21 листопада 2013 р. – початок Революції Гідності. Вона тривала до 22 лютого 2014 р. і назавжди змінила курс України на євроінтеграційний.

З 2014 року 21 листопада відзначається як День Гідності та Свободи. Ця дата також і на честь Помаранчевої революції, яка розпочалася 22 листопада 2004 р. Запроваджений у 2005 році державний День Свободи у 2012 році своїм указом скасував Віктор Янукович. Тепер обидві революції, безкровну і ту, яка коштувала багатьох життів, вшановуємо в один день.

"Ми – Україна" згадує, як десять років тому змінювався шлях України.

Найважливіші дні Революції Гідності у 2013-2014 роках

21 листопада

З 1998 р. Україна працювала із ЄС над Угодою про асоціацію. Підписання планувалося на 28-29 листопада 2013 р., дні Саміту ЄС у Вільнюсі. Але менше ніж за місяць до заходу володимир путін неформально зустрівся із Віктором Януковичем у Сочі.

За результатами цього спілкування Янукович заявив, що Україна не має вибирати між напрямками інтеграції, маючи на увазі і до ЄС, і до Митного союзу. Перед тим путін сказав, що асоціація з ЄС зробить приєднання до Митного союзу неможливим.

21 листопада, за тиждень до саміту у Вільнюсі, в уряді, який очолював Микола Азаров, проголосили, що процес підготовки до підписання Угоди про асоціацію з ЄС призупиняється.

"Зустрічаємось о 22:30 під монументом незалежності. Вдягайтесь тепло, беріть парасолі, чай, каву, хороший настрій та друзів", - написав журналіст Мустафа Наєм у Facebook того дня. Він був одним з тих, але не єдиним, хто закликав вийти із протестом проти зміни Януковичем та Азаровим українського зовнішньополітичного курсу.

21 листопада на Майдан Незалежності вийшло до 2 тис. осіб, а за три дні мітинг налічував, за деякими оцінками, до 150 тис. осіб. Опозиційний мітинг вже сформував політичні вимоги: звільнення уряду Азарова, скасування його рішення про призупинення підписання Угоди та її підписання під час саміту у Вільнюсі. Час для цього ще був і були сподівання, що президент та прем'єр отямляться.

29 листопада

Саміт у Вільнюсі завершився без підписання Угоди про асоціацію з ЄС.

На Європейські площі був організований кількатисячний провладний "антимайдан". Тоді ж на Євромайдані політичні вимоги досягли нового щабля – вимоги щодо відставки вже не тільки уряду, а й президента за його зраду українського народу.

30 листопада

В ніч на 30 листопада на Майдані під стелою не надто численний вночі мітинг, учасниками якого здебільшого була молодь, розігнав "Беркут". Дикістю були і методи, адже десятки дівчат та хлопців, близько 80,було жорстоко побито, і підстава: на Майдані зібралися встановлювати новорічну ялинку.

1 грудня

У ніч на 30 листопада учасники мітингу, який переслідували беркутівці, були змушені тікати і шукати притулку у найближчих соборах. У Софійському, який є музеєм, його не знайшли, але двері відкрили у Михайлівському. На Михайлівській площі біля нього у неділю 1 грудня зібрався мітинг вже з кількох сотень тисяч.

Рушивши через Парк Шевченка до Майдану, українці відтіснили правоохоронців у бік Банкової під президентську адміністрацію. Цей день став першим, коли силу застосували вже проти правоохоронців.

З того дня розпочалася активна діяльність Автомайдану, а протести відбулися вже не тільки у столиці, а у обласних центрах по країні. У Києві учасники мітингу зайняли будівлі КМДА та Будинку профспілок.

8 грудня

Цього дня відбувся Марш мільйона.

На Майдані сформувалися сотні самооборони, а пам'ятник Леніну протестувальники знесли з постаменту, встановивши український прапор.

