Наприкінці 2024 року Національний банк може запустити відкрите тестування електронної гривні із залученням банків та громадян. Йдеться про добровільне користування низкою учасників ще не запущеної офіційно е-гривні. Що таке цифрова валюта центрального банку, чим відрізняється від крипти та безготівки та як її запроваджують у світі, розповідає "Ми – Україна".

Цифрова валюта центрального банку– що це таке?

Національна валюта тієї чи іншої країни, у тому числі України – це фіатні гроші (від латинського слова fiat – наказ), законний спосіб платежу, який регулюється державою. Колись фіатні гроші забезпечувалися певним товаром, золотом. Але золотий стандарт лишився у далекому минулому, і тепер фіатні валюти забезпечуються рівнем довіри до держав, які їх випускають. Колись доступні у вигляді готівки, тепер фіатні валюти існують у готівковій та безготівковій формі.

Із появою і розвитком криптовалют, а також із зростанням популярності безготівки, якій все більше почали надавати перевагу під час пандемії COVID-19, все активніше центральні банки різних країн працюють над концепцією та застосуванням цифрових валют центрального банку – CBDC. Тобто цифрової форми національної валюти.

CBDC – це не криптовалюта. Ідея цифрової валюти центробанку технологічно похідна від крипти. Зокрема в її основі – технологія розподіленого реєстру (Distributed Ledger Technology – DLT) та її найпопулярніший різновид – блокчейн.

Проте криптовалюти є приватними, децентралізованими, їх не регулює жоден орган. Натомість CBDC мають випускати та регулювати центральні банки, подібно до емісії готівки: в певних обсягах та із можливістю програмувати застосування. Тож суть цифрової фінансової валюти центрального банку – переведення якогось обсягу національної фіатної валюти у цифрову форму.

CBDC – це не електронні гроші. Хоча використати до цифрової валюти чи е-гривні термін "електронні гроші" в якості синоніму дуже хочеться, це не одне й те саме.

З 2021 року в Україні діє закон про платіжні послуги. Процитувати визначення і цифрових грошей НБУ, і електронних грошей із закону можна, але легше одразу вказати на схожість та різницю. Схожість у тому, що за законодавством і електронні, і цифрові гроші можуть існувати тільки у безготівковій формі.

Але в Україні електронні гроші мають право випускати (емітувати), виконувати із ними платіжні операції, у тому числі відкривати та обслуговувати електронні гаманці, ліцензовані банки та небанківські установи. Електронні гроші в Україні вже існують і є зобов'язанням приватного сектору. Хоча ринок на мінімумі, і зараз за реєстром НБУ, емітент електронних грошей один – ПАТ "МТБ Банк".

Натомість за законом цифрові гроші НБУ, українська CBDC – це електронна форма гривні, яку випускає Нацбанк. Вона буде зобов'язанням НБУ – держави, а не приватного сектору. Хоч існуватиме у безготівковій формі, гарантуватиметься Нацбанком, на відміну від коштів на рахунках у банках, які ми використовуємо для безготівкових розрахунків та які є зобов'язанням цих банків. І найголовніше – е-гривня ще тільки народжується.

На якій стадії е-гривня?

Створення е-гривні почали вивчати в Україні у 2016 році, коли ще не було її визначення у законодавстві.

У вересні-грудні 2018 р. провели закритий пілотний проєкт е-гривні для працівників НБУ та компаній, які стали учасниками. Тоді випустили цифрову валюту в еквіваленті 5443 грн і з нею проводили різні операції. Зокрема, створювали гаманці, встановлювали мобільні додатки гаманців, поповнювали їх та проводили між ними перекази, поповнювали баланс мобільного, здійснювали благодійні внески, обмінювали е-гривню на безготівку.

Висновки можна знайти за посиланням, але деякі з них варто вказати. У е-гривні є такі переваги: безпечність (гарантується Нацбанком), швидке отримання статусу користувача нею, швидкість розрахунків. У звіті підтвердили, що неї може використовуватися технологія розподілених реєстрів (DTL, блокчейн). Але проєкт потребував подальшого опрацювання.

У 2021 році НБУ провів опитування щодо можливого використання е-гривні. 60% опитаних тоді сказали, що користувачами цифрової валюти мають бути фізособи, юрособи, банки для розрахунків між собою. Також вони виділили шість найцікавіших варіантів використання е-гривні: для роздрібних безготівкових платежів фізосіб, для транскордонних переказів та розрахунків, для розрахунків за цінними паперами та фінінструментами, для цільових соцвиплат, для зберігання та накопичення – як дохідний інструмент.

У 2022 році НБУ зареєстрував торгову марку "е-гривня", а у листопаді показав проєкт її концепції із застереженням, що це не остаточне бачення цифрової валюти. Відштовхувалися від технології DTL, того, що платформою е-гривні буде володіти та керувати НБУ.

За концепцією у платформі для використання е-гривні через додаток будуть створювати гаманці (звичайні користувачі – фізособи, держоргани, суб'єкти господарювання, надавачі платіжних послуг та Нацбанк) і гаманець – те саме, що й рахунок у е-гривні, але розміщується ця валюта не у банку, а у вигляді коду в реєстрі НБУ. Саме доступність цифрової валюти – одна із найбільших її потенційних переваг. В ідеалі, для створення е-гаманця не потрібен буде доступ до банку, рахунок у ньому.

Запропоновані у концепції можливості е-гривні:

• конвертація між нею та готівковою/безготівковою гривнею;
• перекази між гаманцями;
• оплата товарів та послуг;
• платежі на користь держави;
• отримання соцвиплат;
• отримання зарплати та інших доходів;
• благодійні внески;
• прийом депозитів та видача кредитів через обмін на безготівку (тоді визначена як опція, яка вивчається);
• операції з купівлі та продажу віртуальних активів (також позначені для вивчення).

