12 червня група депутатів на чолі Дмитром Наталухою зареєструвала два законопроєкти про модель економічного бронювання. Вона не єдина – будуть інші. Який варіант пропонують зараз, якими будуть інші пропозиції та навколо чого точаться дискусії, розбирався "Ми – Україна".
Військовий збір 20 тис. грн за заброньованого
Група нардепів, очолювана головою парламентського комітету з економічного розвитку Дмитром Наталухою, подала до парламенту два законопроєкти – 11331 та 11332. Перший – про прогнозованість реального сектору економіки із базовими принципами економічного бронювання. Другий – про зміни до Податкового кодексу, які потрібно внести, щоб реалізувати модель економічного бронювання.
Запропонована передбачає такі умови. За тих працівників, яких бізнес вважає критичними для своєї роботи, роботодавець буде сплачувати додатковий військовий збір у фіксованій сумі 20000 грн на місяць. Тобто окрім ПДФО, ЄСВ та військового збору 1,5%, буде ще й ця сума. Сплачує безпосередньо бізнес – не працівник, а рівень його заробітної плати та посада значення не мають.
Скористатися можливістю можуть ті суб'єкти господарювання, яким зараз з якихось причин недоступне бронювання співробітників за урядовими умовами.
Урядові умови, вказує Наталуха – це стратегічне бронювання, а законопроєкти саме про економічне – на додачу. Проте за Кабміном буде визначення одного із найважливіших його умов – ліміту військовозобов'язаних, яких матиме право забронювати роботодавець. Нині, за певними виключеннями, стратегічне бронювання встановлює квоту 50% від кількості військовозобов'язаних. Щодо економічного бронювання орієнтуються на таку саме.
До підприємств, які схочуть та зможуть скористатися економічним бронюванням висувають вимоги: відсутність заборгованості зі сплати податків та зборів. Пропонують застосувати модель і для ФОПів, які не мають заборгованості перед державою щодо податків та ЄСВ і з вимогами до строків їхньої реєстрації (не для щойно утворених) та оборотів (не менше 20 тис. грн щомісяця). Їм треба буде показати виписку про обіг коштів на рахунку за період, яка буде підтвердженням.
Суб'єкт господарювання внесе дані про працівника, якого схоче забронювати до електронної системи. Надасть виписку про сплату фіксованої суми військового збору за три місяці – 60 тис. грн. В результаті для працівника буде сформовано QR-код про можливість бронювання – "жовтий". Протягом 60 днів із таким він зможе оновлювати дані без вірогідності мобілізації. А після оновлення даних отримає QR-код, який підтверджує бронювання – "зелений". Потім бронювання автоматично буде пролонговуватися в разі сплати компанією 20 тис. грн військового збору на місяць за кожного.
Проте із термінами та порядком відстрочки під час економічного бронювання у цій моделі остаточне рішення лишають за урядом.
"З самого початку ми виходили з того, що повинна бути чітка процедура: сплата збору — тимчасова бронь — оновлення даних — повноцінна бронь, яка оновлюється щомісяця. У тексті законопроекту ми поклали процедурно це питання на Кабмін", - вказує Наталуха.
Він уточнює: про те, чи фіксувати цю норму на рівні закону ще будуть обговорювати. Також дискусійним є бронювання військовозобов'язаних працівників, критично важливих для підприємств, які мають дефіцитні військово-облікові спеціальності.
"Це питання поки залишається відкритим. Є певне бачення, але воно потребує узгодження насамперед з військовими. Рішення прийматимемо під час роботи над законопроєктом вже у Раді", - каже Наталуха.
До того ж будуть альтернативні моделі економічного бронювання.
Інші варіанти бронювання: зарплата від 30-35 тис. грн та комбінована модель
Варіант економічного бронювання зі сплатою 20 тис. грн додаткового військового збору обговорювався із представниками бізнесу та із урядом. В Офісі президента ще наприкінці 2023 року розглядають ідею, яка має підтримку у Кабміні та напрацьовується у ньому з аналітичними центрами – бронювання, відштовхуючись від сплачених із заробітку податків та зборів.
Це ставка на вибілювання зарплат, детінізацію. Тобто в разі зарплати понад 30-35 тис. грн внесок до бюджету є адекватний для фінансової підтримки армії і такий розмір є підставою для бронювання. Цю модель називають урядовою. За нею, виходячи з обговорень із Мінекономіки та Офісом президента, уточнює Наталуха, також розглядався ліміт заброньованих на рівні 50% від кількості військовозобов'язаних
Також анонсують законопроєкт зі змішаною моделлю: бронювання найманих працівників із зарплатою понад 30-35 тис. грн та в разі сплати ФОПами військового збору 20 тис. грн.
Дмитро Наталуха каже, що всередині парламенту щодо економічного бронювання хочуть дискусії та визначення оптимального способу. Він наводить такі економічні розрахунки щодо бюджетних надходжень в разі застосування запропонованого зараз:
- без ФОПів – близько 200 млрд грн на рік;
- з ФОПами – близько 315-320 млрд грн на рік.
Далі, в залежності від популярності застосування інструментів, цифри можуть виявитися більшими чи меншими.
Дискусія щодо ФОПів триватиме: дехто в парламенті вважає, що без ФОПів у моделях економічного бронювання немає сенсу, інші вважають, що із ними вона неможлива. Звільнитися та відкрити новий, щоб забезпечити собі бронювання, може бути великою спокусою. Саме тому щодо них пропонують "фільтри" за строком реєстрації та оборотом.