10-11 грудня

Відбулася спроба силового розгону Євромайдану. Вперше за майже 800 років, тобто з часів нападу на Київ орди татаро-монголів, дзвони на Михайлівському соборі били на сполох вночі кілька годин. Розгін не вдався.

16 січня

Верховна Рада із порушенням регламенту ухвалила "диктаторські закон". Пакет з 11 законів та однієї постанови узгоджували без обговорення і шляхом підняття рук. Один з їхніх співавторів Володимир Олійник (другим був Вади Колесніченко) проводив підрахунок, але голоси "за" називав миттєво. Саме через постійне його проголошення про те, що "за" 235 (203 регіоналів та 32 комуністи), диктаторські закони також називали "закони два-три-п'ять".

Пул законів обмежував права та свободи, передбачав можливість держави використовувати до громадських об'єднань статус іноземних агентів, ухвалювати рішення про заборону доступу до інтернету.

Серед ухвалених заборон була й на участь у мирних зібраннях у касці (покарання – 15 діб арешту) та формування колон з більш ніж п'ятьох машин (вилучення прав та автівки на два роки). Українці навіть з утисків кепкували, вдягаючи замість касок на голови каструлі та обклеюючи автівки наліпками "Не їдь за мною, я – п'ятий".

19 січня

У неділю 19 січня на Водохрещу та після восьмого за рахунком народного Віче (збиралися щонеділі з 1 грудня) протестувальники із вимогою скасувати "диктаторські закони" намагалися прорватися до урядового кварталу.

Внаслідок протистояння із силовиками було десятки постраждалих. Віталій Кличко домігся зустрічі із Віктором Януковичем, і той анонсував створення спільної робочої групи із представниками опозиції. Саме тоді розпочалося протистояння на Грушевського і мирний протест остаточно перестав таким бути.

22 січня

Вранці на Грушевського загинули Сергій Нігоян та Михайло Жизневський.

Був поранений Роман Сеник, який помер три дні потому.

Під Києвом біля села Гнідин знайшли понівечене тіло Юрія Вербицького, якого перед тим викрали з лікарні.

25 січня

Під час зустрічі спільної робочої групи із представниками опозиції Арсеній Яценюк отримав від влади пропозицію очолити уряд, Віталій Кличко – стати віце-прем'єром. З ними обговорювали зміни до "диктаторських законів", формування нової ЦВК та поступове згортання протесту. Опозиціонери відмовилися.

28 січня

Микола Азаров подав у відставку та було анульовано три чверті ухвалених "диктаторських законів".

14 лютого

До цього дня із владою та Віктором Януковичем тривали перемовини щодо відновлення Конституції у редакції 2004 року: повернення до парламентсько-президентської форми правління замість ухваленої у 2010 році президентсько-парламентської. Але ВР, а саме більшість, яку складали комуністи та регіонали, відмовилась підтримати постанову.

18 лютого

Відбувся проголошений напередодні учасниками протесту "мирний наступ на Верховну Раду" із вимогою ухвалити Конституцію 2004 року. Проте мирним він не став.

Метро у Києві зупинили, силовики застосовували газ, світлошумові гранати, травматичну та стрілецьку зброю. Під їхнім натиском мітингувальники відступали, але кілька людей було вбито.

Ввечері, близько 20.00, розпочався штурм Майдану, а близько 22.00 почалася пожежа у Будинку профспілок. Загалом того дня загинули 17 майданівців та зазнали смертельних поранень 14.

Протистояння продовжилося 19 лютого: наметове містечко спалили, силовики закріпилися біля стели на Майдані, загинули кілька протестувальників. Янукович проголосив 20 лютого днем жалоби за загиблими.

20 лютого

Вранці, намагаючись відтіснити силовиків, протестувальники рушили до вулиці Інститутської і по них відкрили вогонь з вогнепальної зброї.

Того дня вбито 47 протестувальники та поранено 68.