У лютому 2023 р. міністр цифрової трансформаці Михайло Федоров казав, що йому презентували е-гривню, розробку перших транзакцій на блокчейні, як можна відслідковувати рух коштів. Тоді він сказав, що написав до Нацбанку листа із проханням пришвидшити процес.

"За законодавством, у 2024 році НБУ вже має запустити пілоти", - pfpyfxbd тоді Федоров.

І от днями у підкасті Економічної правди голова департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку НБУ Андрій Поддєрьогін сказав, що наприкінці 2024 року планують відкритий пілотний проєкт з тестування е-гривні.

Нині банкам розіслали запрошення. Ті, які погодяться, запропонують своїм клієнтам спробувати цифрову валюту, яку для потреб проєкту у певній кількості випустить НБУ, використати для різних потреб через банківські мобільні застосунки. Цей тест для того, щоб зрозуміти, наскільки е-гривня цікава та зручна у використанні.

"Щоб завершити тему, чи будуть відрізнятися цифрові гроші від безготівкових, які звичні людям: це два елементи. З економічної точки зору – це (е-гривня, -авт.) прямі зобов'язання центрального банку. З технологічної точки зору на сьогодні виглядає так, що це будуть записи в реєстрі центрального банку, які будуть вестись з використанням технології розподіленого реєстру. Але це бачення на сьогодні. Дослідження і в Україні, і в світі тривають", - пояснив Поддєрьогін.

Як сказав представник НБУ, складність у тому, щоб для користувача е-гривня була не менш зручною, ніж безготівка, але при цьому він має відчути різницю між цифровою валютою та безготівкою.

Не прирівнювати цифрову валюту до безготівки, не робити їх ідентичними для користувачів важливо, щоб від банків користувачі не пішли у цифру. Тобто щоб другий рівень банківської системи – комерційні банки – не вилетіли у трубу.

Тож готують другий тест, а от буде він останнім або одним із кількох перед запуском е-гривні, представник НБУ не вказав. Остаточне бачення ще не сформоване.

Насправді сценаріїв може бути маса. До прикладу, можна встановити максимальну суму цифрової валюти у гаманці, обмеження на можливі транзакції, сфери використання, як це було із можливістю використати 1 тис. грн "єПодопомги". Важливо, щоб запуск цифрової валюти не нашкодив стабільності нацвалюти та банківської системи, її використання було добровільним та зручним. І в світі ідеальний рецепт ще не винайшли.

Як цифрові валюти запроваджують у світі?

Зараз, за даними Atlantic Council 129 країн, яким належить 98% світового ВВП, вивчають чи вивчали можливість застосувати CBDC:

• 11 країн та територій повністю запустили цифрову валюту: Нігерія, Багами, Анґілья, Ямайка, сім країн Організації Східнокарибських держав. Але це специфічні фінансові системи і переважно невеликі за обсягом економіки країни.
• 21 країна, зокрема й Україна, реалізують пілотні проєкти.
• 33 країни розвивають ідеї.
• 46 країн вивчають можливості.
• 16 країн після зацікавленості пригальмували.
• 2 країни наміри поки скасували проєкти.

Однакової концепції та архітектури цифрових валют у світі немає. Здебільшого центробанки у пошуках можливостей застосувати нову резервну форму грошей із оглядом на власні економічні та фінансові реалії. Якщо ж орієнтуватися на найбільші економіки світу – США та Китай, то підходи у них різні.

Китай. Нині країна на стадії пілоту із запуску цифрової валюти, але охоплення ним –найширше у світі. У квітні 2020 р. проєкт отримав назву e-CNY і того ж року тестування розпочалося у чотирьох містах. Комерційним банкам дозволили проводити внутрішні тести із конвертації між цифрою та готівкою, перевіркою балансу на рахунках та платежами. Потім тест поширився на 28 великих міст у десятьох регіонах.

У червні 2021 р. центральний банк звітував про понад 20,87 млн особистих і 3,51 млн корпоративних цифрових гаманців у юанях із загальною вартістю транзакцій близько $5,39 млрд. На початку 2022 р. звітували вже про понад 260 млн гаманців – зростання у десятки разів. У 2023 році AliPay почав пропонувати e-CNY у категорії експрес-платежів. Станом на січень 2023 року Китай включив e-CNY у свої розрахунки в обігу валюти, а цифровий юань становив 0,13% готівки та резервів центрального банку.

У травні минулого року у цифровому юані почали виплачувати зарплату держслужбовцям у місті Чанша. У липні минулого року Банк Китаю та дві телекомкомпанії оголосили про спільний запуск ганаців на основі сім-карт із можливістю офлайн-платежів за допомогою функції NFC.

США. Країна на стадії розвитку ідеї щодо цифрової валюти. Є інтерес до цифрового долара з боку ФРС та президентської адміністрацїя, окремі федеральні резервні банки працювали на прототипами CBDC як для оптових, так і для роздрібних продажів.

У листопаді 2022 року Федеральна резервна система Нью-Йорка оголосила про проект Cedar, який тестував оптове застосування CBDC, тобто для міжбанківського ринку. Проте розвиток саме роздрібної цифрової валюти призупинився. Голова ФРС Джером Павелл кілька разів зазначав, що перед запровадженням роздрібної цифрової валюти знадобиться дозвіл Конгресу. А у 2023 році CBDC стала проблемним питанням президентської кампанії: кілька кандидатів у президенти від Республіканської партії виступили проти розробки цифрового долара.

Нагадаємо, що раніше "Ми – Україна" розповідав, що таке спотовий біткоїн-ETF та чому завдяки ним bitcoin стає більш доступним для інвестицій.