15 січня відбувся перший у 2024 році етап відбору кандидатів у президенти США – республіканські кокуси в штаті Айова, перемогу на яких здобув Дональд Трамп. Розпочалася активна фаза виборчої гонки, яка завершиться виборами 5 листопада 2024 року та інавгураціє. До цієї кампанії прикута увага всього світу, і в Україні вона надзвичайно висока, адже США є нашим ключовим союзником і партнером. Оскільки перегони та голосування в Америці відбуваються за процедурою, яка геть не схожа на нашу, "Ми – Україна" зробив гід президентськими виборами у США-2024.

Які кандидати від партій та незалежні?

Республіканська партія

Дональд Трамп

Ніккі Гейлі (колишня губернаторка Південної Кароліни, постійна представниця США при ООН)

Рон Десантіс (губернатор Флоріди)

Аса Гатчінсон (колишній губернатор Арканзасу)

Раян Бінклі (пастор і бізнесмен)

Загалом про наміри балотуватися заявляли 14 республіканців. Проте окрім азначеної п'ятірки решта претендентів вибула з перегонів з різних причин. Останнім – одіозний борець із допомогою Україні, підприємець Вівек Рамасвамі, який на кокусах в Айові не знайшов підтримки і закликав голосувати за Трампа.

Демократична партія

Джо Байден

Дін Філліпс (конгресмен від Міннесоти)

Маріанна Вільямсон (письменниця та мотиваційна спікерка)

Інші кандидати. Від Партії зелених у перегонах бере участь лікарка та активістка Джил Стайн. Також є два незалежні кандидати: філософ, вчений та письменник Корнель Вест та юрист, активіст Роберт Кеннеді молодший (племінник Джона Ф. Кеннеді).

Кокуси та праймеріз: що це таке, яка різниця, коли відбудуться?

Хоча висувати свою кандидатуру на пост президента можуть незалежні кандидати, у політичній системі США домінують дві партії – демократична і республіканська, і кожен з обраних президентів належав до однієї з них. За одним виключенням: Джордж Вашингтон, перший американський президент, був незалежним кандидатом.

Кожна з двох партій обирає кандидата від себе, відсіюючи решту претендентів під час серії кокусів (партійних зборів) та праймеріз (первинних виборів) – двох різних способів відбору кандидатів, тобто партійних виборів.

Кокус – це особисті зустрічі політичної партії на регіональному рівні. Під час них відбуваються обговорення, дебати. Результатом є голосування, здебільшого відкрите, і перемогу здобуває той кандидат, який отримує більшість голосів.

Праймеріз – це первинні вибори, які організовує штат, а не політична партія. Кандидатів від партії під час них обирають шляхом таємного голосування.

У переважній більшості штатів застосовують праймеріз, але в деяких надають перевагу саме кокусам. Штат Айова кокусом відкрив календар висунення кандидатів. Наступною датою буде 23 січня, коли у Нью-Гемпшері відбудуться демократичні праймеріз.

До кінця зими Демократи проведуть чотири праймеріз, і окрім Нью-Гемпшира, вони пройдуть у Південній Кароліні (3 лютого), Неваді (6 лютого) та Мічігані (27 лютого). Республіканці – праймеріз у трьох штатах: Нью-Гемпшері (23 січня), Південній Кароліні (24 лютого) та Мічігані (27 лютого), а також кокуси у Неваді та на Віргінських островах 8 лютого.

На початку березня у республіканців партійні вибори у чотирьох штатах. Це поки всі визначені дати аж до супервівторка.

Що таке супервівторок та коли він буде?

Супервівторок – це день у марафоні партійних виборів, коли праймеріз та кокуси одночасно відбуваються у великий кількості штатів. Під час цієї кампанії він припадає на 5 березня. Цього дня за партійних кандидатів голосуватимуть у 16 штатах та територіях: Алабама, Аляска, Американське Самоа, Арканзас, Каліфорнія, Колорадо, Айова (демократи), Мен, Массачусетс, Міннесота, Північна Кароліна, Оклахома, Теннессі, Техас, Юта, Вермонт, Вірджинія.

Результати партійних виборів у супервівторок зазвичай визначають явних фаворитів президентських перегонів, тоді як аутсайдери вибувають.

Особливість супервівторка-2024 у тому, що він настане через день після того, як очікується початок першого федерального кримінального процесу над Дональдом Трампом.

Коли визначать кандидатів від партій?

