Блокування кордону і дефіцит: чого може не вистачити Україні через страйк польських перевізників

Блокування кордону і дефіцит: чого може не вистачити Україні через страйк польських перевізників

Блокада кордону польськими перевізниками, яка триває з 6 листопада, днями охопила чотири пропускні пункти. Днями перший заступник міністра аграрної політики і продовольства Тарас Висоцький попередив про можливі дефіцити імпортних цитрусових, бананів, морепродуктів, риби і навіть солі.

За три тижні страйку до вирішення проблеми наблизитися не вдалося. Але 27 листопада міністр інфраструктури Польщі Анджей Адамчик спрямував віце-прем'єру з питань відновлення Олександру Кубракову лист із закликом виконати одну з вимогу протестувальників. Йдеться про те, щоб скасувати електронну чергу для порожніх польських вантажівок, які їдуть з України.

Про звернення з боку польського уряду після тривалого мовчання стало відомо того ж дня, коли суттєво ускладнився рух на польсько-німецькому кордоні. У Німеччині вже давно говорили про посилення контролю у зв'язку із нелегальною міграцією.

"Ми – Україна" запитав у економістів, наскільки суттєвим може бути дефіцит товарів в Україні через блокаду кордону, які товари у зоні ризику та якими є прогнози щодо вирішення економічного конфлікту.

Олег Пендзин, член Економічного дискусійного клубу:

- По озвучених позиціях дійсно на сьогодні є небезпека дефіциту, саме по цих напрямках ми імпортозалежні: фрукти, риба. Але автомобільним транспортом йде певний сегмент товарів, і фронтального дефіциту не буде. Хоча в окремих регіонах можливе зменшення залишків на складах, що може призвести до локального підняття цін.

Основні види продовольства повністю забезпечуються Україною, внутрішнім виробництвом. Можливо в деяких областях на заході буде менше польських йогуртів, але тоді більше буде йогуртів вітчизняного виробництва. В центральних регіонах суттєвих проблем не буде, бо усе збалансоване і немає прив'язки до дешевого польського імпорту.

Які ж наслідки через блокаду побачимо? Основна маса нафтопродуктів йде залізницею, а от скраплений газ – газовозами. Щодо скрапленого газу ми вже побачили зростання цін, і є елемент дефіциту особливо у східній та центральній частинах України (через більшу кількість споживання автогазу у цих регіонах, - авт.) З того, що ще постраждає: товари довгострокового використання, побутова техніка – її менше беруть, але вона йде під реалізацію і їде саме автотранспортом. Напевно будівельні суміші та складові для їхнього виготовлення, які в основному йдуть автотранспортом і саме з Польщі. Вже чув про призупинку відновлення зруйнованих будинків у Львові, бо немає постачань за контрактом будматеріалів з Польщі.

Усе це загалом по споживчому кошику українця не сильно б'є. Але маємо відзначити, що ситуація реальна, блокада може викликати певний дефіцит.

Я думаю, що питання із блокадою вирішиться до середини грудня. Вже польський уряд став до роботи, є пропозиція від нього Україні з приводу створення спеціальних пропускних пунктів для порожніх польських вантажівок. Поляки також звернулися до Єврокомісії з приводу скасування для України транспортного безвізу, але думаю, що цього не буде.

Ба більше, ми вже бачимо позицію Німеччини. Дуже обережно німці зробили по відношенню до Польщі те, що поляки роблять по відношенню до України. Зробили на німецько-польському кордоні колійки по 10-15 км. Формально вони у своєму праві: перевіряють автомобілі на предмет міграційних процесів. Але ми розуміємо, як працюють німці. Навіть якщо на кожну фуру для проведення попереджувальних обговорень і з'ясування вантажів витрачати 10-15 хвилин, поляки швидко зрозуміють, що таке блокування польсько-німецького кордону.

Чому Німеччина робить те, що робить? Хочу нагадати, як десять років тому поляки виходили на загальноєвропейський ринок перевезень. З цього ринку вони швидко вибили німців, французів. Настільки швидко, що ті були змушені переорієнтовуватися на інші види послуг. І німці нічого не забули. Тим більші, повторюю, вони у своєму праві, нічого не блокують, а лише проводять поглиблений огляд. Саме тому польський уряд і почав реагувати. Він довго мовчав, а як тільки німці почали вибудовувати щось подібне, з'явився повноважений представник польського уряду для перемовин із пікетувальниками.

Що ж до ситуації для нас загалом, то якщо скоро вона й вирішиться, то не до кінця. Ми маємо зрозуміти, що проблема місця України у загальноєвропейському поділі праці, на загальноєвропейському ринку наздоганятиме нас постійно. Нас не хочуть туди пускати і готові працювати неконкурентними методами. Бо ми більш конкурентні, у нас більш дешева робоча сила і ми завжди будемо демпінгувати. Це великий виклик нашій владі: виходити на рівні Брюсселю до країн-членів ЄС і починати домовлятися про те, як буде здійснюватися конкурентна боротьба.

