З ухваленням нового закону про мобілізацію, питання із зміною умов бронювання набуло більшої гостроти. Концепції економічного бронювання обговорюють певний час, але саме зі змінами у законодавстві з 18 травня визріває їхнє бачення. На яких умовах працівників бронюють зараз, що вже змінилось з огляду на новий закон та може змінитися найближчим часом, з'ясовував "Ми – Україна".

Які умови бронювання зараз?

Заброньовані працівники за законом про мобпідготовку та мобілізацію (ст. 23) мають відстрочку від призову. Порядок бронювання узгоджує Кабмін (постанова №76).

Термін відстрочки. На час мобілізації – для заброньованих працівників органів держвлади, держорганів, органів місцевого самоврядування, якщо це необхідно для їхнього функціонування. На шість місяців – для працівників підприємств, організацій та установ, яким встановлені мобзавдання, підприємств, які виробляють товари чи надають послуги ЗСУ та збройним формуванням, критично важливих для економіки підприємств.

Квоти. Бронюванню підлягають 50% військовозобов'язаних працівників. Понад цей поріг – в разі обґрунтованої потреби та для певних підприємств і галузей.

Критична важливість підприємств. Її визначає Мінекономіки та підприємства, щоб претендувати на такий статус, мають відповідати трьом чи більше критеріям із семи:

• за податковий рік сплачено понад 1,5 млн євро податків, зборів, платежів, крім митних, та ЄСВ;
• за податковий рік сума надходжень в інвалюті перевищує 32 млн євро. Кредити та позики не враховують;
• підприємство є у затвердженому Кабміном переліку тих, які мають стратегічне значення;
• підприємство має важливе значення для певної галузі чи тергромади. Критерії встановлюють органи виконавчої влади, держоргани, органи держуправління, обласні держадміністрації, Київська та Севастопольська міські держадміністрації або військові адміністрації;
• немає боргу зі сплати ЄСВ;
• розмір середньої зарплати не менше середньої в регіоні станом на IV квартал 2021 року. До прикладу, у Києві це не менше 22 795 грн;
• резидентство Дія.Сіті.

Процедура бронювання. Підприємство перевіряє, чи можливо забронювати працівників та укладає список заброньованих. В залежності від підстав, подає список, супровідний лист та підтверджуючі документи, зокрема копії трудових договорів, профільному органу. Питання йде на розгляд Мінекономіки, де формують наказ. Підтвердженням права на відстрочку заброньованого працівника є витяг з наказу.

Що змінили новий закон про мобілізацію та уряд?

Закон про мобілізацію. За ним у новій редакції виклали ст.25 про бронювання у законі про мобпідготовку та мобілізацію. Тепер там норми, що стосуються бронювання держслужбовців, співпадають із тими, які до того виписали в урядовому порядку бронювання. В держорганах та органах місцевого самоврядування бронюють усіх держслужбовців категорії "А", голів обласних та районних рад, голів населених пунктів. Також не більше 50% від військовозобов'язаних серед держслужбовців категорій "Б" та "В" і в органах місцевого самоврядування.

В органах держвлади, держорганах, Нацполіції, НАБУ, ДБР, БЕБ, ДСНС, Державній кримінально-виконавчій службі, Службі судової охорони, в судах, установах системи правосуддя, органах досудового розслідування, на штатних посадах патронатних служб держорганів військовозобов'язані підлягатимуть бронюванню.

На критично важливих для ЗСУ та забезпечення інших військових формувань або критичних для функціонування економіки підприємствах, в установах і організаціях, бронювати можна як працівників, так і кінцевих бенефіціарних власників. Із закону прибрали пункт про бронювання на підприємствах, в установах та організаціях, які виробляють товари, виконують роботи та послуги для потреб ЗСУ та інших формувань, і об'єднали його із пунктом про бронювання на критично важливих для економіки підприємствах.

Також з 18 травня умови бронювання можуть визначати тільки закон про мобпідготовку та мобілізацію і урядова нормативка, виписана на його виконання. До змін вплинути також можна було президентськими актами.

