за закупівлю артсистем;
• з 1 січня 2024 р. на дрони спрямують 45% надходжень від військового ПДФО, Мінстратегпрому на виробництво зброї та боєприпасів 45%, а 10% – на автоматичний перерозподіл між військовими частинами в залежності від сплаченого ними ПДФО;
• "цивільний" ПДФО, як Бюджетним кодексом і передбачено, залишається у місцевих бюджетах (64%). Але мінімум 4% з цих коштів треба витрачати на розрахунки за виробництво тепла, централізоване водопостачання та водовідведення;
• наступного року дотаціями з бюджету громади будуть дотягувати до рівня їхніх доходів у 2021 р. Селам і селищам дають можливість здійснювати внутрішні та зовнішні запозичення так само, як і містам.

"Ціна питання в цьому і наступному році для загального бюджету від законопроекту 10037 становить 214,7 млрд грн на військові видатки", - каже заступник голови фінансового комітету ВР Ярослав Железняк.

Враховуючи ці кошти, менші витрати на оборону за окремими статтями вже не виглядають так драматично.

"Є витрати на армію, а є на виробництво та закупівлю зброї. Якщо розглядати витрати на оборону з цього боку, то вони збільшилися. Оскільки ухвалили рішення щодо вилучення грошей у місцевих бюджетів і влада каже, що це йтиме на виробництво зброї, - каже Тарас Загородній,. – Виробництво зброї – це фактично оборонні видатки. Тому витрати на оборону варто розглядати під таким кутом".

Нагадаємо, що раніше "Ми – Україна" розповідав про найбільш доступні та прибуткові варіанти заощаджень, які актуальні зараз та у наступному році.