Хоча переможці можуть стати очевидними й під час серії праймеріз та кокусів, остаточно номінують кандидатів партійні делегати на національних зборах, які проходять влітку.

Підчас національного партійного номінування, голосують партійні делегати та суперделегати. Більшість делегатів представляють свій виборчий округ, є місцевими політиками та активістами. Вони віддають голоси на вирішальних зборах, підтримуючи результати праймеріз та кокусів. Також на зборах голосують і суперделегати. На відміну від звичайних, вони можуть віддати голос за будь-якого кандидата, навіть на противагу громадськості. Суперделегати – це члени Конгресу, губернатори, колишні партійні лідери.

Республіканський з'їзд запланований на 15-18 липня у Мілуокі (штат Вісконсін). Демократичний з'їзд – на 19-22 серпня у Чикаго (штат Іллінойс). Але на вибори кандидати йдуть не самі. У парі з ними йдуть і потенційні віце-президенти. Майже кожен кандидат у віце-президенти від демократів та республіканців з 1984 року був оголошений ще до національного з'їзду.

Кандидата у віце-президенти, звісно, приглядає для себе сам кандидат у президенти, хоча у минулому та позаминулому столітті це рішення було за партією. Причини, з яких спираються на ту чи іншу постать, можуть бути різними – намагання отримати більшу прихильність громадськості, професійні чи особисті якості.

За американським законодавством віце-президент має основний обов'язок: бути готовим миттєво заступити на посаду президента, якщо той не зможе виконувати свої обов’язки через смерть, відставку чи тимчасову недієздатність. Посада не номінальна хоча б з огляду на статистику. В США 15 віце-президентів згодом ставали президентами. Якщо не поринати у сиву давнину, то з 1945 року це були Гаррі Трумен, Ліндон Джонсон, Річард Ніксон, Джеральд Форд, Джордж Буш старший та Джо Байден.

У виборчих списках кандидати представлені саме в парі із віце-президентом.

Як у США обирають президента?

На 16 вересня, 1 жовтня та 9 жовтня заплановані президентські дебати, на 25 вересня – віце-президентські. Днем волевиявлення у США стане 5 листопада – вівторок після першого понеділка листопада.

На виборах кожен зареєстрований американський виборець має можливість віддати голос за того чи іншого кандидата. Проте президент не обирається прямим всенародним голосуванням. За конституційними нормами президент обирається колегією з 538 виборників.

Як правило, партії або висувають список потенційних виборців на партійних з’їздах штату, або обирають виборців голосуванням центрального комітету партії. Часто їх обирають, щоб відзначити їхню відданість партії. Проте виборниками не можуть бути члени Конгресу, особи, які обіймають посади у федеральних установах, зокрема члени кабінету міністрів.

В залежності від процедури у штаті, до бюлетенів можуть вносити або не вносити окрім кандидатів у президенти та віце-президенти, ще й імена виборників. Але у більшості штатів виборників не вносять.

Громадяни США віддають свої голоси за обраних партією кандидата виборників. За процедурою, голосування колегії відбувається після дня виборів, і у 2024 році це має бути 17 грудня.

Федеральне законодавство не вимагає, щоб виборники голосували за того кандидата, партія якого їх обрала. Але є закони на рівні штатів, які до цього зобов'язують. Та й зазвичай вони лояльні партійці, тому результати голосування колегії зрозумілі після загальнонаціонального підрахунку голосів. Зазвичай переможець визначається у день після голосування, але у 2020р. підрахунок голосів тривав кілька днів

Є дві системи присудження голосів виборців:

• окружна система. Її використовують лише у двох штатах – Мен і Небраска. Там один голос виборників присуджується кандидату в президенти, який виграє всенародне голосування в кожному виборчому окрузі, а інші два – за набрання найбільшої кількості голосів у всьому штаті. Тобто два штати можуть розділити голоси виборників;
• "переможець отримує все". Решта штатів застосовує саме цю систему: той кандидат, який перемагає на виборах у штаті за кількістю голосів виборців, проводить усіх своїх виборників.

Той кандидат, який отримує 270 голосів виборників у колегії, стає президентом.

Як розподіляють виборників?

