Другий рік повномасштабної російської агресії країна завершує із очікуваним зростанням ВВП на рівні 4,5-4,9%, індексом споживчих цін близько 6% (грудень до грудня) – такими є прогнози НБУ та МВФ.

Під завершення 2023 року "Ми – Україна" згадує найбільш знакові фінансово-економічні події, які сталися у країні.

Кредити від ЄС та МВФ

У другій половині січня-2023 Україна та ЄС узгодили меморандум про макрофінансову допомогу на рік обсягом 18 млрд євро. Кредит на пільгових умовах надали із таким розрахунком, що кожен транш становить 1,5 млрд на місяць, і цього фінансування у Євросоюзі дотримуються. Меморандум передбачає низку вимог, проте їхній перелік невеликий і вони дублюють як зобов'язання України у статусі кандидата у члени ЄС, так і основні за програмою іншого кредитора.

Extended Fund Facility, тобто Механізм розширеного фінансування – схвалена наприкінці березня цього року кредитна програма для України від Міжнародного валютного фонду. Термін дії – чотири роки, обсяг – $15,6 млрд. Транші у межах неї надаються після щоквартального перегляду, і цьогоріч Україна пройшла усі передбачені.

Перший транш, $2,7 млрд, отримали одразу після схвалення, у березні. Другий транш на суму $890 млн надійшов у червні після першого перегляду. Рада директорів МВФ 11 грудня схвалила третій та останній цього року – на $900 млн.

Заступник голови фінансового комітету ВР Ярослав Железняк попереджає, що на 2024 рік за оновленим меморандумом отримали нові структурні маяки – домашнє завдання, що маємо виконати у зазначені терміни. На перше півріччя наступного року маємо такі нові:

• знайти близько 38 млрд грн або 0,5% ВВП для збільшення бюджетних надходжень до лютого;
• змінити процесуальне законодавство так, щоб у першій інстанції справи міг розглядати один антикорупційний суддя або колегія з трьох суддів, до кінця березня;
• перезавантажити Бюро економічної безпеки та провести аудит фінансового стану компаній центрального теплопостачання до кінця червня.

Потреба у зовнішньому фінансуванні на 2023 р., яку закладали у бюджет ще до масованих російських атак на енергетичну інфраструктуру, становила $38 млрд. За підсумками листопада загалом за усіма напрямками отримали $37,4 млрд. Проте 2024 р. зустрічаємо із невизначеністю: потреба у фінансуванні становить $40-42 млрд, проте ані новий пакет допомоги від ЄС, ані виплати від США не узгоджені.

Компенсація за житло

23 лютого цього року Верховна Рада ухвалила закон про компенсацію за пошкоджене та знищене внаслідок війни житло, який набрав чинності наприкінці травня. Протягом весни уряд прописував, а згодом вносив зміни до окремих порядків, які передбачають виплати. Зрештою програма єВідновлення щодо компенсацій за пошкоджене житло почала працювати у травні, а щодо знищеного – у другій половині осені, коли вже акумулювали певну кількість заяв.

У підсумку основні вимоги такі:

• компенсація передбачена на знищене або пошкоджене житло, яке не знаходиться на ТОТ чи у зоні бойових дій, та внесене до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
• обмеження щодо суми виплат за пошкоджене житло. Ремонт категорії А – розрахована сума компенсації до 200 тис. грн. Таку суму виплачуватимуть одним платежем. Ремонт категорії Б – розрахована сума компенсації від 200 тис. до 350 тис. грн (для квартир, якщо місця загального користування не пошкоджені), від 200 тис. до 500 тис. грн (для одноквартирних будинків). Таку суму виплачуватимуть двома траншами;
• обмеження щодо виплат за знищене житло. Той, хто втратив квартиру, може отримати кошти тільки за сертифікатом на придбання нового житла. Той, хто втратив будинок, на вибір: або кошти на спецрахунок, або сертифікат. Розмір компенсації залежить від квадратури знищеного житла, кількості кімнат, року будови, регіонального коефіцієнту та розрахованої урядом середньої вартості квадратного метру житла: 36,42 тис грн для квартир та 22, 19 тис. грн для будинків. І заразом компенсація скоріше за все буде меншою за ринкову вартість втраченого;
• строк, сума компенсації та саме її надання залежить в утворених при місцевих радах комісій.

