Кабмін пропонує вже з 1 липня цього року підвищити акцизи на усі види пального. Поступово, до 2028 року, їхній рівень хочуть вивести до тих, які містяться у європейському законодавстві. "Ми – Україна" розбирався, що це означає для споживачів.

Наскільки зростуть акцизи?

Наприкінці березня цього року в уряді вже узгоджували ініціативу щодо перегляду акцизів. Проте законопроєкт про зміни до Податкового кодексу так і не подали до Верховної Ради. 10 травня уряд знову підтримав законопроєкт, але він має суттєву відмінність від попередньої версії. Якщо спочатку планували до початку 2028 року акциз на скраплений газ підвищити з нинішніх 52 євро до 70 євро за 1000 літрів, то тепер зростання узгодили набагато суттєвіше.

Акциз встановлюється у євро за тисячу літрів пального. Змінювати їх хочу поетапно і перший етап припаде вже на 1 липня.

Зараз маємо такі ставки акцизу за тисячу літрів:

• бензини – 213,5 євро;
• дизельне пальне – 139,5 євро;
• скраплений газ – 52 євро.

До кінця 2027 року ставки зростуть у 1,7, 2,4 та 5,3 рази:

• бензини – 359 євро;
• дизельне пальне – 330 євро;
• скраплений газ – 277 євро.

Такі ставки озвучив представник Кабінету міністрів у парламенті Тарас Мельничук. Якщо кінцеві для бензинів та ДП відповідають директиві ЄС, ставка для скрапленого газу перевищує цей рівень: за єврозаконодавством мінімальна рекомендована є 125 євро за тисячу кілограм.

Перший етап підвищення запланували вже у липні. Хоча із реєстрацією у парламенті не поспішають і станом на середину дня 13 травня тексту ще не було, є попередні плани з першої редакції проєкту. Згідно із ним, з 1 липня 2024 року ставки на бензини мають піднятися до 242,6 євро, на ДП – до 177,6 євро. Щодо скрапленого газу поки незрозуміло, але підвищення має бути суттєвішим, ніж заплановане з початку – до 55,6 євро.

Як підвищення акцизів вплине на вартість пального?

Є спокуса знайти простий спосіб конвертувати додаткові євро в акцизі в кінцеву вартість пального на АЗС: 10 євро в акцизі додають 1 євроцентр до літру. Але розрахунки завжди є складнішими. Експерт ринку нафтопродуктів Леонід Косянчук попереджає, що про остаточні цінові прогнози говорити зарано.

"Перший варіант законопроєкту – це до 1,5 грн на бензині, 2 грн на дизельному пальному в середньому буде підвищення кожен рік та у другому півріччі цього року, - каже він, - Планувалося, що буде ще десь 18 копійок підвищення на скраплений газ. Але бензинове лобі продавило, втілило свою мрію щодо підвищення акцизів для альтернативного пального, а скраплений газ є альтернативою бензину. Незрозуміло, який остаточний варіант ухвалять, бо може бути купа поправок і невідомо, що вийде наприкінці".

Експерт каже, що таке підвищення цін не є драматичним, бо подібні коливання ми регулярно маємо і без перегляду акцизів. Кінцева ціна для споживача у першу чергу залежить від цін на європейському ринку, бо левову частку ми імпортуємо.

"Формула доволі складна, там чимало чинників, пояснює Косянчук, - Великий вплив має курс гривні до основних валют. І саме ця обставина діє дуже швидко. Ми єдина країна, яка сплачує податок з розрахунку у валюті, яка не має вільного ходження в Україні. Чому так? Тому що в планах збору податків гривні, і якщо вона девальвує, виходить перевиконання. Цей податок стягується на кордоні, це касовий метод, від нього нікуди не дінешся. Купуємо імпорт за валюту. Валюту для придбання пального купуємо кожного тижня. Якщо умовно на тисячу доларів купили тону бензину, ми продали за гривні. Щоб замістити проданий обсяг почали конвертувати гривню в інвалюту і, з огляду на курс, вже можемо купити не тону, а 800 літрів. Буває так, що виручки за ресурс, проданий за одним курсом, недостатньо, щоб у тому ж обсязі поновити ресурс. Тому оператори закладають ризики і оперативно слідкують за курсом. Тож простої формули саме впливу акцизу на ціну напряму немає. Є розрахунки, які я назвав".

Чому акцизи на газ аж настільки зростуть?

Косянчук нагадує співвідношення цін, при якому автогаз доцільно використовувати: його вартість має не перевищувати 60% вартості бензину. Високі акцизи на нього в оновлених планах, вказує він, є результатом бензинового лобі.