Андрій Новак, голова Комітету економістів України:

- Є попередні оцінки, що станом на зараз збитки України від блокування кордону сягають 400 млн євро. Це прямі збитки перевізників. Але до дефіциту якихось товарів напевно ця блокада не призведе.

По-перше, ще з часів коронавірусу і після повномасштабного вторгнення основні українські компанії, у тому числі торговельні, диференціювали постачання, які забезпечують ринок споживчих товарів. Вони мають можливість постачати імпортні товари через декілька кордонів, окрім польського: словацький, угорський, румунський, молдовський. Компанії уздовж усього західного кордону України вже зробили собі складські приміщення. Тому блокада кордону з Польщею, однією країною, не призведе до значних зривів.

По-друге, значна кількість постачань, у тому числі продуктів та споживчих товарів, відбувається залізницею, де блокади немає. Тому не боїмося, не впадаємо в ажіотажний настрій. Торговельні мережі мають запас, як правило на кілька місяців, а дехто на півроку-рік. Принаймні мережі супермаркетів роблять закупівлі крупним гуртом, щоб здешевити ціну одиниці продукції, та зберігають їх на українських складах.

Якби блокада тривала рік безперервно, тоді можна було б говорити, що за деякий час по окремих позиціях міг би виникнути дефіцит. А місяць, два і навіть три блокади не є настільки критичними, враховуючи пристосовану логістику.

Не знаю, випадково чи ні сталися цікаві події на польсько-німецькому кордоні. Вони чітко продемонстрували полякам, що на кожну дубинку є інша дубинка. Думаю, що саме це спонукало польський уряд до зустрічної пропозиції щодо вирішення проблеми.

Проте ми маємо врахувати, що в Польщі зараз перехідний політичний період. Формується уряд, який називають тимчасовим. Тому ніхто не хоче брати на себе відповідальність за вирішення польсько-українського економічного конфлікту. Бо хто б за це не брався у Польщі, він конфліктуватиме із польськими перевізниками та частиною польського суспільства.

Наскільки я бачу за польськими анонсами, уряд призначений на два тижні. Хто ж у тимчасовому статусі візьме на себе відповідальність за вирішення гострої соціально-економічної проблеми? Нам це треба урахувати і не очікувати на швидке вирішення. Але до Різдва чи Нового року певного компромісу щодо часткової деблокади можна досягнути. Бо далі накопичувати таку кількість вантажівок неможливо.

Дзеркальні дії німецької сторони вказують, що і ЄС може застосувати до Польщі певні штрафні санкції. На кшталт таких, які застосовували до Угорщини, коли заблокували їй фінансування з бюджету ЄС. Якийсь новий польський уряд буде змушений проблему вирішувати і кордон деблокувати. Питання не у тому буде це чи ні. Буде однозначно. Питання у тому, коли.

Тарас Загородній, керуючий партнер Національної антикризової групи:

- Вирішенням конфлікту має займатися наш уряд, і прем'єр-міністр Денис Шмигаль вже давно мав би бути у Варшаві, щоб вирішувати це питання. Бо у нас критична залежність від Польщі. Це військовий хаб, економічний хаб. Тому доведеться їй поступатися у деяких речах. У нас взаємозалежність і маємо знаходити спільну мову.

Сподіваюся, що до початку січня питання вирішиться. У нас є ще певний запас міцності, є транзит через Словаччину, Угорщину, Румунію. Але це зайві витрати. Якщо йде імпорт готової польської продукції, яку ми бачимо на полицях, то все рівно з Польщі. Звідти йде й пальне. Частково воно може йти з Румунії, але поки не зрозуміло, яку частку там можуть перекрити. Через Польщу проходять основні логістичні шляхи, зокрема експорт агропродукції на балтійські порти. Там і шляхів, і пунктів пропуску найбільше на західному кордоні – чотири, тоді як із Словаччиною, наприклад, один. Залежність велика, тому за деякими позиціями, якщо блокада триватиме ще пару тижнів, можемо відчути дефіцит.

Нам треба вчитися захищати свої інтереси, орієнтуватися у європейських правилах. Треба шукати спільну мову і йти на якісь компроміси. Хоч зараз у Польщі владні пертурбації, все ж є тимчасово сформований уряд, тому є із ким розмовляти. У першу чергу все залежить від України, а ми протягом трьох тижнів не демонстрували активність.

Раніше в ефірі "Ми – Україна" Віцепрезидент Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України Володимир Балін розповідав, в який спосіб відбувається блокада та якими є основні вимогу польських перевізників.

Головне