13 лютого Сенат США ухвалив окремим законопроєктом пакет військової допомоги Україні, Ізраїлю, Тайваню на загальну суму $95 млрд. Щоб він став законом, його має схвалити нижня палат Конгресу – Палата представників, а потім свій підпис має поставити президент Джо Байден. Розгляд у Палаті представників – найбільший виклик для білля. Якими зараз є перспективи законопроєкту, розбирався "Ми – Україна".

Про що білль та як його ухвалив Сенат?

Ще з минулого року за наполяганням республіканців законопроєкт про національну безпеку США включав і питання військової допомоги іншим державам (заразом із фінансуванням деяких гуманітарних напрямків), і реформу міграційного законодавства (більш жорсткі умови перетину кордону).

Кілька тижнів двопартійна група Сенату працювала над редакцією, яка мала б задовільнити і Республіканські, і Демократичну партію в обох палатах Конгресу. Але положення про кордон геть не влаштували консерваторів, спікера Палати представників Майка Джонсона і кандидата від республіканців на президентських виборах Дональда Трампа.

Тоді лідер демократичної більшості у верхній палаті Конгресу Чак Шумер пішов на розділення: питання кордону окремо, безпекова допомога окремо. Після кількох днів обговорень, проєкт щодо допомоги 13 лютого отримав 70 голосів сенаторів, з яких 22 голоси – від республіканців.

Ухвалений верхньою палатою Конгресу білль передбачає:

• Допомога Україні. Загальна сума – близько $60 млрд. З них майже $14 млрд – на переозброєння за рахунок закупівлі зброї та боєприпасів, майже $15 млрд – допоміжні послуги, зокрема військова підготовка та обмін розвідувальними даними, близько $8 млрд – в український бюджет, проте із забороною використовувати ці кошти для фінансування пенсій, близько $1,6 млрд – допомога приватному сектору, $480 млн – допомога біженцям;
• Допомога Ізраїлю. Загальна сума – трохи більше $14 млрд на військові операції Ізраїлю і США в регіоні. З них $4 млрд – посилення протиповітряної оборони Ізраїлю, $1,2 млрд – на лазерну систему Iron Beam;
• Допомога в Індо-Тихоокеанському регіоні. Загальна сума – понад $8 млрд. З них майже $2 млрд – на поповнення наданого Тайваню озброєння, $3,3 млрд – на будівництво нових підводних човнів на підтримку партнерства із Австралією та Сполученим Королівством;
• Гуманітарна допомога. Загальна сума – $9,2 млрд на забезпечення продовольством, питною водою, прихистком та медичною допомогою у Газі, на Західному березі річки Йордан, в Україні, в зонах бойових дій в світі.

Проте проєкт має отримати схвалення у Палаті представників, а із цим вже є очевидні проблеми.

Президент і Сенат – за, Трамп і Джонсон – проти

Склад Сенату США – 100 осіб. Більшість складається з 51 голосу: 48 – демократи, 3 – незалежні. Меншість – 49 республіканців. Лідер більшості – демократ Чак Шумер, лідер меншості – республіканець Мітч Макконелл.

Обидва – прихильники військової допомоги Україні, і 22 голоси сенаторів-республіканців, зазначають у виданні Politico, це "скромна перемога" Макконелла. Під час її здобуття він стикнувся із протистоянням республіканців у Сенаті, і пішов усупереч позиції республіканського кандидата у президенти Дональда Трампа.

"Ніякі гроші у формі іноземної допомоги не повинні надаватися жодній країні, якщо це тільки не робиться у вигляді позики, а не просто передачі коштів… Ми ніколи більше не повинні давати гроші без сподівання на їх повернення або без будь-яких "обумовлень". Сполучені Штати Америки більше не мають шити себе в дурні!" – заявив Трамп напередодні голосування у Сенаті.

Після ухвалення верхньою палатою, білль має піти до нижньої. У ній, на відміну від Сенату, більшість вже за республіканцями: у них 219 місць з 435. Спікер Палати представників Майк Джонсон хоч і заявляв, що не керується думкою Трампа, проте діє узгоджено.

Після ухвалення у Сенаті, Джонсон озвучив свою позицію: законопроєкт на розгляд у Палату представників вносити не хоче. І ґрунтується вона на принципі: питання кордону – пріоритет, а міжнародні безпекові зобов'язання США – його супровід. Через недостатню жорсткість щодо мігрантів Джонсон відхилив двопартійний білль із нормами про кордон та допомогу. Тепер не сприймає і його розділення на два документи.

"Республіканці Палати представників із самого початку дискусій чітко заявили, що будь-яке так зване додаткове законодавство про національну безпеку має визнавати, що національна безпека починається на нашому кордоні, - казав Джонсон напередодні голосування у Сенаті, - За відсутності отриманої від Сенату зміни політики кордону, Палата має продовжувати працювати за власним бажанням у цих важливих питаннях".

Після схвалення у Сенаті він підтвердив, що не збирається дозволяти голосування за проєкт. Американські ЗМІ, посилаючись на власні джерела в оточення Джонсона, вказують, що спікер Палати представників хоче особистої зустрічі із Джо Байденом і кілька разів робив запит. Востаннє – близько тижня тому. Чи хоче він обговорити білль про допомогу, чи проєкт про кордон, чи просування їх у пакеті, існують поки лише припущення, бо розмови тет-а-тет не було.