Кошти, люди та заперечення
Щодо моделей економічного бронюванням маємо ідеї економічного ж комітету ВР, уряду та змішану. Голова безпекового комітету ВР Олександр Завітневич каже, що відносно варіантів суспільство розкололося.
"Але все одно якийсь баланс ми будемо шукати, тому що, ще раз повторюсь, фронту без тилу не буває, і тилу без фронту не буде. Без нашої економіки, без податків не буде за що фінансувати фронт. В якомусь вигляді, я думаю, воно (економічне бронювання, авт.) точно буде", - впевнений Завітневич.
Член безпекового комітету Федір Веніславський в оцінках економічного бронювання обережний.
"Якихось вже напрацьованих алгоритмів, які б нам дозволили сказати, що воно буде запроваджено, наразі немає, - каже він, - Ба більше, я не можу сказати, що це питання, яке, скажімо, абсолютно безболісно пройде у парламенті. Це дуже сенситивне питання, воно має дуже багато наслідків з точки зору соціальної справедливості та відповідності Конституції. Тому я не думаю, що в дуже короткостроковій перспективі це питання буде вирішено".
Будь-яка модель чутлива з кількох міркувань, які можна умовно поділити на дві групи: цивільну та військову. У тилу економічне бронювання дискутується саме через те, про що каже Веніславський: порушення принципу рівності. Або, як це багато хто каже, війна буде для бідних. Маленька зарплата у найманого працівника, а 30-35 тис. грн – серйозна планка, удвічі більша, ніж середня зарплата по країні за статистикою Пенсійного фонду, підпадаєш під мобілізацію. Не можеш додатково заплатити 60 тис. грн за працівника, бо маєш фінансові проблеми на підприємстві – як і зараз ризикуєш втратити критично важливих та навіть увесь бізнес загалом.
Чи буде найманий працівник або бізнес донатити на армію в разі збільшення витрат – питання, яке може постати, але про нього поки мало згадують. Ще одне – закладання додаткових витрат на економічне бронювання у вартість товарів та послуг. Щодо цього Дмитро Наталуха, покладається на те, що ці витрати бізнес віднесе до своєї маржинальності, а також на конкуренцію та регулювання вартості товарів та послуг ринком.
Міркування з точки зору чутливості військової складової інші та ще важливіші. Перше – чи не зірве економічне бронювання плани щодо мобілізації.
"Сьогодні вартість утримання одного бійця обходиться державному бюджету в $30 тисяч, або 1,2 мільйона гривень на рік, і ця сума не враховує вартості озброєння, яким користується військовий, - вказує один з авторів законопроєктів, народний депутат Ігор Марчук, - Для отримання необхідних 360 млрд грн, щоб профінансувати нову хвилю мобілізації в кількості 300 тис. осіб, нам потрібно буде забронювати приблизно 1,2 млн осіб. Такий обсяг заброньованих складає всього 13% від загальної чисельності мобілізаційного резерву наявного зараз в Україні".
Дмитро Наталуха оцінює мобілізаційний потенціал України на рівні 5-6 млн чоловіків. Проте 13% від такого резерву – це 650-780 тис. осіб, а не 1,2 млн, які забезпечили б потрібні для мобілізації 360 млрд грн. До того ж є оцінки, що мобрезерв становить відчутно менше – 4,88 млн чоловіків.
Поки що немає розмов про те, що ми згорнемо економічне бронювання, якщо досягнемо певного порогового значення від обсягу мобрезерву. Хоча ліміти економічного бронювання можна буде врегулювати на рівні Кабміну. Так само, як в уряді вже зараз можуть повністю визначити його умови, проте шлях торують через парламент.
Друге – чи покриє економічне бронювання витрати на мобілізацію. Міністр фінансів Сергій Марченко констатував, що додаткова потреба у військових видатках вже становить 200 млрд грн, але багато хто оцінює розрив у 400-500 млрд грн. Те, що економічне бронювання із 20 тис. грн військового збору його не покриє, вже зрозуміло – цифри наведені вище. Не забезпечить такі обсяги і урядова модель із вибілюванням зарплат.
"Ми порахували, що при встановленні мінімальної межі у 30 тис. грн зарплати, у нас буде заброньовано близько 500 тис. чоловіків і це дасть можливість залучити до державного бюджету 167 млрд грн через детінізацію зарплат – додаткові надходження. Якщо буде встановлено на рівні 35 тис. грн, надходження до державного бюджету трохи менші, але все одно це більше, ніж 100 млрд грн. Цих грошей може бути достатньо, щоб підсилити рекрутинг та підвищити зарплати нашим військовим", - підраховує доктор економічних наук, голова Advanter Group Андрій Длігач.
Ще одне надважливе питання – справедливість, і саме щодо тих, хто вже захищає Україну. Серед них ті, хто був критичний для певного бізнесу, хто отримував зарплату понад 35 тис. грн, за кого бізнес міг би сплатити додаткового 20 тис. грн військового збору. Але для них поки немає пропозицій. Можливість демобілізації – тобто звільнення після певного строку служби, із нового закону про мобілізацію виключили. Щось на заміну поки не підготували і, судячи з усього, підготують не скоро.
"Цей законопроєкт готує Міністерство оборони разом з Генеральним штабом. У нас він не готується поки що, - каже Завітневич, - Але потрібно постійно бути у контакті з ними і подивитися на результати мобілізації, які будуть через 2-3 місяці. І тоді вже можна буде говорити про терміни демобілізації. Це дійсно потрібно".
Враховуючі усі суперечливі питання, дискусія про моделі економічного бронювання справді необхідна і простою вона не буде.
Нагадаємо, що раніше "Ми – Україна" розповідав, як змінився порядок стратегічного бронювання.