Наступного року до єВідновлення додадуть можливість компенсувати кошти за пошкоджене житло, яке українці відремонтували за власний кошт. Також будуть експериментувати із компенсаціями за житло на ТОТ, і пілотним містом обрали Мелітополь.

Тарифи

З 1 червня 2023 р. для українців підвищили тарифи на електроенергію. Замість 1,44 грн за кіловат в разі споживання до 250 кВт на місяць та 1,68 за кВт у разі місячного споживання понад 250 кВт, встановили єдиний тариф – 2,64 грн за кВт для усіх. За підрахунками Міненерго, в середньому це збільшило платіжки однієї родини на 250 грн.

На відміну від вартості газу та похідних від нього – гарячої води та тепла, тариф на електроенергії під час воєнного стану не знаходиться під законодавчим мораторієм на підвищення.

З 1 липня 2023 р. планувалося підвищення тарифів на водопостачання та водовідведення, проте керівництво держави висловилося проти, і його скасували.

Плани на 2024 рік поки є дуже орієнтовними. Нині 5,5-5,8 грн за кВт-год – обґрунтована ринкова ціна електроенергії для населення без ПДВ, як вказує голова НКРЕКП Костянтин Ущаповський. За його переконанням, до кінця опалювального зимового періоду говорити про підвищення неможна. Але наступного року із розрахунками від НКРЕКП рушать до державного керівництва. Чи буде перегляд – питання відкрите.

Ціна газу НАК "Нафтогаз" зафіксована до 1 травня 2024 р. Для населення за тарифом "фіксований" вона становить" 7,96 грн за куб із ПДВ. До середини квітня зафіксовано на рівні 7400 грн за тисячу кубів вартість газу для постачальників тепла. І вірогідність того, що наступного року скасують мораторій на зміну вартості газу існує, адже держава позбувається пільг воєнного стану в інших напрямках.

На що українцям із великою ймовірність у 2024 р. варто чекати, то це на третю платіжку за газ – за техобслуговування внутрішньобудинкових газових мереж. Якими законодавчими нормами вона передбачена, "Ми – Україна" вже розповідав. З того часу маємо зміни: у НКРЕКП ухвалили типовий договір про техобслуговування. Також згідно із законодавством, до 5 січня 2024 р. на сайтах операторів газорозподільчих мереж має з'явитися кошторисна вартість техобслуговування.

Скасування податкових пільг

2023 рік став періодом скасування запроваджених у 2022 році податкових пільг. Переглядати їх взялися у зв'язку із зобов'язаннями перед кредиторами. Саме згідно із ними змінилися умови щодо:

ФОПів. З 1 серпня сплата єдиного податку першою та другою групою повернулася до звичного режиму, за виключенням тих, що мають податкову адресу на територіях бойових дій чи на ТОТ, які сплачують добровільно. Розміри ЄП до кінця цього року – 268,4 грн (перша група) та 1340 грн (друга група). Третю групу ФОП повернули до ставки 5% від доходу замість пільгової 2%. Сплату ЄСВ для спрощенки лишили добровільною;

РРО. З 1 жовтня відновилася дія штрафів за порушення норм закону про реєстратори розрахункових операцій;

Перевірок. Планові документальні перевірки повертали із баталіями. Спочатку з 1 серпня їх повернули для виробників та продавців підакцизки, організаторів азартних ігор, надавачів платіжних та фінансових послуг. Але згодом перелік розширили. За підписаним у перших числах грудня законом планові документальні перевірки повернулися для платників податків, які:

• виробляють та/або реалізують підакцизну продукцію;
• здійснюють чи здійснювали діяльність у сфері азартних ігор;
• надають або надавали фінансові, платіжні послуги;
• є нерезидентами та діють або діяли в Україні через відокремлені підрозділи, постійні представництва;
• за підсумками 2021 р. сплатили: податок на прибуток на 50%+ менший, ніж в середньому по галузі; ПДВ на 50%+ менший, ніж в середньому по галузі;
• за підсумками 2021 р. мали: дебіторську заборгованість удвічі більшу за кредиторську; витрати за податковою декларацією 75%+ від суми загального річного доходу; нарахування/виплату доходу у вигляді зарплати, що менша за середню по галузі.

З 1 липня отримали також наслідки ухваленого ще восени 2022 р. рішення щодо скасування пільгових ставок акцизу та ПДВ на пальне. Податок на додану вартість зріс з 7% до 20%. Акцизи на бензини та дизпаливо знову стали 213,5 євро за тисячу літрів замість 100 євро.