Між штатами 538 виборників розподілені приблизно пропорційно до чисельності населення. Останній перепис у Штатах відбувся у 2020 р. На підставі нього розподіл виборників між штатами відкоригували є таким:

• Алабама - 9 голосів
• Кентуккі - 8 голосів
• Північна Дакота - 3 голоси
• Аляска - 3 голоси
• Луїзіана - 8 голосів
• Огайо - 17 голосів
• Арізона - 11 голосів
• Мен - 4 голоси
• Оклахома - 7 голосів
• Арканзас - 6 голосів
• Меріленд - 10 голосів
• Орегон - 8 голосів
• Каліфорнія - 54 голоси
• Массачусетс - 11 голосів
• Пенсильванія - 19 голосів
• Колорадо - 10 голосів
• Мічиган - 15 голосів
• Род-Айленд - 4 голоси
• Коннектикут - 7 голосів
• Міннесота - 10 голосів
• Південна Кароліна - 9 голосів
• Делавер - 3 голоси
• Міссісіпі - 6 голосів
• Південна Дакота - 3 голоси
• Округ Колумбія - 3 голоси
• Міссурі - 10 голосів
• Теннессі - 11 голосів
• Флорида - 30 голосів
• Монтана - 4 голоси
• Техас - 40 голосів
• Джорджія - 16 голосів
• Небраска - 5 голосів
• Юта - 6 голосів
• Гаваї - 4 голоси
• Невада - 6 голосів
• Вермонт - 3 голоси
• Айдахо - 4 голоси
• Нью-Гемпшир - 4 голоси
• Вірджинія - 13 голосів
• Іллінойс - 19 голосів
• Нью-Джерсі - 14 голосів
• Вашингтон – 12 голосів
• Індіана - 11 голосів
• Нью-Мексико - 5 голосів
• Західна Вірджинія - 4 голоси
• Айова - 6 голосів
• Нью-Йорк - 28 голосів
• Вісконсін - 10 голосів
• Канзас - 6 голосів
• Північна Кароліна - 16 голосів
• Вайомінг - 3 голоси

Система непрямих виборів така, що кандидат може здобути більшу кількість голосів саме виборців, проте за рахунок голосів виборників, перемогу здобуде інший. У 2016 році Гілларі Клінтон отримала 48% голосів саме виборців, тоді як Трамп – 46%. Але завдяки системі непрямого голосування, він здобув 306 голосів виборників та переміг.

Тому змагання відбувається за штати, і найбільше за "хиткі" або "мінливі" із найбільшою кількістю виборників.

Що таке "хиткі штати"?

Можна по-різному оцінити, які штати є "синіми" або "червоними", тобто традиційно голосують за демократів чи республіканців. Але наводимо топ-10 тих та інших за індексом партійного голосування Кука, який вимірює схильність до партії порівняно із країною в цілому на основі двох останніх президентських виборів. І надаємо кількість виборників у дужках.

Топ-10 "синіх" штатів, демократичних:

• Вермонт (3)
• Массачусетс (11)
• Меріленд (10)
• Гаваї (4)
• Каліфорнія (54)
• Нью-Йорк (28)
• Вашингтон (12)
• Род-Айленд (4)
• Іллінойс (19)
• Делавер (3)

Топ-10 "червоних" штатів, республіканських:

• Вайомінг (3)
• Західна Вірджинія (4)
• Північна Дакота (3)
• Оклахома (7)
• Айдахо (4)
• Арканзас (6)
• Кентуккі (8)
• Південні Дакота (3)
• Алабама (9)
• Теннессі (11)

Це штати, з-поміж інших, які з високою ймовірністю оберуть своїх звичних партійних фаворитів. Але не всюди позиція виборців є одностайною чи близькою до одностайної. Під час будь-яких перегонів, в залежності від рейтингів та опитувань, визначають "хиткі" чи "мінливі" штати, де лідера важко передбачити.

За попередніми рейтингами колегії виборників (середина грудня), зараз хиткими штатами у цих президентських перегонах є :

• Арізона (11 виборників)
• Джорджія (16 виборників)
• Мічіган (15 виборників)
• Невада (6 виборників)
• Пенсільванія (19 виборників)
• Вісконсін (10 виборників).

Близькі до таких, а дехто вже й прямо вказує, що хиткими є Флорида (30 виборників), Північна Кароліна (16 виборників).

Загалом десь 170 голосів за грудневими рейтингами твердо віддають демократам, 191 голос – республіканцям. За решту буде серйозна битва, переможець якої стане 47 президентом США на інавгурації 20 січня 2025 року.

Нагадаємо, що раніше "Ми – Україна" розповідав, хто такі хусити та чому вони виступають війною проти Ізраїлю та його союзників.