Урядові постанови. Після набрання чинності законом про мобілізацію уряд так змінив умови бронювання:

• строк дії відстрочок заброньованих, термін яких закінчився 17 травня, автоматично пролонгували на місяць – до 17 червня (постанова №516);
• списки військовозобов'язаних відтепер має розглядати Генштаб, а не Міноборони. Також Генштаб доводить до відома ТЦК та СП рішення Мінекономіки про бронювання (постанова №520);
• бронюванню, незалежно від військово-облікової спеціальності, віку та звання, підлягають працівники підприємств ПЕК, перелік яких затверджує Міненерго, та технологічних підприємств, визначених Мінцифри (постанова №555).

Більш суттєві зміни ще попереду. Коли Кабмін тільки подавав перший варіант законопроєкту про мобілізацію у грудні 2023, президент Володимир Зеленський казав, що за його нормами витрати на поповнення війська сягнули б 500 млрд і він цікавився, звідки їх брати. Тоді ж він зазначив, що на одного воюючого має бути шість цивільних, які сплачують податки.

Проєкт про мобілізацію зазнав суттєвих змін, але все ж робить призов більш суворим, бо військо дуже потребує поповнення, отже витрати на мобілізацію зростають. Вочевидь потрібно збалансувати військову потребу з фінансовими можливостями держави.

"Ми всі підтримуємо наших воїнів, але без людей, які працюють, не буде заробітних плат. Зберігати економіку дуже потрібно. Але при цьому ми повинні не забувати: ми не можемо залишити хлопців на передовій без ротації. Це також дуже важливо. Сьогодні це пріоритет. Тому ми дотримуємося цієї формули: ти воюєш або працюєш на державу", - сказав президент.

Принцип "воюй або працюй", який неодноразово лунав від експертів і до того, як його озвучив президент, є наріжним для економічного бронювання.

Які концепції економічного бронювання пропонують?

Законодавчого визначення, що таке "економічне бронювання", немає. Є орієнтовне: можливість підприємства забронювати працівника, сплативши за це щось у бюджет.

У квітні, перед прийняттям нового закону про мобілізацію, прем'єр-міністр Денис Шмигаль сказав, що доручив розробити "оновлену, більш справедливу постанову про бронювання та визначити вичерпний перелік об’єктів і підприємств критичної інфраструктури".

Проте у парламенті визріває своє бачення перегляду умов. Голова Комітету ВР з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха наполягає, що саме бізнес має визначати, які з його працівників є стратегічними, а шлях через урядові постанови застарів. І якщо уряд варіанти економічного бронювання офіційно не пропонує, то в парламенті є два основні.

Голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія каже, що одна з концепцій – бронювання в разі сплати податку із зарплати, розмір якої щонайменше 35 тис. грн. Чим таке бронювання допоможе бюджету, якщо стосуватиметься наявних зарплат не є очевидним одразу. Але тут ставка саме на детінізацію.

За підрахунками ініціативної групи ВР, повністю у тіні перебуває близько 950 тис. чоловіків у віці від 25 до 60 років. Про них відомо тільки, що вони в Україні та мають податковий номер. Але не служать та не працюють.

Друга концепція, про яку каже Арахамія – можливість забронювати певну кількість військовозобов'язаних на підприємстві в межах квот, щомісяця сплачуючи за них на додачу до 1,5% військового збору ще й фіксований збір у сумі 20 тис. грн. Тобто додатково до бюджету йтиме мінімальна зарплата, передбачена зараз для солдата. При цьому працівників стратегічних підприємств можуть і надалі бронювати за урядовим порядком.

Також є план застосувати економічне бронювання для юросіб та ФОПів, які увійдуть до клубу білого бізнесу. Законопроєкт 11084 про клуб  у першому читанні ухвалили наприкінці квітня.