На тлі очікуваного скасування пільг експерти обіцяли здороження бензинів та дизпалива до 10 грн. Орієнтовно таке й маємо. В середньому у липні А95+ коштував 49,6 грн, нині 56,5 грн; А95 коштував 46,84 грн, зараз – 53,4 грн; дизельне пальне вартувало 45,4 грн, а зараз 53,3 грн.

Зерновий коридор

Проіснувавши менше, ніж рік, зернова угода припинила дію у середині липня 2023 року. Прямих домовленостей із агресором Україна в ній не мала, зерновий коридор існував у межах двох окремих угод: між Україною Туреччиною та ООН та між росією Туреччиною та ООН.

Розуміючи, що рф ніякого слова не дотримає, уряд сформував спецфонд для компенсації суднам ризиків та пошкоджень. Проте не страхування дозволило Україні самостійно продовжити експорт морським шляхом. Вдалося це завдяки влучним ударам українських військових по російському флоту, а також застосуванню маршруту у територіальних водах Румунії та Болгарії..

У листопаді Володимир Зеленський також повідомив про те, що Україна "у близькому майбутньому" отримає військові кораблі для захисту суден.

Зниження облікової ставки

На тлі неочікувано низького рівня інфляції, який виявився набагато меншим за прогнози Нацбанку, наприкінці липня 2023 р. регулятор перейшов до циклу пом'якшення відсоткової політики. Облікову ставку з 25% почали поступово знижувати: до 22% у липні, до 20% у вересні та до 16% наприкінці жовтня.

За звичайних умов облікова ставка – це вартість грошей як ресурсу. Не одразу, але рівень ОС має впливати на вартість кредитів та депозитів.

Проте зниження з 25% до 16% ОС в нинішніх умовах звичайного впливу не має, бо одночасно із її рівнем Нацбанк затвердив ставку за тримісячними депозитами НБУ на рівні 20% (16%, +4 в.п.), а за кредитами рефінансування – 22% (16% +6 в.п.). Тобто за банківськими операціями умови не змінив.

Депозитні сертифікати, улюблений спосіб банків заробляти, лишаються максимально привабливими. Тому й кредити з депозитами на ОС не реагують. Відсотки за ними залежать від фінансової ситуації окремо взятих банків, від того, наскільки вони зацікавлені у залученні тих чи інших депозитах та у тих чи інших інструментах кредитування.

Рішення щодо ОС, яке фактичного впливу на вартість грошей як ресурсу не має, важливе для того, щоб зрозуміти: у 2023 році НБУ лишився на засадах підтримки фінансового успіху банків, а не кредитування ними економіки. У грудні має бути ще один перегляд облікової ставки. Анонсоване зниження – до 15%. Але спостерігати насправді варто за тим, якими будуть ставки за операціями з НБУ.

Скасування фіксованого курсу

36,56 грн за долар – таким був офіційний фіксований курс НБУ до початку жовтня, коли там вирішили, що країна готова до поступового зниження регуляторного тиску. Замість фіксації НБУ тепер застосовує режим керованої гнучкості. Тобто шляхом купівлі-продажу валюти на міжбанку, тримає результати торгів у тих значеннях, які є адекватними для потрібного офіційного курсу. Проте регулятор не оприлюднював ані межі коридору для курсу, ані обсяги валюти, які готовий витрачати на те, щоб стримувати коливання.

Після двох місяців застосування нового режиму вдалося впритул наблизити курси міжбанку та офіційний, а скасування множинності валютних курсів є однією з цілей НБУ.

На початку грудня офіційний курс 36,87 грн за долар, що лише трохи вище за фіксований. Проте за валютну стабільність довелося сплатити й ціну: міжнародні резерви НБУ за два місяці скоротилися з $39,7 млрд до $38,7 млрд.

Блокування кордону

З 6 листопада і понад місяць польські перевізники блокували пункти пропуску з Україною, вимагаючи повернення дозволів на вантажоперевезення в межах ЄС для українських компаній, тобто зупинити наданий Україна під час війни транспортний безвіз. Також хотіли окремої електронної черги для порожніх фур з ЄС, які їдуть з України, доступу до системи "Шлях".

Блокада коштувала життя двох українським водіям, які померли у величезних чергах на кордоні.