21 лютого

Вночі за участі міністрів зовнішніх справ Німеччини, Польщі, Франції та опозиційних українських політиків Арсенія Яценюка, Олега Тягнибока, Віталія Кличка, відбулися перемовини. В результаті досягли угоди з урегулювання кризи.

Вдень Верховна Рада відновила окремі положення Конституції 2004 р та схвалила закон про недопущення переслідувань мітингувальників. На Майдані відспівували загиблих 18-20 лютого. У ніч на 22 лютого Віктор Янукович втік.

22 лютого

Самооборона Майдану, як заявив комендант Андрій Парубій, взяла під контроль Київ. Верховна Рада обрала новим спікером Олександра Турчинова с повноваженнями координувати роботу Кабміну, відновила Конституцію 2004 року, ухвалила постанову про самоусунення президента від виконання повноважень, призначила позачергові президентські вибори.

Цифри до десятої річниці Революції Гідності

92 дні тривали акції протесту.

107 учасників Революції Гідності загинули, близько 2500 визнані постраждалими. Загиблих під час Революції називають Небесною Сотнею і 20 лютого кожного року вшановують їхню пам'ять.

17 сотень самооборони чисельністю близько 5 тис. осіб було сформовано у грудні 2013 р. Станом на лютий-2014 загальна чисельність самооборони перевищила 12 тис. осіб, а кількість сотень зросла до 39.

За даними соцопитування, проведеного Фондом "Демократичні ініціативи імені Ілька Кучерів" разом із КМІС у листопаді 2014., 5% українців брали участ в акціях протесту в Києві, 6% - в інших населених пунктах, 9% допомагали мітингувальникам.

Ідею євроінтеграції підтримували 42% українців. Тоді як за Митний союз із росією виступав 31%.

Три протестні акції за часів президентства Януковича вказують серед передумов Революції Гідності:

• Податковий майдан проти ухвалення нового Податкового кодексу, листопад-грудень 2010 р.;
• Мовний майдан проти "закону Ківалова-Колесниченка", липень-серпень 2012 р.;
• Протести у Врадіївці проти свавілля правоохоронців, які зґвалтували та намагалися вбити місцеву мешканку, червень-липень 2013 р.

20 лютого розпочалося російське вторгнення до Криму, а 27 лютого було захоплено ВР Криму та адмінбудівлі у Сімферополі та Севастополі.

1 березня 2013 р. Янукович звернувся до володимира путіна із закликом застосувати ЗС рф в Україні "для відновлення законності, миру, правопорядку, стабільності та захисту". Того ж дня рада федерації рф дозвіл на застосування узгодила.

13 років позбавлення волі за державну зраду та пособництво у веденні агресивної війни присудив Віктору Януковичу Оболонський районний суд м. Києва 24 січня 2019 р. 17 січня 2023 р. Печерський районний суд визначив в якості запобіжного заходу для Януковича тримання під вартою.

18 жовтня 2023 р. Святошинський районний суд Києва засудив до довічного ув'язнення командира київського полку "Беркут" Олега Янишевського, до 15 років колишніх беркутівців Павла Аброськіна та Сергія Зінченка. Осі вони втекли в росію. До п'яти років ув'язнення засуджений колишній міліціонер Олександр Маринченко (звільнений через відбування строку у СІЗО). Майже 6,5 років тривав розгляд цієї справи та майже рік знадобився на ухвалення рішення.

Війна, яку в осанні дні Революції Гідності проти України розв'язала росія, завдала та завдає невиправної шкоди Україні. Проте трансформацію не могла і не може зупинити. Зі 144 до 116 місця піднялася Україна з 2013 року по 2022 рік у Індексі сприйняття корупції. З 94 на 74 місце за десять років піднялася у Індексі процвітання. Незважаючи на війну, навіть у Звіті про щастя, який формується під егідою ООН, показники країни стали трохи кращими за десять років: 5,057 балів у 2013 році та 5,071 балів у 2023 р.