"Зрештою, вони двоє можуть прийти до угоди, яка може стати законом, - заявив лідер республіканців у Палаті представників Стів Скаліз, - І все ж президент відмовляється навіть від зустрічі. Тому президент не може сказати, що він серйозно ставиться до України чи кордону, якщо він відмовляється зустрітися зі спікером, щоб вони домовилися з цього приводу".

Поки президент США не приватно, а офіційно та публічно звернувся до Джонсона щодо проєкту про допомогу.

"Я закликаю спікера дозволити повному складу Палати представників висловитися, і не дозволити меншості найбільш екстремальних голосів у Палаті заблокувати цей законопроект навіть від голосування, - сказав Байден, - Цей двопартійний законопроект надсилає чітке повідомлення українцям і нашим партнерам, нашим союзникам по всьому світу: Америці можна довіряти, на Америку можна покластися і Америка виступає за свободу".

Які перспективи у Палаті представників?

Якщо спікер все ж виставить проєкт про військову допомогу на голосування, є позитивні очікування щодо узгодження.

"Він був би прийнятий, давайте будемо відвертими", - сказав Енді Біггс, лідер республіканської фракції "Свобода" у Палаті представників.

Може і був би, якби Джонсон його вніс на голосування. Проте і його заяви свідчать про інше, і погрози з боку найбільш протрампістських республіканців у нижній палаті. Зокрема конгресменка-республіканка Марджорі Тейлор Грін говорила, що погрожувала Джонсону клопотанням про звільнення. Тому варто придивитися до інших сценаріїв.

Два варіанти можливого розгляду у Палаті представники передбачають зміни у самому законопроєкті, отже його повернення знову у Сенат:

• поділ білля: окремо про допомогу Україні, окремо – Ізраїлю. Обидва мають шанси на двопартійну підтримку: щодо України – від демократів та частини республіканців, щодо Ізраїлю – республіканців і більшості демократів. За чутками, Джонсон цей варіант теж розглядає як робочий;
• повернення до білля положень щодо кордону. Їх з проєкту виключили саме демократи у Сенаті, а повернути можуть республіканці у Палаті представників із більш жорсткими умовами щодо мігрантів, ніж у забракованому двопартійному документі. Цей варіант виглядає як замкнене коло.

Один із методів може спробувати до застосування Сенат. Зараз Конгрес має працювати над пакетом законопроєктів про державне фінансування, бо нині узгоджене тільки проміжне до 1 та 8 березня. До якогось із них лідер демократичної більшості у верхній палаті може додати норми про допомогу. Але це швидше теоретично, бо питання із підтримкою з боку республіканців у Палаті представників все одно надто гостре.

Можливість проігнорувати рішення Сенату та не розглядати документ у Палаті представників є. Проте за ініціативи 218 членів Палати представників, спікера можуть до цього змусити винести його на голосування через "петицію про звільнення" – Discharge petition. Це метод обійти звичний процедурний контроль над голосуванням з боку лідерів партії більшості. Для того, щоб ним не зловживали, реалізація виписана складно.

Петицію можна подавати через 30 законодавчих днів (тобто тих днів, коли засідає нижня палата) після того, як законопроєкт почне розглядати комітет. Discharge petition мають підписати 218 конгресменів, а оскільки за демократами меншість, схилити до цього треба республіканців. І хоч серед них є чимало прихильників України, на іншій чаші терезів будуть кар'єрні ризики, бо вони протистоятимуть партійним лідерам.

Після подання петиція має "відлежатися" сім днів, знову ж таки, законодавчих, а вже потім законопроєкт можна виносити на голосування.

Депутат Верховної Ради Ярослав Железняк, вказав, що за процедурою discharge petition "від ініціювання до голосування – це мінімум місяці". І нагадав, що прикладів застосування петиції за останні 30 років було дуже мало.

"Але зазвичай, коли Спікер бачить, що зал проти нього, то і сам вже виносить (законопроєкт, - авт.), щоб не втрачати обличчя", - уточнив Железняк.

Тобто і потреба у коаліційні підтримці, і довгий час реалізації ускладнюють цей сценарій. Хоча його зараз розглядають як можливий, причому не тільки демократи, а й республіканці.

Конгресменка, екс-спікерка Ненсі Пелосі казала, що використання петиції про звільнення не виключає лідер демократичної меншості у Палаті представників Гакім Джеффріс. Він, у свою чергу, говорив, що "розглядаються всі варіанти". Подання петиції має підтримку і проукраїнські та антитрампістські налаштованих конгресменів-республіканців.

"Час для петиції про звільнення або для трьох республіканців голосувати проти кожного правила, доки він (Майк Джонсон, - авт.) не погодиться. Ви не виграєте, якщо не будете боротися з вогнем", - написав колишній військовий, конгресмен-республіканець Адам Кінзінгер.

Тож схвалення Сенатом законопроєкту про військову допомогу Україні хоч і перемога, але проміжна. Попереду найскладніший етап узгодження, і шлях, яким піде Конгрес, не визначений.

Нагадаємо, що раніше "Ми – Україна" розповідав про те, як 45 років тому в Ірані сталась Ісламська революція і чому внаслідок неї країна стала частиною нової "осі зла".