Є й суто економічні наслідки. У першу чергу дефіцит та зростання на 7,5 грн вартості автогазу, основним постачальником якого є Польща. Україна також в очікуванні дефіциту певних груп товарів, а бізнес за три тижні зазнав збитків на понад 400 млн євро.

Проте, як "Ми – Україна" і попереджали експерти, вирішення кризи приходить разом зі зміною влади. Після виборів та періоду турбулентності, у Польщі формується новий постійний уряд на чолі із Дональдом Туском, і поступово блокада знімається.

Думка експертів

Андрій Новак, голова Комітету економістів України:

- Цей рік, незважаючи на продовження окупації та активної фази війни, став початком відновлення української економіки. У 2022 році падіння ВВП склало майже третину, а у 2023 році маємо незначне, але зростання, приблизно на 4%. Початок відновлення економіки – перша і головна подія.

Друга подія за важливістю – стабільний курс гривні, навіть після скасування режиму фіксації Нацбанком. Ми побачили, що, не дивлячись на деякі панічні прогнози про курс 50, 70 чи 100 грн за долар, після цього навпаки гривня дещо укріпилася.

Третя важлива подія – зняття Збройними Силами України морської блокади, що дозволило здійснити певне відновлення українського експорту. Причому не тільки аграрного, але й промислового також.

Четверта подія – продовження у 2023 році масштабної фінансової підтримки України. У вигляді прямої фінансової допомоги як для покриття дефіциту бюджету, так і для поповнення золотовалютних резервів НБУ. Плюс подовження дії режимів вільної торгівлі між Україною та ЄС, між Україною та багатьма країнами, продовження ще на рік транспортного безвізу з ЄС. Який, щоправда, Польща через своїх перевізників дещо порушила. Але в цілому транспортний безвіз – важлива економічна подія.

На п'яте місце можна поставити значне зниження темпів інфляції, порівняно із 2022 р. І, у той же час, хоч і незначне, але підвищення соціальних платежів. Зокрема мінімальної зарплати, пенсій, допомог різним категоріям. В умовах активної війни та спрямування половини бюджету на військові цілі, Україні це все ж вдається.

Олег Пендзин, член Економічного дискусійного клубу:

- З 1 липня повернуті податки на пальне, а з 1 серпня повернуті податки до довоєнного рівня у повному обсязі – це, з моєї точки зору, чи не найголовніші події 2023 року, бо вони суттєво вплинули на умови роботи бізнесу у воєнний час.

Другий важливий момент – співпраця з МВФ. Міжнародний валютний фонд повернувся в Україну – це однозначний позитив. Виділення макрофінансової допомоги нашими партнерами у розмірі $40 млрд теж є величезною подією. Від цього залежало фінансування усіх видатків.

Хороший врожай цього року – також важлива економічна подія. Вона призвела до того, що у другому кварталі мали ріст ВВП 19%, зараз 9,5%. Основна причина такого росту і, власне, те, для чого був потрібен зерновий коридор без росіян, – дуже великий врожай.

Також треба відзначити скоординовану політику Нацбанку, яка призвела до зменшення інфляції. Сьогодні інфляція менше 5%, і це величезне економічне досягнення. Причиною цього є багато речей, але у тому числі й політика НБУ.

Але у 2024 рік заходжу із важким серцем. Причина – незрозуміла ситуація принаймні із $29 млрд макрофінансової допомоги з $40 млрд, які нам потрібні. Не виділена допомога американцями і не ухвалене рішення Єврокомісії (щодо пакету у 50 млрд євро, який розрахований на чотири роки, - авт.)

Те, що 58% громадян, згідно із опитуваннями, кажуть, що навіть у разі відсутності допомоги треба продовжувати війну, – це добре, що є такий оптимізм. Але для продовження війни у першу чергу потрібні гроші, в тому числі й для виконання соціальних зобов'язань. Якщо у вас тільки 1,7 трлн грн і частину цих грошей ви вимушені віддати на пенсії та соцдопомогу, то фізично не вистачить грошей, щоб фінансувати війну. Друге, що потрібно – боєприпаси та воєнно-технічна допомога. Ми ж не будемо воювати з вилами, це можливо тільки в теорії. Добре, що у суспільства оптимістичне відчуття, але без грошей буде біда, і це мене дуже хвилює.

Нагадаємо, що раніше "Ми – Україна" зібрав 45 світлин з України, які світові ЗМІ та агенції вважають найвизначнішими у 2023 році.