"На сьогодні наші преміальні оператори задирають маржу на пальне майже до 10 грн, а от на скрапленому газі заробляють у кращому випадку 1 грн на літрі, - пояснює експерт ринку нафтопродуктів, - Він для них не дуже вигідний, але не продавати не можуть, бо це б'є по іміджу. Вони вважають, що якщо доб'ються підвищення цін на газ, усі моментально почнуть купувати їхній бензин із маржою 10 грн на літрі. Побачимо, як на це відреагують наші законодавці".

Директор спеціальних проєктів Науково-технічного центру "Психея" Геннадій Рябцев зазначає, що цифри у проєкті суперечать його євроінтеграційній меті.

"Це лобізм. У мене складається враження, що це проплачена зміна. Не знаю, хто отримав гроші, але гроші точно отримали, - впевнений він, - Ця зміна не відповідає європейським нормам, оскільки в Євросоюзі акцизи визначаються, виходячи зі шкідливості того чи іншого виду палива для навколишнього середовища. Взагалі акцизи запроваджують щодо товарів та послуг, які суспільство вважає такими, що шкодять або здоров'ю людей, або довкіллю. Тому маємо акцизи на тютюн, спиртне і пальне. Скраплений газ є нафтопродуктом, який шкодить навколишньому середовищу на порядок менше, ніж інші нафтопродукти. Тому у відповідній європейській директиві акциз на нього є нижчим".

Експерт звертає увагу, що у євродирективі акциз на скраплений газ, на відміну від бензину та ДП, вказаний за тисячу кілограм, а не за тисячу літрів. До прикладу, 1 кг скрапленого пропану – це 1,9 літрів. Це треба брати до уваги.

"Деякі коментатори, побачивши попередній варіант законопроєкту (де підвищення акцизу на автогаз до 2028 року планували до 70 євро, - авт.), казали, що це директиві не відповідає. Ні, це якраз відповідало європейській директиві, - пояснює Рябцев, - Але у нас "системні оператори" ринку нафтопродуктів несуть великі збитки – споживачі не хочуть переплачувати за їхнє пальне, за бензин. Тож вони точно проплатили такі зміни у проєкт і тепер маємо такий, який не відповідає директиві ЄС".

Експерт каже, що акциз на скраплений газ на рівні 277 євро за тисячу літрів вдарить по соціальній сфері.

"Абсолютна більшість транспортних засобів, які доставляють продукти харчування в містах, усе, що пов'язане із маршрутками, працює саме на скрапленому газі, - пояснює Рябцев, - Заради прибутків десятка осіб, будуть платити мільйони українських громадян. Усе це буде прикриватися необхідністю гармонізації українських норм і правил з європейськими. Це не євроінтгераційнизакон, якщо він буде поданий у такому вигляді".

Чи зобов'язана Україна встановлювати європейські рівні акцизів?

Леонід Косянчук з підвищення акцизів пропонує не робити трагедію, проте згадує вираз "не на часі".

"З досвіду європейських країн ми знаємо, що коли відбуваються якісь кризові явища, то податкове навантаження знижують, щоб людям пережити важкий період. У нас коваль коня кує, а жаба ногу підставляє. Чи повинні ми виконувати вимоги європейської директиви? Мабуть, так. Але за однієї умови, що нас до ЄС запрошують. Поки нас ніхто не запрошує і це лише наші забаганки. Ми розуміємо, що вступ до європейської спільноти – це морквинка на дишлі віслюка, - каже Косянчук, -В решті-решт ми все одно до підвищення акцизів прийдемо, приймуть нас до ЄС чи ні. Бо бюджет розійшовся на всяке різне. А його потрібно чимось наповнювати. Тому формула проста: зібрати з народу і розділити".

Геннадій Рябцев констатує, що рівні акцизів на пальне, які є у євродирективі – зобов'язання України, і них маємо дістатися якраз до 2028 року.

"Ми взяли про це зобов'язання в Угоді про асоціацію з ЄС. На це відводиться 11 років з моменту ратифікації, - резюмує експерт, - Остаточна ратифікація була у 2017 році (Угода про асоціацію набрала чинності 1 вересня 2017 року, - авт.), з боку Нідерландів було затягування. Додаємо 11 років, маємо 2028 рік. Усі європейські держави умов дотримуються".

Нагадаємо, що раніше "Ми – Україна" розповідав, чому держава має знайти додаткові 44 млрд гривень податкових надходжень і за рахунок чого їх планують отримати.