Проєкт вносить зміни у Податковий кодекс на час воєнного стану. Для юросіб та ФОПів пропонують особливе податкове адміністрування, якщо вони одночасно відповідають низці вимог:

• немає боргу зі сплати ЄСВ або борг не перевищує 3060 грн;
• немає зобов'язань за податковими повідомленнями рішеннями, за якими сума зобов'язань або зменшення ПДВ перевищує 51 тис. грн;
• немає порушень щодо подання звітності;
• немає повідомлень рішень про порушення строків розрахунків за операціями експорту-імпорту протягом року;
• не відповідає критеріям ризикованості платника ПДВ;
• відсутність у санкційних списках;
• окремі критерії в залежності від системи оподаткування: загальна чи спрощена. Для різних категорій юросіб та ФОПів є прив'язка до рівня сплати податків та середньої зарплати не менше середнього по галузі чи в регіоні.

Учасникам клубу білого бізнесу за проєктом обіцяють ризик-орієнтований підхід – меншу увагу податківців. Але не тільки.

"Ми розглядаємо можливість до другого читання включити для членів Клубу білого бізнесу право на бронювання співробітників", - додає голова фінансового комітету ВР Данило Гетманцев.

Тож можна сказати, що моделей економічного бронювання є три, хоча жодна у законопроєкт до кінця не оформлена. Член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин дивується, що із визначенням концепції так довго тягнуть.

"Треба зрозуміти, що економічне бронювання – це спосіб наситити бюджет, - пояснює експерт, - Механізмів отримати додаткові кошти в бюджет зараз немає. Ідеологія збільшення податків, ПДВ на 3-5 відсоткові пункти, воєнного збору до 5%, це як корову менше годувати і більше доїти. Якщо ви в легальному бізнесі, який і так ледь зводить кінці з кінцями, підвищите податки, він піде у тінь. 1,7 трлн грн у бюджеті у вигляді доходів за 2024 рік ще немає, їх ще треба зібрати до кінця року. Тож треба, щоб бізнес допрацював і сплатив податки. А гроші треба зараз".

Пендзин каже, що економічне бронювання – це саме спосіб вивести економіку з тіні, а у там зараз десь 40%. Тобто треба в якийсь спосіб оподаткувати людей, які податки не сплачують.

"Щоб зберегти своє виробництво і людей, бізнес буде шукати способи, щоб сплачувати податки. Коли ми орієнтуємося тільки на клуб білого бізнесу, то це навряд чи дасть результат. Як механізм виходу з тіні може бути щомісячна сплата якоїсь мінімальної суми для бронювання людини на місяць з економічних причин, - вважає економіст, - 35 тис. грн або 20 тис. грн, але треба, щоб людина кожен місяць подавала у ТЦК довідку про сплату. Не сплачено – немає бронювання. Простий та примітивний спосіб. Хтось може сказати, що це спосіб відкупитися від мобілізації. Але ні, це спосіб наситити бюджет".

Експерт каже, що прямий дефіцит бюджету по відношенню до видатків на безпеку та оборону зараз від 400 млрд до 600 млрд грн, а кожен мобілізований обходиться державі у 1,350 млн грн на рік.

"Нам необхідно підвищити і видаткову і дохідну частину бюджету задля фінансування армії, яку ми фінансуємо за рахунок наших внутрішніх джерел. Ми не можемо запозичити ці кошти у партнерів. Про яку суму йде мова? КМ зараз підраховує потреби, але вони дуже великі. Не менше 300 млрд. до кінця року", - каже Гетманцев.

"Немає цих грошей у бюджеті, а ми тягнемо з економічною мобілізацією. Але питання вирішиться, якою б не була на це негативна реакція суспільства. Абсолютно справедливого механізму економічного бронювання немає, - резюмує Пендзин, -Єдиний справедливий механізм для усіх – це завершення війни, і все одно щодо будь-якого результату буде купа незадоволених".

Нагадаємо, що раніше "Ми – Україна" розповідав про те, як мають уточнювати військово-облікові дані та ставати на облік українці за кордоном та яким буде електронний військово-обліковий документ – QR-код.